👆

Проте головне питання залишається відкритим: чим насправді доведеться пожертвувати Тайваню в обмін на мир?

Чен стверджує, що Тайвань міг би зберегти свої вибори, демократію, економічну свободу та свою нинішню систему правління, досягнувши при цьому компромісу з Пекіном. Але критики вказують на Гонконг, де Китай обіцяв зберегти існуючі свободи, проте згодом безжально демонтував важливі демократичні інститути.

Саме тому дискусії на Тайвані більше не зводяться виключно до питань військової могутності. Дедалі частіше йдеться про впевненість, політичну волю та надійність союзницьких альянсів.

Перемога без бою: головна мета Пекіна

Китаю може навіть не знадобитися вторгнення, якщо Тайвань поступово переконається, що опір марний. Якщо тайванські виборці дійдуть висновку, що Сполучені Штати є ненадійним партнером, що Китай неможливо перемогти військовим шляхом, а компроміс обіцяє економічні вигоди, капітуляція може відбутися в політичній площині задовго до того, як вона станеться на полі бою.

Для Пекіна це може стати найпривабливішим сценарієм з усіх можливих: встановити контроль над Тайванем, не починаючи війни, до якої світ готувався роками.