Estadísticas de telegram channel - @pro_mobility

🚘 Продовжуємо нашу звичку щоденно звітувати про трафік у місті Києві. Нагадуємо, що в основі звіту лежать дані лічильника трафіку Офісу Трансформації. Цей лічильник щогодини вимірює час проїзду за фіксованими маршрутами в Києві у проміжку з 8:00 до 20:00 та порівнює його з ідеальним часом проїзду за умов порожньої дорожньої мережі. Більш детально про методологію розрахунку читайте тут. Отже, згідно з даними лічильника трафіка, впродовж минулого тижня, 03 листопада – 09 листопада, на магістралях і вулицях Києва склалася наступна середньоденна затримка трафіку:🛑понеділок – 49%;🛑вівторок – 58%;🛑середа – 58%;🛑четвер – 60%;🛑п’ятниця – 60%;🛑субота – 32%;🛑неділя – 19%.Упродовж тижня 03 листопада – 09 листопада середня затримка трафіку в Києві склала 56,2%. Завантаженість доріг цього тижня значно зросла у порівннянні з попередніми, типові ранкові та вечірні навантаження відбувалися кожен день протягом тижня. Затримки трафіку у вечір четверга та п’ятниці досягали 118%. У середині дня інтенсивність руху залишалася помірною, що свідчить про збереження звичної транспортної поведінки мешканців міста.У вихідні дні, як і зазвичай, інтенсивність трафіку помітно зменшилася: у суботу середня затримка становила 32%, а в неділю — лише 19%.Загальна оцінка транспортних втрат в Києві, без врахування громадського та екстреного транспорту, за 5 робочих днів (для типової матриці переміщень буднього дня) складає 42,7 млн. гривень. (на 10,4 млн. більше, ніж минулого тижня). 🤔 Як затримки трафіку перетворюються на гроші? Читайте тут та тут.#про_Київ #про_трафікПідписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

🚘🤔 Хороші думки заступника директора департаменту територіального контролю міста Києва та начальника управління з паркування Сергія Дубенка щодо того, як ми люди опинилися в залежності автомобілів:"Автозалежність.Це коли міська інфраструктура сформована навколо приватного автомобіля настільки, що він стає не просто вибором, а єдиною зручною альтернативою для пересування. Коли машина дає ілюзію свободи, але насправді створює залежність.Так, людям треба переміщатися містом. Щоб бути активними, соціальними, працювати і робити бізнес. І якби існував маленький телепорт, який був би в кишені кожного і міг переносити власника миттєво на десятки кілометрів, то кількість всіх видів транспорту на вулицях, зменшилась би на відсотків 90. Бо нащо іти на зупинку громадського транспорту, чи стояти в заторах, якщо натиснув кнопку – і ти вже за мить в іншому кінці міста за координатами!Фактично машини б залишилися для подорожей і переміщення важких речей та обладнання, для спорту і розваг.Тож не майданчиків для паркування хочуть автолюбителі. Не наземних переходів і гарного громадського транспорту хочуть урбаністи. Вони прагнуть НОРМАЛЬНОЇ ЗРУЧНОЇ МОБІЛЬНОСТІ. Транспортна звичка обирати автомобіль сформувалась десятиліттями через відсутність альтернатив для зручного переміщення містом. І в чому тут можна звинувачувати людей? Хіба вони мали варіанти? Невже вони не логічно робили вибір весь цей час?Але все це призвело до справжньої залежності. До того, що затори щодня стають нестерпними і люди сприймають за належне пару годин на десь стояти в них. Це ж божевілля! А хіба не божевілля, коли проти зручного наземного пішохідного переходу висловлюються деякі люди з інвалідністю? Хіба не дивно, коли одне одного ображають абсолютно незнайомі люди лише за коментарі в соцмережах? Невже не абсурдно, коли деякі корінні кияни пропонують різати тротуари заради автомобільних кишень і ненавидять антипаркувальні стовпчики? Хіба не гидко, коли газони і дитячі майданчики запарковані мешканцями цих же самих домів поруч? Бійки на дорозі між водіями із-за права стояти в заторі, це як і щоб що?Автозалежність в цьому сенсі дуже нагадує наркоманію. Коли вже і не надто багато задоволення, але ломка і неможливо злізти… з автомобіля. Бо невже є люди, яким справді подобається стояти в заторі або шашкувати, щоб виграти 2 хвилини на 10 км? Ні, людей просто довели до цього стануДо ситуації, коли суспільство перебуває в залежності від одного способу пересування, коли кермо стало звичкою, нераціональним рефлексом, а здоровий глузд деформується через щоденний стрес і втрати часу.Але все це – не діагноз. Бо затори – це не неминучість, а наслідок рішень. Сьогодні ми обираємо: залишити дітям місто вічних корків чи місто для життя. Бо телепортів у нас ще немає, але є розум, технології та воля.Київ заслуговує бути кращим.І ми заслуговуємо жити комфортно і без залежностей".💬 Згодні з Сергієм чи ні? Напишіть свої думки в коментарях.#про_Київ Підписуйтесь на ПроМобільність |Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

🚙 Черговий тиждень і наш черговий звіт про трафік, де ми розповідаємо про "транспортні колапси" у Києві. Нагадуємо, що в основі звіту лежать дані лічильника трафіку Офісу Трансформації. Цей лічильник щогодини вимірює час проїзду за фіксованими маршрутами в Києві у проміжку з 8:00 до 20:00 та порівнює його з ідеальним часом проїзду за умов порожньої дорожньої мережі. Більш детально про методологію розрахунку читайте тут. Отже, згідно з даними лічильника трафіка, впродовж минулого тижня, 27 жовтня – 02 листопада, на магістралях і вулицях Києва склалася наступна середньоденна затримка трафіку:🛑понеділок – 40%;🛑вівторок – 49%;🛑середа – 54%;🛑четвер – 53%;🛑п’ятниця – 57%;🛑субота – 30%;🛑неділя – 19%.Упродовж тижня 27 жовтня – 02 листопада середня затримка трафіку в Києві склала 42,4%. Динаміка заторів залишалася відносно стабільною, без різких коливань, із типовими ранковими піками близько 8:00–10:00 та вечірніми хвилями у проміжку 17:00–19:00. Найбільше навантаження спостерігалося наприкінці робочого тижня — у четвер і п’ятницю, коли рівень затримок був найвищим. У середині дня рух залишався помірним, що свідчить про збереження звичної транспортної поведінки мешканців міста.У вихідні дні, як і зазвичай, інтенсивність трафіку помітно зменшилася: у суботу середня затримка становила 30%, а в неділю — лише 19%.Загальна оцінка транспортних втрат в Києві, без врахування громадського та екстреного транспорту, за 5 робочих днів (для типової матриці переміщень буднього дня) складає 32,3 млн. гривень. (на 2,1 млн. гривень менше, ніж минулого тижня).🤔 Як затримки трафіку перетворюються на гроші? Читайте тут та тут.#про_Київ #про_трафікПідписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

В Україні досі немає нормальної системи безпеки рухуПонад 3 000 загиблих і 17 000 травмованих щороку - така неофіційна ціна українських доріг. Це цифри, які прозвучали під час круглого столу в серпні, присвяченого маніфесту «Нульова смертність на дорогах» (Vision Zero). І якщо фронт забирає життя наших військових, то на дорогах триває друга, тиха війна проти власних громадян.Попри наявність усіх потрібних документів (Національної транспортної стратегії, десятків нормативних актів) системної політики безпеки руху в Україні фактично не існує. Програма безпеки закінчилася ще 2024 року, а нову навіть не розробляють.Проблема не лише в дисципліні водіїв. Вона у відсутності державної відповідальності за дорожні умови. За офіційною статистикою, лише 2–3% ДТП пов’язують із поганим станом доріг, хоча навіть самі дорожники визнають, що щороку понад 1000 аварій спричинені саме інфраструктурним фактором.У розмові звучали конкретні цифри:• із 40 000 км доріг державного значення лише 6,8% мають чотири смуги (дороги І категорії);• за 2024 рік загинуло 17 людей і травмовано 102 лише через незадовільний дорожній стан;• на дорогах з індексами М, Н, Р зафіксовано 379 місць концентрації ДТП.Але після кожної трагедії звіти знову називають винним людину, не систему. Не розмітку, не відсутність освітлення, не блимаючі рекламні екрани, що відволікають водіїв. Навіть коли десятки аварій трапляються в одному місці, то висновків ніхто не робить.В Україні колись були спроби створити сучасні системи моніторингу: “розумна дорога” Київ–Бориспіль, проєкт OPRC на трасі Київ–Чоп. Вони показали результат і були закриті як “надто дорогі”. Камери автофіксації фіксують лише швидкість, але не проїзд на червоне чи порушення смуг. У Києві з 100 запланованих камер поставили лише одну.Представники Укртрансбезпеки додають: навіть серед ліцензованих перевізників кількість ДТП зростає лінійно (2800 у 2023 році, 3500 у 2024 році, прогноз на 2025 рік - понад 3600). Люди гинуть через перевтому, бо водії оплачуються “за кілометри”, працюють по 30 годин без відпочинку, а контроль за перевізниками під час війни фактично не діє.Натомість у Гельсінкі за рік не загинула жодна людина. Там максимальна швидкість у місті 30 км/год, камери не прощають жодного порушення, а відповідальність невідворотна. В Україні - 340 грн штрафу за перевищення, 425 грн за проїзд на червоне, і навіть десятки таких порушень не позбавляють права керування. Учасники зійшлися на думці, що Україна має повний набір документів, але відсутню відповідальність, фінансування та координацію. Тому пропонують відновити дію координаційної ради при прем’єр-міністрі, посилити відповідальність і штрафи, зобов’язати міста встановлювати камери й зберігати частину штрафів у місцевому бюджеті, повернути обов’язкову підготовку водіїв та медичні огляди, а також інтегрувати принципи Vision Zero в усі будівельні норми й проєкти доріг.#дороги

🚙 Новий тиждень – новий традиційний звіт про трафік у місті Києві. Нагадуємо, що в основі звіту лежать дані лічильника трафіку Офісу Трансформації. Цей лічильник щогодини вимірює час проїзду за фіксованими маршрутами в Києві у проміжку з 8:00 до 20:00 та порівнює його з ідеальним часом проїзду за умов порожньої дорожньої мережі. Більш детально про методологію розрахунку читайте тут. Отже, згідно з даними лічильника трафіка, впродовж минулого тижня, 20 жовтня – 26 жовтня, на магістралях і вулицях Києва склалася наступна середньоденна затримка трафіку:🛑понеділок – 41%;🛑вівторок – 49%;🛑середа – 48%;🛑четвер – 52%;🛑п’ятниця – 53%;🛑субота – 28%;🛑неділя – 18%.Упродовж тижня 20 жовтня – 26 жовтня середня затримка трафіку в Києві склала 38,6%. Годинна динаміка підтверджує типовий «ранково-вечірній» профіль: чіткі ранкові піки приблизно у 8:00–10:00 та вечірні піки переважно в інтервалі 17:00–19:00. За виключенням ранку середи, коли Київ зазнав обстрілу з боку росії — через це в окремих районах тимчасово діяли обмеження руху, працювали екстрені служби та частина потоків була перенаправлена. Динаміка тижня виглядає збалансовано: помірне підвищення навантаження до кінця тижня на фоні загального зниження середнього показника порівняно з попередніми періодами.Загальна оцінка транспортних втрат в Києві, без врахування громадського та екстреного транспорту, за 5 робочих днів (для типової матриці переміщень буднього дня) складає 34,4 млн. гривень. (на 1,2 млн. гривень менше, ніж минулого тижня). 🤔 Як затримки трафіку перетворюються на гроші? Читайте тут та тут.#про_Київ #про_трафікПідписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

🏴󠁧󠁢󠁥󠁮󠁧󠁿 На фоні новин про двоповерхові автобуси в Києві не можемо не поділитися цікавою розповіддю від спеціаліста із транспортного планування та міської мобільності Антона Гагена.На південному сході Лондона лінія Bakerloo вже понад 100 років закінчується на станції Elefant&Castle, і стільки ж часу іде обговорення різноманітних сценаріїв подовження лінії. Наразі виглядає так, що місто обрало схему подовження в бік Lewisham, однак з усіма процедурами та пошуком грошей, лінія навряд чи матералізується до 2040-х.Для того, щоб покращити сполучення південно-східних районів Лондона, було організовано маршрут BL1 від станції Waterloo до Lewisham Centre, який назвали Bakerloop. Це трохи смішно, бо це слово зібране з "Bakerloo" та "Superloop", тоді як Bakerloo це аналогічна конструкція з "Baker Street" та "Waterloo". Автобуси мають незвичну коричнево-білу ліврею (коричневий – колір Bakerloo) та зупиняються тільки там, де заплановані майбутні станції метро.До речі, Superloop це одна з новинок Лондона – експрес-автобуси, основна місія яких є створення швидкого радіального сполучення. Тоді як більшість транспорту оптимізована під сполучення "центр-околиці", ці маршрути сполучають околиці між собою. Автобуси Superloop мають незвично біло-червону ліврею.Текст засновано на цьому відео, яке Антон рекомендує до перегляду, як і підписку на канал тим, хто цікавиться залізницями і метро Лондона і Британії.https://www.youtube.com/watch?v=ROqW5WbScdYФото – BYD Alexander Dennis Enviro400EV on route BL1 at Waterloo station in September 2025, Вікіпедія. #про_світ Підписуйтесь на ПроМобільність |Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

🚗 Публікуємо наш новий щотижневий звіт про трафік у Києві. Нагадуємо, що в його основі – дані лічильника трафіку Офісу Трансформації. Цей лічильник щогодини вимірює час проїзду за фіксованими маршрутами в Києві у проміжку з 8:00 до 20:00 та порівнює його з ідеальним часом проїзду за умов порожньої дорожньої мережі. Більш детально про методологію розрахунку читайте тут.Отже, згідно з даними лічильника трафіка, впродовж минулого тижня, 13 жовтня – 19 жовтня, на магістралях і вулицях Києва склалася наступна середньоденна затримка трафіку:🛑понеділок – 46%;🛑вівторок – 53%;🛑середа – 52%;🛑четвер – 49%;🛑п’ятниця – 51%;🛑субота – 28%;🛑неділя – 18%.Упродовж тижня 13 жовтня – 19 жовтня середня затримка трафіку в Києві склала 40%. Годинна динаміка підтверджує знайому двох хвильову структуру доби: виразні ранкові піки близько 08:00–10:00 та вечірні хвилі здебільшого в інтервалі 17:00–19:00. Середина дня була відносно спокійною, що дає невелике «вікно» для переміщень у робочі години. Вівторок і середина тижня демонстрували трохи вищі вечірні навантаження порівняно з початком і кінцем тижня, тоді як вихідні традиційно знизили затримки — субота 28%, неділя 18%. Загальна оцінка транспортних втрат в Києві, без врахування громадського та екстреного транспорту, за 5 робочих днів (для типової матриці переміщень буднього дня) складає 35,6 млн. гривень. (на 1,1 млн. гривень більше, ніж минулого тижня).🤔 Як затримки трафіку перетворюються на гроші? Читайте тут та тут.#про_Київ #про_трафікПідписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

📣 21 жовтня відбудеться онлайн-зустріч "Ефективні рішення для громад у транспортному плануванні", організована "ПроМобільністю".Міста й громади приймають рішення про дороги, маршрути й громадський транспорт щодня. Хороше рішення зменшує затори, підвищує безпеку та економить бюджет.Під час зустрічі розглянемо:🛑Як працює сучасне планування: від аналізу даних до моделювання сценаріїв для рішень у громаді;🛑Транспортне моделювання: що таке мікромоделі та коли їх варто застосовувати — вузькі місця, перехрестя, платні пункти;🛑Цифрові двійники та аналітика: як цифрові копії вулиць і трафіку дають змогу «програти» проєкти до реалізації;🛑Оптимізація громадського транспорту: маршрути, інтервали, зупинки — прості методи підвищити пасажиропотік і зменшити витрати;🛑Інтелектуальні системи та світлофори: як налаштування світлофорів і its зменшують затори і підвищують безпеку;🛑Впровадження у громаді: практичні кроки, ресурси, орієнтовні терміни і вартість — що можна зробити своїми силами, а що краще делегувати.Зареєструватися можна за посиланням. #про_можливості #про_UA Підписуйтесь на ПроМобільність |Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

🇭🇺 Якщо вам здавалося, що в Україні неефективно використовують кошти, то як вам кільцева розв'язка, яка з'єднує нічого з нічим в Угорщині? На цей проєкт було виділено 1,3 млн євро з ЄС.Насправді ж цю розв'язку збудували для з'єднання з логістичним центром та контейнерним терміналом, які мають бути збудовані у Залаегерсезі. Їх вирішили будувати в 2021-му році, а відкриття обіцяли на 2023-й рік. Метою інвестиції було забезпечити можливість продовження перевезення товарів, що надходять залізницею з портів Адріатичного моря до Словаччини, Чехії та Польщі без необхідності проїзду через Будапешт.Для будівництва потрібно було збудувати кільцеву розв'язку, а також побудувати дельта-колію на залізниці, аби вантажні поїзди компанії могли легко курсувати з півночі на південь, не змінюючи напрямку.У підсумку муніципальна влада Залаегерсега виконала свої повноваження, збудувавши розв'язку ще в 2023-му році, а от будівництво залізниці не розпочалося, і, відповідно до тендеру, збудована вона буде не раніше кінця 2027-го року. Тож ще 2 роки в Угорщині можна спостерігати за таким "геніальним" рішенням, якщо не знати контексту. #про_світ Підписуйтесь на ПроМобільність |Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України

📣 Дайджест новин громадського транспорту – сьогодні розповідаємо про позитив і не тільки.💳 В Ужгороді запрацювала система електронного квитка. Зокрема, буде запроваджено цифровий аналог пластикової картки, який генерується у мобільному застосунку на мобільному пристрої користувача/пасажира (смартфоні, смарт-годиннику тощо). Пасажири, які розраховуються готівкою, надалі отримуватимуть паперовий квиток, який повинні будуть зберігати до кінця поїздки. Додатково у місті запроваджено квиток підвищеної вартості, який пропонуватиметься пасажиру придбати в контролера під час здійснення контролю оплати проїзду, якщо проїзд не було оплачено/відсутні документи, які дають право на пільговий проїзд. У випадку відмови від придбання такого квитка, порушника буде притягнуто до адміністративної відповідальності, і накладено на нього штраф 300 грн. 🚊"Укрзалізниця" отримала 6 вагонів від Крюківського вагонобудівного заводу – це фінальна частина партії, замовленої в 2023-му році. Про це повідомила прем'єр-міністерка Юлія Свириденко. П’ять із них направлено на Харків, один — на Дніпро. Вона також відзначила, що завдяки співпраці "УЗ" та КВБЗ, коли держзамовлення отримав український виробник, до 40% вартості замовлення повертається податками в бюджет, а підприємствам дає можливість інвестувати і розвиватись.🚍 В Україні запроваджують нову цифрову систему видачі дозволів на міжобласні автобусні маршрути. Перевізники отримуватимуть електронний дозвіл замість паперового – одразу в онлайн-кабінеті Єдиного комплексу інформаційних систем Укртрансбезпеки. Дозвіл стане доступним після проведення конкурсу, за результатами якого перевізника визначають для обслуговування маршруту. Наразі система діятиме лише щодо нових маршрутів, утім згодом у Мінрозвитку громад обіцяють поширити її і на вже існуючі маршрути. 🌰 До Києва прибув 1-ий із 5-и (21-ий із 25-и в загальному) новий трамвайний вагон К1Т306 згідно тендеру на закупівлю 5-и трамвайних вагонів, що був оголошений 19 жовтня 2024 року, повідомляє Управа КПТ. Водночас, з іншим тендером є проблема. Раніше у Києві скасували тендер на 40 постачання тролейбусів. Утім вже зараз стало відомо, що у Житомирській області помітили кузов для тролейбуса ПТС-12 в фірмовому київському кольорі, що дозволяє припустити, що переможець нового тендеру буде відомий навіть до оголошення самого тендеру. 🚌 11 жовтня свою роботу на маршруті громадського транспорту Львова розпочала перша жінка-водійка автобуса у місті. Тетяна Гліщинська – одна з чотирьох жінок, які зараз проходили стажування у Львівському комунальному АТП‑1. Після проходження стажування три інші водійки також долучаться до команди АТП-1. У той же час станом на сьогодні на підприємстві є понад 60 вакансій водіїв.Фото – Міністерство розвитку громад та територій України.#про_тижденьПідписуйтесь на ПроМобільність | Задонатити транспортним планувальникам у лаваx Сил оборони України