Шахтар і Динамо стали заручниками невдалих рішень вищого керівництва. Причому наявність у цьому списку Шахтаря - дуже велика несподіванка.Коли у 2022 році український футбол повертався в умовах війни, Шахтар та Динамо були не в однакових умовах. Гірники втратили майже всіх крутих легіонерів і залишилися без складу, Динамо постраждало менше і виходило на сезон у статусі безальтернативного фаворита. Чим все закінчилося - нема потреби нагадувати, хіба що головним у цьому стало те, як реагував на ситуацію Шахтар та його менеджмент, а як Динамо.Через рік Шахтар і Динамо знову постали перед необхідністю приймати рішення. Динамо обмежилося консервативними рішеннями: повернуло Ярмоленка та Бражка та продовжило інтеграцію молоді. А ось Шахтар почав перебудову команди, враховуючи нові реалії: переорієнтувався на легіонерів, які є доступні і навіть змінив головного тренера.Хто ближчий до успіху наразі - очевидно, що Шахтар, так: і єврокубки все ще є, і ближче до лідерів чемпіонату. Але цю перемогу навряд варто вважати сутнісною, і саме через дії менеджменту клубу. Порахуйте самі: які справжні результати дії менеджменту за результатами літа-осені 2023 року?- жоден придбаний гравець у літнє трансферне вікно не має грати в основному складі. Яскравим доказом цього є постійні перетасування гравців на лівому фланзі та центрі оборони - втрата Бондаря і невикуп контракту Михайліченка (Корнієнка взагалі віддали) призвели до суттєвих проблем. Рішення є - зміщення Матвієнка на лівий фланг захисту і пара Ракицький - Бондар у центрі, але для чого ж тоді були ці новачки?- парадокс і в тому, що жоден з новачків і не мав одразу інтегруватися в основний склад. Адаптація мала відбуватися поступово: гравці мали отримувати свої шанси в обмеженій кількості в матчах УПЛ, але не одразу всі. Ставити Міроші і Лемкіна в основний склад разом - це дуже погана ідея.- тренерський фактор. У 2023 році Шахтар отримав вже третього тренера (після відставки Йовічевича, а через три місяці й ван Леувена). І буде, вочевидь, ще одна зміна - називають претендентом на посаду головного тренера помічника Арне Слота в Феєнорді. І цей варіант мені видається нічим не кращим за той, що зараз має Шахтар і з Срною. Справа не в компетенціях цього боснійця (якщо він очолить команду), а у тому, як команда його сприйматиме.Які наразі проміжні підсумки? У короткостроковій перспективі - провальні. Селекція не спрацювала, зміна Йовічевича на ван Леувена - також ні. У довгостроковій перспективі, звичайно, може спрацювати чинник з новачками, але легіонерський фактор, в умовах війни, все зводить нанівець - нема гарантій, що футболісти раптом не захочуть залишити Шахтар. Турнірний - погано, але й могло бути гірше: перемога над Антверпеном дарує шанси на єврокубкову весну, а поразка Динамо - на продовження боротьби за перемогу в чемпіонаті (за втраченими у Шахтаря, Динамо та Дніпра-1 наразі рівність).Побачимо, що з цього вийде, але після хвалебних од Шахтарю у 2022 році, у 2023-му немає жодних причин активно підтримувати цю команду.