Енцо Мареска провів чудову роботу у Челсі. Коли його призначили на місце Маурісіо Почеттіно, я був скептичний: черговий амбіційний тренер зі своїм баченням - таких багато у сучасному футболі.Втім Мареска показав, що окрім бачення володіє однією важливою рисою: він справді готовий працювати з молоддю. І успіхи минулого сезону (а все ж минулий сезон треба вважати саме успішним) довели, що команда з ним може прогресувати.Але проблема союзу Марески та Челсі (за чинного керівництва): для того, щоб команда прогресувала, треба підсилення. А тут очевидна ідеологічна суперечність: Маресці треба були саме досвідчені футболісти, які здатні підсилити команду тут і зараз, тоді як керівництво продовжило грати у ФІФА і шукати молодих футболістів. Подивіться лише на те, кого підписали в атаку - з усього переліку реальним підсиленням став лише Жоау Педру.Далі ж ситуація проста: керівництво Челсі не влаштовують результати, Мареску не влаштовують кадри. Логічне рішення з обох боків. Тим паче, що Мареску, можливо, і запросить Ман Сіті: це був би непоганий хід з їхнього боку і чудове завершення історії Гвардіоли з клубом.Як би там не було, для першого дня 2026 року вже гучнувато вийшло.