Пороблено Подкаст | Ієрархія одягу під час прання в українській традиції: хто на дні і чом...

Logotipo de la comunidad de telegram -
2024-07-14

Número de suscriptores:
653
Fotos:
166 
Enlaces:
344 
Categoría:
Conocimiento general
Descripción:
“Пороблено” - це подкаст дослідниць Анни Ніколаєвої і Дар'ї Анцибор про те, як на нас впливає народна культура. Розмови про символіку й значення народних вірувань, ритуалів, їхній вплив на нас сьогодні, щоб розуміти чи дійсно нам всім пороблено

Canal Пороблено Подкаст - @poroblenopodcast - №374

Ієрархія одягу під час прання в українській традиції: хто на дні і чому?До винаходу пральних машин, порошків і капсул прання було не просто побутовою справою — це був складний і обрядово насичений процес.Наші прапрабабусі не мали доступу до сучасних пральних засобів і техніки. Тому, щоб справитися з брудом, попередньо одяг золили. Всі речі складали у спеціальну дерев’яну конструкцію (жлукто, яке вирізали в стовбурі дерева, або цебро, яке збивали з дошок), пересипали попелом (найкращим вважався березовий або яблуневий), заливали водою та залишали на пів дня, день, а то й два.Але «завантажити» жлукто було не так просто: речі складали за чіткою логікою, враховуючи вік, стать та статус власників.«Що брудніший одяг, то нижче його клали. Наприклад, чоловічі портки йшли на дно, далі трамбували сорочки, жіночий одяг, і тільки зверху — дитячий», — розповідає етнологиня Зоряна Ципишева.Зоління й прання були також майданчиком для тонкої сімейної дипломатії. Коли невістка прала, то дуже важливо було покласти речі свекрухи вище, ніж свої. Це вважалося виявом поваги.«Якщо, не дай Боже, клала навпаки (тобто одяг свекрухи потрапляв на низ жлукта чи цебра), то могла бути "драка", як казали на Поліссі», — ділиться наша гостя. Дитячі речі прали тільки окремо. «До року дитячі речі не золили разом з усім іншим», — зазначає пані Зоряна.Ще більше обмежень було для новонароджених дівчаток. Їхні пелюшки не тільки не золили з усіма, їх навіть не прали праником — деревʼяною дошкою з хвилястою або ребристою поверхнею. «Вважалося, якщо прати праником, то майбутній чоловік буде бити», — пояснює гостя випуску «Історія традиційного прання і прасування: попіл, жлукто, гало і качині лапки».Існувала ще одна доволі тривожна прикмета — дитячий одяг ніколи не вивішували на ніч, бо можуть напасти «нічниці». Ще 200-150 років тому прання було не лише важкою фізичною справою, а й ритуалом із власними правилами, прикметами та пересторогами. Хочете більше історій про те, як наші бабусі прали, прасували, сушили?Вмикайте повний випуск «Пороблено» з етнологинею Зоряною Ципишевою: https://youtu.be/N-8rQLz_Tsg🫧 П.С. А для нашої спільноти ми підготували окремий випуск із Зоряною “На перині чи на сіні… Як і де спали наші предки”.Підтримайте нас на будь-якій платформі, щоб отримати доступ до ще більш унікального контенту:https://linktr.ee/porobleno
418
25-07-08 16:34