👆

Один з ключових напрямів — повернення дітей до очного та змішаного навчання там, де це уможливлює безпекова ситуація.  Для цього уряд виділив понад 20 млрд впродовж 2023-2026 років, і за цей період завершено будівництво 352 укриттів, ще 126 проєктів перебувають на етапі завершення.

Ще один напрям — продовження реформи «Нова українська школа». PISA-2025 не оцінює її результатів, однак показує виклики, на подолання яких уже спрямовані зміни в системі освіти: нерівність освітніх можливостей, брак ресурсів, потреба посилювати базові компетентності та підтримувати педагогів.
Зокрема, щоб скорочувати розрив у можливостях між дітьми з різних громад, держава продовжує роботу в напрямі формування спроможної мережі закладів освіти й інвестує в їхнє оснащення. Цього року 3,2 млрд грн спрямовано на створення сучасних освітніх просторів і обладнання в базовій і старшій школі. Паралельно впроваджується оновлена модель професійного розвитку педагогів, де вчителі самостійно обирають курси для підвищення кваліфікації.

З 1 вересня 2026 року 150 академічних ліцеїв із близько 10 тисячами учнів і учениць пілотують старшу профільну. Паралельно триває підготовка до її загальнонаціонального впровадження з 2027 року. Це має дати учням, зокрема з невеликих громад, ширший вибір профілів, доступ до сучасного обладнання, власне, до того, що формує передумови якісної освіти.
Ключові компоненти впровадження Нової української школи реалізовує Міністерство освіти і науки України в межах спільної програми зі Світовим банком LEARN — «Підвищення доступності та стійкості освіти в умовах кризи в Україні».
«Результати PISA-2025 дають чіткий сигнал: попри повномасштабну війну, навчальні результати в більшості регіонів України залишалися стабільними. Це результат щоденної роботи вчителів, керівників шкіл, учнів та їхніх родин.
Водночас дослідження вказує на значні освітні розриви: майже кожен третій учень не досягає базового рівня. Наступний крок — не лише зберегти доступ до навчання, а й визначити дітей,які стикаються з труднощами в навчальному процесі, та забезпечити їм адресну підтримку, необхідну для успішного навчання і майбутнього внеску у відновлення та розвиток України», — Енріке Аласіно, старший спеціаліст Світового банку з питань освіти.
Щодо реформ у професійні освіті:  Відповідно до нового Закону «Про професійну освіту» , у закладах  створені наглядові ради за участі роботодавців, які можуть бути залучені до формування змісту навчальних програм, призначення керівників, оцінювання ефективності управління і окреслення стратегії розвитку закладів. МОН також спрощує ліцензування і процедури запровадження нових програм для підготовки за затребуваними професіями, наприклад, оператори БПЛА.
Упродовж 2023-2026 Уряд виділив кошти на осучаснення закладів професійної і фахової передвищої освіти: у 2026 році це 1 млрд грн з державного бюджету. Станом на зараз уже оновлено 200+ майстерень, лабораторій і кабінетів, а ще 100 будуть модернізовані до кінця цього року.