Цікаво ось що.Американський дебрифінг щодо стресу після критичних подій (CISD) передбачає основу мету - пом'якшення впливу травматичної події та якнайшвидше відновлення нормального стану.Психологи/психіатри США виходять з того, що стрес - це погано, треба покінчити з ним якнайшвидше. З їхньої точки зору, людина завжди має почуватись добре завжди. Ізраїльський підхід - геть інший.В ньому тривога та безпорадність - типові реакції тих, хто знаходиться під постійною воєнною загрозою. Нейтралізувати ці стани нема сенсу, бо це буденність. Тож традиційні втручання зосереджені на активізації власних ресурсів долання та підвищення природної психічної стійкості.Тобто замість того, щоб ліквідувати напругу - ти даєш мозку дозований, контрольований стрес-виклик, який будує когнітивну міць.Тобто.Американська модель народилася з одноразових катастроф (авіакатастрофи, теракти). Ізраїльська - з реальності перманентної воєнної загрози, де (постійні) щоденні способи "заспокоїтись" нікуди не ведуть, бо за тиждень - нові ракети та обстріли.То як вам?Яка концепція ближче?🙏 - стрес треба знищувати.🫡 - до стресу треба адаптуватися.p.s. Джерело - стаття Моше Фарчі. підполковника Командування ЦАХАЛ.