Біла сукняЯ на ранок білу сукню готувалаІ вийшла на вулицю. Почався день.Пройтися до вечора в білому мала,Старалась цей колір зберегти лишень.А сукня ця вабила зір білизною,Я, як ніколи, обережна була.Старалась весь бруд обійти стороною,На протязі дня цей наряд берегла.По місту йти в білому пильно старалась,Дороги, машини і люди...отож,Я йшла, на цю сукню весь час задивлялась,Боялась спіткнутися, впасти тако́ж.Йшла через натовп, ні за що не торкалась,Боялася я зачепить де-не-де.Цей колір до вечора, мені здавалось,Збережу і плями не буде ніде.О, скільки вкладати старання і сили,Щоб біле лишилося—мені прийшлось.Ах, якби́ мене над землею носили,Якби́ зараз диво якесь відбулось!Закінчився день.І додому верталась,Відкрила рукою я втомлено вхід.Моя біла сукня! О, як не старалась,На ній видний був заплямований слід.Підходить до дзеркала я не хотіла,Ледь чутно спитало воно: «Як діла?Ти ж ранком виходила знаю ,що в білім,А як це увечері в сірім прийшла?».Я знала, брехати воно не захочеТа й я у той вечір сумною була.І прала вже сукню брудну серед ночі,Щоб вранці вдягнути знов білу змогла.Твоя Благодать мене Боже вбілила,Ти спас мою душу, гріхи всі простив.І колір оцей дарував—колір білий,Мені по життю в нім іти повелів.Та хоче лукавий в цім світі безбожнім,Щоб вкрита гріхом була сукня моя.І в цьому хіба зберегти колір можна,Що мені дарувала милість Твоя?Сама—ні,ніяк.Лиш з Тобою можливо,Мені промовляєш,що Ти збережеш.І вечором кожним звершається диво—Я в білім.Це значить,що Ти проведеш.Нема в цім заслуги моєї і сили,Тільки чистій мені бути Ти допоміг.Мій Ісусе! Мене Твої Руки носили,Тільки Ти вбрання біле моє лиш зберіг!Благодать збереже мене чистою.Знаю,Так буде надалі й до кінця, вірю я.І коли увійду до Небесного Раю,На мені буде сяяти біле вбрання! АміньАвтор —Любов Васеніна;Переклад Ангеліни Ющук@poesiaGod