Пороблено Подкаст | Як дбали про здоровʼя та довголіття українці 200–300 років тому?Якщо п...

Як дбали про здоровʼя та довголіття українці 200–300 років тому?Якщо почитати щоденник старшини Якова Марковича, то стає зрозуміло, що він буквально брав усе від тогочасної медицини. І лисину борщем мазав, щоб волосся росло, і купував дорогі закордонні ліки. Наприклад, коли болів поперек, то відразу кликав лікаря-німця, якого везли зі столиці за великі гроші. Але поки той їхав, рятувався народними методами — просив бабу, щоб «попарила в кориті». Водночас варто розуміти, що в Гетьманській Україні доказової медицини не було. І в цій системі координат звичайна людина більше довіряла добре знайомим бабкам, ворожкам чи цілителям ніж лікарю, який був чужим і незрозумілим.«Це не означає, що люди були неосвічені чи гірші. Вони просто жили в іншому контексті. І цілком можливо, що наші нащадки через 100 років так само дивуватимуться нашим практикам», — зазначає історик Ігор Сердюк. У лікарських порадниках того часу можна знайти і трав’яні настої, і складні рецепти з інгредієнтами, які важко було дістати. А також поради на кшталт: «Якщо нічого не можеш знайти, то візьми й випий кінське лайно — річ певна, допоможе».Коли наставала старість 200–300 років тому? Чи справді українські сімʼї мали по 10 дітей? Як жилося наймитам і чому діти працювали з 7 років? Як це — бути Джоном Сноу в Україні часів Гетьманщини, або як ставилися до байстрюків?Більше цікавого — у випуску «Історична демографія та повсякдення у часи Гетьманщини: як українці жили, працювали і дбали про себе» з істориком Ігорем Сердюком — доктором історичних наук, професором Київської школи економіки, лауреатом Міжнародної премії імені Івана Франка:https://youtu.be/_MtjCzq-oE0А для наших постійних спонсорів доступне окреме відео, де пан Ігор розповідає про традиційні способи усиновлення та стратегії життя бездітних родин.