Спілкувалися з колегою - учасницею курсу "Психотравма трансгенераційної травми" щодо концепції Адлера про ранні спогади, які впливають на сценарій життя.Точніше - про твердження деяких людей щодо спогадів про себе у 0-6 місяців від народження. Хтось навіть стверджує, що пам'ятає момент самого народження.То відповідаю.Ключова структура для пам’яті - гіпокамп. До 1-го року він активний, але виключно для накопичення вражень і досвіду. Тому в цей вік можлива тільки імпліцитна (процедурна/емоційна) пам'ять: як хапати, їсти, відчувати базові потреби.Це можуть бути емоційні й тілесні сліди раннього досвіду - стани безпорадності, холоду/тепла, напруження; тілесні схеми "мене тримають/відштовхують" тощо. Це не спогад у наративному сенсі, де присутня Я-концепція. Скоріше - моделі чуттєвого реагування, які формуються дуже рано.Щодо повноцінної автобіографічної пам'яті, то вона формується у 3-7 років. Спогади про події у момент народження або у 2-3 місяці, коли людина має про це красиву розповідь зі свідомими подробицями пережитого - науково неможливі. Якщо людина розповідає про те, як дивилася акушеру в очі та/або крутила йому вуса під час власного народження - варто перевірити гіпотезу про психічне здоров'я оповідача. Адже це будуть:- або псевдоспогади (помилкові спогади про подію, яка не відбувалася, або спогад, що істотно відрізняється від реальної події);- або конфабуляції (власні фантазії, які межують з маячнею і відносяться до патологічних станів, причому з органічних/неврологічних причин). Я, наприклад, пам'ятаю дещо з 12 місяців - дослідження 2025го року доводить, що це можливо: "Діти від 12 місяців здатні формувати короткочасні епізодичні спогади". Але до року - це нереально.Інші дослідження:- дорослі повідомляють дуже специфічні деталі дитячих подій (погода, одяг, думки людей), але ці деталі зазвичай є реконструкціями, а не справжніми спогадами;- високий рівень нейрогенезу в гіпокампі немовлят призводить до перебудови нейронних мереж, що стирає сформовані спогади.