ОсіннєДощ за вікном накрапає,Осінь…Прийшла вже осінь.Птаство від нас відлітаєІ неба темнішає синь. Пшениця лежить у засіках,І гречка, і жито, й ячмінь…В осінньому лісі розсипавБог стільки різних грибів! Дзвоник шкільний заливається-Дітей заклика до навчання.Два серця в одне єднаються-Єднає їх Бог і кохання. Квітують осінні квіти.Гарбуз закотивсь у стодолу.Верба похилила віти.А хтось поспішає додому. Дерева вдяганку міняють,Та скоро пройде їх краса.Все роки біжать -поспішають,І юність кудись поспіша. Так було. Так є. Так буде.Усе в цім житті швидкоплинне.Дерева листочки погублятьІ я колись світ цей покину. Осінь вже збіжжя збираєВ комори, засіки, стодоли.А з чим я до Бога збираюсьПрийти до святого престолу? Що сіяла? Жала? Збирала?Як Господу Богу служила?Чи в бурю я міцно стояла?Чим я у житті дорожила? Чи була для Бога відкрита?Чи серце Йому все віддала?Творцю довіряла щомиті?Зусилля в борні прикладала? Не все у житті моїм склалось,Як мріялось, і як xотілосьТа Богу проблеми віддалаЙ на силу Його я надіюсь. Не падайте, брате і сестро.Якщо ваш тягар непосильнийДозвольте Xресту його нести. Бог мудрий, могутній, все сильний!Не тужтеся, не надривайтесь,На себе самиx не надійтесьЙ нічого в житті  з Ним не бійтесь. Давайте  почнем з цеї миттіВсе сіяти  добре, xорошеXай Бог нам усім в цьому світі .І сіять, і жать допоможе.@poesiaGod#свято_жнив@poesiaGod#день_подяки@poesiaGod