☦️Відповідно до усталеного викладу житія преподобного, у шістнадцять років він уже був послушником Троїце-Сергієвої пустині на березі Фінської затоки. Валаамський ігумен Назарій благословив його жити самотньо в лісі. Лише по святах Герман приходив до монастиря на богослужіння. На Валаамі святий Герман і прийняв чернечий постриг.У рамках іншого викладу житія святого Германа ідеться про те, що в сімнадцять років його забрали в рекрути. Після цього він прослужив у війську одинадцять років. Одразу після цього, 1778 року, преподобний вступив до Саровського монастиря. Пізніше він перейшов до Валаамської обителі.1793 року із її ченців було утворено духовну місію для проповіді слова Божого народам Аляски. Одним із них став преподобний Герман. Усі свої сили він віддав просвітленню вірою Христовою корінних жителів суворої Аляски. Там святий охрестив десятки тисяч місцевих жителів.1807 року тодішній очільник північноамериканської Місії ієромонах Гедеон залишив стан місіонерів. Усю відповідальність було покладено на преподобного Германа. До самої смерті він залишався духовним батьком, пастирем і піклувальником про душі людські в довіреній йому Місії. Преподобного хотіли висвятити на ієромонаха і возвести в сан архімандрита, проте смиренний інок відмовився. До кінця своїх днів він залишався простим ченцем.З того ж року святий Герман завідував школою, де навчалися двадцять хлопчиків. Старець навчав їх читання, письма, Закону Божого, Священної історії і церковного співу, а також навичок землеробства.Преподобний також захищав місцевих жителів від осіб, які бачили в них лише об’єкт для жорстокої експлуатації, зокрема промисловців, котрі приїжджали заради наживи. Непохитно й наполегливо, не маючи жодної підтримки, окрім своєї полум’яної віри, старець заступався за ображених і пригноблених.Таємні подвиги і келійні молитви преподобного Германа залишалися невідомими для світу. Однак оточення бачило світло його благодатного життя, яке проходило в умовах цілковитого самозречення, нестяжательства і суворого нехтування всіма зручностями. Одяг святого був дуже убогий і старий.Імовірно, 1835 року преподобний Герман повністю осліп. В останні роки він вів усамітнене життя, рідко виходячи із келії та постійно перебуваючи в подвигах посту і молитви. Він відкрив духовним чадам час своєї кончини і обставини поховання.15 листопада 1836 року святий Герман попросив запалити перед іконами свічки і почитати Діяння святих апостолів. Під час читання про труди святих благовісників преподобний Герман перейшов від земних трудів до небесного спокою.Святий з любов’ю відгукувався на людські потреби і скорботи у дні свого земного життя. Після преставлення він також не залишав у біді тих, хто звертався до нього.Пам’ять святого подвижника особливо шанують в Америці.