Православна Волинь

⛪️ 6 травня - Великомученика Георгія Побідоносця (303).⚜️Святий Георгій народився у Каппадокії, у родині багатих і благочестивих батьків, які виховали його у християнській вірі.Вступивши на військову службу, Георгій виділявся серед інших воїнів своїм розумом, хоробрістю, фізичною силою, військовою поставою та красою. Досягнувши незабаром звання трибуна, він проявив таку хоробрість у бою, що звернув на себе увагу і став улюбленцем імператора Діоклетіана.⚜️Імператор нагородив відважного воїна званням комита і воєводи. Мати Георгія на той час уже померла. З того часу Георгій роздав все своє багатство і звільнив своїх рабів.Після цього він з'явився на нараду до імператора і патриціїв щодо винищення християн і мужньо викрив їх в жорстокості і несправедливості, оголосивши себе християнином. Після безрезультатних умовлянь відмовитися від Христа імператор наказав піддати святого різним мукам.⚜️Святого великомученика били воловими жилами, колесували, кидали в негашене вапно, примушували бігти в чоботях з гострими цвяхами всередині, поїли отрутою. Зрештою імператор вирішив влаштувати останнє випробування святому Георгію і запропонував йому стати своїм співправителем, якщо той принесе жертву язичницьким богам.⚜️Георгій пройшов з імператором в капище, але замість жертвопринесення він вигнав звідти бісів, які мешкали в статуях, ідоли впали і розбилися.Тоді імператор наказав відтяти Георгію мечем голову. Так святий мученик відійшов до Христа у Нікомідії у квітні 303 року.⚜️Мощі святого Георгія поклали у палестинському місті Лідді, у храмі, що отримав його ім'я, голова ж його зберігалася у Римі в храмі, теж присвяченому йому.⚜️Чудеса святого Георгія послужили приводом до шанування його покровителем скотарства і захисника від хижих звірів. Георгія Побідоносця також здавна почали шанувати покровителем воїнства.

❗️⚖️Апеляційний суд скасував висновок релігієзнавчої «експертизи» Статуту УПЦ і зобовʼязав ДЕСС її переробити.6 квітня 2026 року Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалив постанову у справі №320/26027/23 за позовом Київської Митрополії Української Православної Церкви до Державної служби України з етнополітики та свободи совісті та її голови Віктора Єленського. Суд апеляційної інстанції частково задовольнив апеляційну скаргу Української Православної Церкви, скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення, яким визнав ключові доводи Київської Митрополії обґрунтованими.У своїй постанові суд прямо констатував незаконність бездіяльності державного органу. Зокрема, зазначено:«Визнати протиправною бездіяльність Державної служби України з етнополітики та свободи совісті щодо нерозгляду заяви Київської Митрополії Української Православної Церкви від 10.01.2023 № 0029 про відвід членам Експертної групи… та неприйняття відповідного рішення за результатом такого розгляду».Суд наголосив, що нерозгляд заяви про відвід є істотним порушенням процедури, яке ставить під сумнів неупередженість проведеної експертизи.Більше того, суд окремо зауважив, що відсутність чіткої процедури у законодавстві не звільняє орган влади від обов’язку забезпечити справедливість процесу. У зв’язку з цим суд дійшов принципового висновку про дефектність усієї процедури експертизи: «Встановлене судом порушення процедури є істотним, оскільки зумовлює дефектність як висновку релігієзнавчої експертизи, так і оскаржуваного наказу ДЕСС…».На підставі цього апеляційний суд визнав незаконними і подальші дії посадової особи державного органу. У постанові зазначено: «Визнати протиправними дії голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктора Єленського щодо затвердження Висновку… за умов нерозглянутої заяви… про відвід…».Ключовим наслідком розгляду справи стало скасування самого рішення державного органу: «Визнати протиправним і скасувати наказ Державної служби України з етнополітики та свободи совісті від 27.01.2023 №Н-8/11…».Таким чином, суд фактично підтвердив, що проведена раніше релігієзнавча експертиза була здійснена з істотними порушеннями процедури, які вплинули на її результат і правомірність.Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду набрала законної сили з моменту її ухвалення.In English.

⛪️ 26 квітня - СВЯТИХ ЖОН-МИРОНОСИЦЬ: Марії Магдалини, Марії Клеопової, Соломії, Іоанни, Марфи та Марії, Сусанни та інших; праведних Іосифа Аримафейського та Никодима. 🌿У третю неділю після Пасхи православні християни святкують Неділю святих Жон-Мироносиць, православний жіночий день. Цього дня Православна Церква згадує святих жон-мироносиць та праведних Іосифа Аримафейського та Никодима.🌿Іосиф Аримафейський і Никодим помазали тіло Іісуса Христа перед похованням, а жони-мироносиці прийшли помазати тіло Христа першого дня після суботи - в неділю.🌿Жінки, йдучи до гробу, розмірковували, «хто відвалить камінь від гробу». Перед їх приходом, внаслідок сходження ангела, трапляється землетрус, який відвалив камінь і кинув варту в страх.🌿Ангел каже жінкам, що Христос воскрес і чекає їх у Галілеї. Євангеліє від Іоанна, як найпізніше, особливо підкреслює, що Марія Магдалина прийшла до гробу першою, - «у перший же день після суботи Марія Магдалина приходить до гробу вранці, коли було ще темно...». Повертаючись до апостолів Петра та Іоанна, вона каже: «Не знаємо, де поклали Його» (Ін. 20:2).🌿Після того як пішли апостоли Петро та Іоанн, біля гробу залишилася Марія Магдалина. Вона думала, що тіло викрали і плакала. В цей час їй явився Христос.🌿Він сказав їй, щоб вона не торкалася до Нього, поки Він не увійшов до Отця, і просить її повідомити учнів про його воскресіння. Потім, згідно з Матвієм, Марія, повертаючись з благовістю до учнів, зустрічає другу Марію, і Христос являється вдруге, наказуючи знову повідомити про воскресіння всім учням. Апостоли, почувши про воскресіння Іісуса, не повірили.🌿Святі Жони-Мироносиці є прикладом самовідданої любові і служіння Господу для всіх християн. Цього дня прийнято вітати православних близьких жінок - дружин, матерів, сестер, дочок. Оскільки обов'язок жінок, наслідуючи святим Жонам-Мироносицям, також нести мир і згоду у свої сім'ї і бути вірними Богу.

⛪️17 квітня - П’ятниця Світлої седмиці. Ікони Божої Матері «Живоносне Джерело».🌿У десяти верстах від Константинополя був платановий гай, присвячений Пресвятій Богородиці, посеред якого і було джерело. Але поступово це місце заросло. Одного разу воїн Лев Маркелл, допомагаючи сліпому вийти на стежку, хотів знайти води для старого і раптом почув голос: «Не шукай воду далеко, вона тут». За наказом голосу Лев напоїв знайденою водою сліпця і поклав йому тину на очі, після чого старий прозрів.🌿Ставши імператором. Лев Маркелл спорудив на цьому місці храм, присвячений Богородиці, і назвав «Живоносне Джерело». Тоді ж був написаний і образ, який зображає Пресвяту Богородицю з Богомладенцем у чаші.🌿Безліч чудес і зцілень відбулося не тільки у платановому гаю, а й на Русі, де дана ікона відома з давніх часів. Один зі списків цієї ікони перебував у Сарові, часто до нього посилав недужих старець Серафим, і хворі завжди отримували великі милості від Пресвятої Богородиці. Багато людей біля цієї ікони зцілювалися від сліпоти і від водянки.🌿Подія явління Леву Маркеллові Богоматері сталася 4 квітня (за старим стилем) 450 року. Крім того, цього дня, у п'ятницю Пасхи церква згадує оновлення Константинопольського храму Живоносного джерела і чудеса, що відбулися в цьому храмі.🌿За уставом цього дня звершується чин водосвяття з Великоднім хресним ходом.

🌺ВЕЛИКОДНЄ ПОСЛАННЯ МИТРОПОЛИТА ВОЛИНСЬКОГО І ЛУЦЬКОГО НАФАНАЇЛА ХРИСТОС ВОСКРЕС!У ці світлі та торжественні дні Пасхального періоду богослужіння в храмах нагадують нам причину нашої радості. Смерть переможена, пекло зруйноване, сатана розбитий, людству знову відкрито доступ у Рай. Назавжди зруйновані вратниці пекла. Вони не в силах стримати Вічного Бога та тепер поєднану із Ним людську природу. Пекла більше не існує — для послідовників Христа Бога залишилися тільки його руїни. Пекельний стан душі притаманний лише тим, хто проявляє свою особисту волю та бажання, не приймаючи свідчення Христа та Його проповідь. У новозавітних посланнях тільки апостол Петро торкається теми проповіді Іісуса Христа в пеклі (1 Пет. 3:19). Незважаючи на складність цього фрагменту апостольського послання, святоотцівські твори завжди одностайно коментують це як реальне свідчення спочилим душам Євангельської проповіді від Самого Спасителя. Священномученик Іриней Ліонський говорить так: «Господь зійшов у підземний світ, проповідуючи й тут про Своє пришестя та проголошуючи прощення гріхів тим, хто вірує в Нього». Проте ця проповідь була адресована і тим спочилим душам, які не мали можливості знати істинного Бога, і вже від реакції на цю проповідь залежало майбутнє кожної окремої душі. Нам, людям, які живуть у новозавітну епоху, важливо пам’ятати, що Христос і далі продовжує виводити нас із нашого особистого пекла. І як тоді, так і тепер багато що залежить від нашої власної реакції, від нашої волі. У Таїнстві Хрещення ми подали Йому руку у відповідь і послідували за Ним, отримуючи можливість вийти із середовища, яке створює для нас ворог роду людського. Саме він є ненависником блага людського і, за можливості, влаштовує умови максимального страждання руками людей, які погодились бути слугами лукавого. Сьогодні ми неабияк відчуваємо та переживаємо це на собі — в умовах війни, коли на полі бою гинуть сини та дочки землі Волинської, ми з плачем і болем переживаємо ці втрати, проте знаємо: смертю все не закінчується. Христос засвідчив це Своїм прикладом. Зло не має абсолютної влади — єдиним можливим простором для цього є сама людина. Відсутність Бога в душі людини і стає умовою особистого пекла, яке дозволяє дияволу маніпулювати людиною, спонукаючи її до справ руйнування, створюючи страждання собі та іншим. Проте Христос Своїм Воскресінням показав Свою любов і справедливість. Він не залишає дияволу можливостей для перемоги, але, незважаючи навіть на це, Він ніколи не зійде у темряву душі людини, яка Його туди не пускає.У Таїнстві Святого Причастя християнам подається і відкривається вся повнота спасіння і викуплення. Христос, Який повноцінно присутній у Святих Дарах, сходить в глибини нашої людської природи. Своєю присутністю Він вкотре свідчить абсолютну та непохитну істину нашого спасіння.Його присутністю ми воскресаємо від смерті гріховної та слідуємо за Ним шляхом духовного життя. Його присутністю душа людини наповнюється нествореним світлом, проганяючи темряву сатанинську. Його присутністю радість духовна займає місце смутку та печалі. У Ньому — наша радість, втіха та надія. Він — наша Пасха, цілковито та повністю. Знову і знову щиро вітаю Волинську паству з Воскресінням Христа Бога Нашого! ХРИСТОС ВОСКРЕС! ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!З архіпастирським благословеннямМИТРОПОЛИТВОЛИНСЬКИЙ І ЛУЦЬКИЙПасха Христова, 2026-й рікм. Луцьк

🌿 Керуючий єпархією звершив Всенічне бдіння напередодні свята Входу Господнього до Єрусалиму.4 квітня 2026 року, напередодні Неділі ваій, свята Входу Господнього до Єрусалиму, митрополит Волинський і Луцький Нафанаїл очолив всенічне бдіння у кафедральному соборі Всіх Святих землі Волинської.Його Високопреосвященству цього дня співслужили настоятель та клірики храму.Після читання святкового зачала Євангелія на утрені за традицією освятили вербу.За свідченням усіх чотирьох євангелістів, за кілька днів до хресних страждань, Іісус Христос увійшов до Єрусалиму. Чисельні паломники, які знали про дивовижне воскрешення Лазаря та інші дива Спасителя, очікували Його та зустрічали як царя. У знак великої пошани до Христа, люди покладали на дорогу свій одяг та пальмові гілки, вітаючи Господа: «Осанна! Благословен, який іде в Ім’я Господнє, Цар Ізраїлю» (Ін. 12:13). Саме на згадку про ці події та на знак готовності християн зустріти Господа вірні в цей день приносять у храм вербове, пальмове гілля та квіти.

⛪️ 4 КВІТНЯ ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА ЗГАДУЄ ВОСКРЕСІННЯ ЛАЗАРЯ⚜️Воскресіння праведного Лазаря - останнє велике чудо Ісуса Христа, звершене ним за життя.⚜️Євангеліст Іоанн описує цю подію так. Праведний Лазар - був другом Ісуса Христа. Він жив у Віфанії, неподалік від Єрусалима і Ісус часто відвідував родину праведника.⚜️Одного разу, коли Ісус перебував в Галілеї Марфа і Марія - сестри Лазаря послали сказати Йому: «Господи! ось, кого Ти любиш, нездужає».⚜️Христос відповів: «Ця хвороба не до смерті, а на Божу славу» (Іоанн 11, 4) і відклав на кілька днів свій прихід до Віфанії.⚜️Лазар помер від серйозної недуги за 4 дні до приходу Спасителя. Його поховали в печері. Дізнавшись про це, Христос відправився до місця поховання.⚜️Ісус звелів відвалити камінь від печери, де лежав Лазар. Спаситель сказав: «Лазар, вийди геть!». Померлий тут же встав і вийшов зі свого поховання. Звістка про воскресіння швидко поширилася по всій Іудеї.⚜️Після закінчення земного життя Спасителя і Його славного сходження на небо, почалися гоніння на Єрусалимську церкву.⚜️Лазаря вигнали з Іудеї, посадивши в човен без весел, випустили у відкрите море. ⚜️Лазарь був висвячений апостолом Варнавою в єпископа Кіпрського. На Кіпрі Лазар, як і апостоли, проповідував вчення Христа.⚜️Після свого воскресіння Лазар прожив ще 30 років і помер приблизно в 63 році, у віці 60 років. Після своєї другої смерті він був похований на місці, де нині височіє візантійський храм в його честь.⚜️Про перебування святого Лазаря в Ларнаці кажуть передання, які дійшли до наших днів. Відповідно до одного з них, протягом тридцяти років після воскресіння святой Лазар ніколи не посміхався і тільки один раз порушив свій звичай. Хтось захотів вкрасти горщик - побачивши це, святий Лазар посміхнувся і вигукнув: «Глина краде глину».⚜️Мощі праведного Лазаря були знайдені в 890 році в місті Кітії (сучасна Ларнака) в мармуровій раці, на якій було написано: «Лазар Чотириденний, друг Христовий».

Почніть день з хвали Богу і Господь благословить Вас на цілий день! 🙏🙏 ЯК БУВ НАПИСАНИЙ ПСАЛОМ 33 І ЩО ВІН ОЗНАЧАЄРятуючи своє життя, Давид вимушений був сховатися від свого переслідувача царя Саула (Книга 1 Царств.21: 1-13) в землі Филистимській. Незадовго до цього, на війні, Давид убив найсильнішого филистимського воїна Голіафа і, коли він опинився біля них, філістимляни упізнали переможця свого багатиря, схопили і повели до царя.Тоді Давид прикинувся божевільним, почав повзати по землі і пускати слину з рота. Цар, побачивши таку людину, не повірив своїм підданим і наказав видворити божевільного з палацу. Отримавши, таким чином, порятунок, Давид в псалмі вилив вдячність Богові за Його милості до благочестивих людей і оспівав повчання про страх Божий, про те, що нечестивих чекає покарання за свої гріхи. Благословенного дня! 💛Піснеспів виконує молодіжний хор кафедрального собору Всіх Святих землі Волинської м.Луцьк CANTILENA.Автор - О.Юнек (аранжування А.Пінчук)Регент - Анастасія Пінчук

⛪️30 березня – Преподобного Олексія, чоловіка Божого (411).🌿Преподобний Алексій народився у знатній римській сім'ї.Для свого сина батьки вибрали наречену зі знатної родини.У ніч після заручин Алексій, що залишився зі своєю нареченою наодинці, віддав їй поясну пряжку і обручку, сказавши: «Збережи це, і нехай буде між тобою і мною Господь, доки не оновить нас Своєю благодаттю». Після цього він покинув рідний дім і відплив на кораблі на Схід.🌿У Едессі Алексій роздав залишки майна, одягнувся в лахміття і став просити милостиню. Протягом наступних сімнадцяти років Алексій жив милостинею, харчувався тільки хлібом і водою, а всі ночі проводив у молитві.🌿Після закінчення сімнадцяти років подвижництва чутки про святість Алексія широко поширилася по всій Сирії. Збентежений всенародною повагою Алексій таємно втік з Едесси і повернувся у свій рідний дім.Його батьки не впізнали сина, але дозволили йому залишитися у їх домі. Алексій жив у комірчині під сходами. Найбільш тяжким випробуванням для святого було чути ридання його матері і нареченої, які продовжували його оплакувати. Так пройшли ще сімнадцять років.🌿У 417 році під час недільної літургії усоборі святого Петра голос Божий вказав: «Шукайте чоловіка Божого, щоб він помолився про Рим і про народ його». Наступного четверга той же голос вказав народу: «У будинку Евфіміана чоловік Божий, там шукайте». Імператор Гонорій і папа Інокентій I марно питали Евфіміана - він нічого не знав про праведника, що живе в його будинку.І лише тоді приставлений до Алексія слуга розповів Евфіміану про подвижництво Алексія. 🌿Евфіміан, поспішно повернувшись в свій будинок, не застав Алексія в живих. Лице покійного сяяло, а в руці у нього був сувій. З сувою присутні дізналися про те, ким насправді був чоловік Божий.Тіло Алексія було виставлено для прощання на площі, і при його гробі відбулися численні зцілення. Папа і імператор особисто несли тіло святого в похоронній процесії.

⛪️29 березня – преподобної Марії Єгипетської.⚜️Приклад Марії Єгипетської Православна Церква вважає образом досконалого покаяння. У дванадцять років Марія покинула батьків і більш 17 років вдавалася до розпусти, вважаючи, що весь сенс життя полягає у втамуванні плотської похоті. Одного разу разом з паломниками Марія вирушила до Єрусалиму, щоб спокусити їх.⚜️Божа сила не дозволила блудниці увійти в храм, де зберігалося Животворяще Древо. Як тільки вона ставала на поріг церкви, не могла його переступити. Так було три або чотири рази. Марія пообіцяла Богородиці більше не грішити, і побачивши Древо Хреста Господня, відректися від світу. Після молитви перед іконою Пресвятої Богородиці Марія зуміла увійти в храм і вклонитися святиням. ⚜️Вийшовши з храму, почула голос Богородиці: «Якщо перейдеш за Йордан, то знайдеш блаженний спокій». За три мідних монети Марія купила три хлібини і відправилася до річки Йордан, де вперше причастилася Христових Тайн у храмі святого Іоанна Предтечі біля Йордану.⚜️Єдиною людиною, яка побачила Марію після її відходу в пустелю, став ієромонах Зосима. Під час Великого посту він перейшов Йордан. У пустелі зустрів Марію Єгипетську, яка розповіла йому про своє життя.⚜️Марія Єгипетська прожила в пустелі 47 років, з яких 17 років пройшли в боротьбі з помислами, її долали спогади про молодість, проведену у гріхах. Преподобна попросила Зосиму прийти через рік і причастити її Святих Христових Таїн. Під час цієї зустрічі, перехрестивши Йордан, пройшла по воді. Після причастя знову попросила Зосиму прийти через рік. Зосима виконав прохання святої, і прийшовши через рік, знайшов її мертвою. Лев облизував ноги преподобної Марії і за наказом Зосими, вирив їй могилу.⚜️Житіє преподобної Марії Єгипетської зберегли у монастирі Іоанна Предтечі на Йордані. Православне богослужіння утрені четверга п'ятої седмиці Великого посту відомо як «Маріїно стояння». Під час цього богослужіння останній раз в цьому році буде прочитаний Великий покаянний канон преподобного Андрія Критського, а також житіє преподобної Марії Єгипетської.