Людина має право на утому…На те, щоб не утриматись від сліз…Сховатися від світу в себе вдома…Або втекти у тихий темний ліс…Людина не залізна… Вона можеСтомитися від всього в якусь мить…До інших стати трішечки ворожаІ виказати все, що їй болить…Засуджувать не треба поспішати,У душу заглядати їй не слід…Людина має право не встояти,Не втримати на плечах цілий світ…Людина має право на невдачі,На помилки, падіння у житті…І ці моменти слабкості не значать,Що має потонути в каятті…Людині треба просто розуміння,Не осуд і не жалість-співчуття!Не треба в неї кидати каміння,Стомитись може кожен від життя…Не слід казать: «Мені б твої проблеми!Є ті кому ще важче ніж тобі!»Це вірно, та душа у всіх окрема…Не слід усіх судити по собі…Ми люди — ми не роботи залізні…Ми можемо стомитись в якусь мить…Причини можуть бути зовсім різні…Людину треба просто зрозуміть…Хтось може крикнуть в запалі щось грізно,А потім шкодувать за ті слова…Пробач йому — людина не залізна…Усі ми робим помилки бува…Щодня в метро, у черзі, чи крамниціМи бачимо розлючених людей…Здається, їм дай волю посвариться,Сварилися б невпинно цілий день…Але, якщо замислитись, а може,Усе насправді зовсім навпаки….Стомилися, тому такі ворожі,Чому б не простягнути їм руки?Згадайте, чи ви самі не робилиУ запалі в образі щось таке,Що стримати у мить ту не зуміли,Щось геть на вас не схоже і гірке…Щасливі не кричать тобі у спину…Кричать нещасні, ті кому болить…Не слід судить людину — бо людинаНе втриматися може в якусь мить…Давайте станем трішечки добріші,Розбудимо у серці співчуття…І стануть зразу люди щасливішеІ легшим стане в кожного життя…Давайте будем іншим даруватиТепло своє підтримку і добро…І навіть коли важко пам’ятати,Усі ми люди, що б там не було.© Інелла Огнєва@poesiaGod