Остання вечеряОсь з ними Він уже в останній раз,Дивився в очі учням Він своїм,І поведуть на страту, пройде час,Земля заплаче за Спасителем своїм!Вони з любовʼю слухали усеІ в серце кожне слово їм лягло,Ось хліб- і це є тіло вже Моє,Ось кров Моя - ця чаша, що з вином.Іду Я знову в небеса святіІ час Мій ось тепер уже настав,Та зрадили Мене все ж не чужіА той кого апостолом назвав…Почули учні, налякалися всі,Та чи не я? Питали у ту мить?О Юда, на порозі ти стоїш,Вже дзвін монет в вухах твоїх дзвенить!Погляд Христа принизив його враз,Із жалем Він на Юду подививсь,Заплакали із болем небеса,Багатства поклик вже його манив..Ось поцілунок зрадника звучитьІ смолоскипи вже горять в руках,Спаситель перед Юдою стоїть,І тихо плачуть зорі в небесах!Мій друже ти чого сюди прийшов?Спитав Христос: Чому ти тут , скажи!В богатстві своє щастя ти знайшов?Тобі ще жити декілька хвилин!Христос стояв, юрба , як звірі в рву,Накинутись хотіли в той же час.Звʼязали руки, і через пітьму,На страту повели щоб розіпʼять.Плює творіння ось в свого Творця,І зміями бичі все тіло рвуть,Вгорі ридають з болем небеса,На муки Сина Божого ведуть..Ізраненеє тіло на Хресті,Пробиті ноги, руки, тече кров,Вінець терновий на святім чолі,Ось так прийняв цей світ Його любов!Ось під Христос склонився там Іван,Улюблений Ісуса ученик,А кров Христа тече із страшних ран,Полилася молитва з вуст святих:Отець молю, прости їх Боже мій!Що коять, те не відають вони!Їм двері відчиняю в дім святий!Молю Тебе Ти їх за все прости!Враз вкрила ніч кругом все на земліЗвершилось! Умираючи сказав.Ось перемога! Небо плакало в журбі,Спаситель в тяжких муках помирав!Сьогодні на Голгофу піднімись,І голову в сльозах схили свою,Спасителю у ноги поклонись,Ти жертву оціни друже оцю.Тихенько в свою горницю зайди,Вечеряти с тобою буде Він,Коліна перед Господом схили,Віддав життя за тебе Божий Син!© Марина Візнюк@poesiaGod