Estadísticas de telegram channel - @pogomiyOksana

Спогади...чотири роки тому до нас приїжджала Тамара Горіха Зерня з презентацією своєї книжки"Принцип втручання" і написала про херсонців наступне:"Отже, Херсон.Що я можу сказати про місто, у якому немає моря, але все одно пахне морем? Ось так виходиш із нічного потяга, робиш перший вдих і розумієш, що ти на морі. Хоч нема там ніякого моря.А люди є. Є Оксана з Женьою і тисячею котів. Є хлопець Антон, який фотографував усю презентацію, а потім підійшов і окремо попросив - а можна я ще сфотографую вашого таракана? Можна, звичайно.Є великий прапор три на шість, який вони щовихідних натягують на набережній і плетуть сітки. І колонка з українською музикою, бо без музики не сплетеш ніяку сітку. І Людмила, вихователька у дитячому садку, яка робить їм ці пісенні підбірки.Дівчата з мовних курсів, які ходять туди вчити українську мову, і треба бачити, як вправно і радісно вони нею говорять. Трошки навпомацки, трошки припадаючи, але як же гарно і природньо.Або пані, з якою ми говорили про городи. Я про свій на Сумщині, вона про свій у плавнях. "Скажіть, вам правда це цікаво?" Та боже ж мій, як це може бути не цікаво?Вони тримаються один за одного, як матроси за рятувальне коло. Вони тримаються за Україну міцно, до побілілих пальців. У кожного з них є контакти людей, які у разі чого зможуть прийняти у Києві чи Львові.Щоб у разі чого відвезти дітей і повернутися у свою прикордонну область.Моя хата з краю - першим ворога зустрічаю."Ми залишились.І мріємо про часи коли ми знову будемо жити в нашому ,трішки провінціальному, але такому войовничому і нескореному, і вже мирному Херсоні.А Тамара Горіха Зерня приїде до нас на презентацію своєї нової книжки.Разом з головною Білкою країни Ірина Білоцерковська Бо це вже традиція!

Якщо Україна перестане існувати, то в свідоцтві про смерть, в графі "причина" напишуть всього два слова:"Втомлені та сліпі."Вище броні і нижче шоломуСмерть прилетіла, курва.Хлопчику, завтра поїдеш до мами -Ти вже своє зробив.Бачиш, вони втомилися вдомаЖити в режимі "турбо".Позакривали вікна і брами,Щоб ти їх не журив.Файна машина під колір шипшиниМає важливі справи.Твій обережний останній автобусРіже, немов таксі.Справи блошині штурмують вершини -Кожний бо має право.Ставлять тавро тобі замість жалоби – «Був не такий, як всі».Втомлені та сліпі.Втомлені, бо сліпі.Втомлені, зломлені, просто озлоблені,Ходять, ховають очі.Розпач і тугу ганяють по колу,Начебто вітер пил.Вип'ють своє вино, скажуть - пороблено,Скажуть, що вже не хочуть.Скажуть, що це їм не по приколу,Тобто - бракує сил.З бордів повії дарують надії,В телику - бруд і блазні.Втомлені люди тягають у нориГроші та ніштяки.Заткнуті вуха, опущені вії -Вперті і непролазніГоре в байдужості тоне як в морі,Бо вже давно такі.Втомлені та сліпі.Втомлені, бо сліпі.Вище броні і нижче шолому -Спільне ти взяв на себе.Просто вони проспали цей постріл,Нібито не по них.Сходячи в небо, пробачиш їх втому,Бо все зробив, як треба.Янголом зверху прикриєш всіх поспіль – Втомлених та сліпих.Втомлені та сліпі.Втомлені, бо сліпі.Гліб БабічЛипень 2019