☦️

Святий Марин постраждав за Христа в ІІІ столітті. Будучи благородним за походженням, незважаючи на свій юний вік, він носив звання синклітика або сенатора. Як християнин, мученик Марин був схоплений і примушуваний принести жертву ідолам. Оскільки він не підкорявся і не виконував цієї вимоги, його повісили й рубали мечами, потім поклали на вогонь. Після того його кинули на розпечену сковороду, а потім у киплячий котел. Проте з благодаті Божої Марин у всіх цих тортурах залишався неушкодженим. Тоді випустили на святого диких звірів, левів і ведмедів, але й ті не чіпали його. Тим часом озлоблення язичників ще більше посилювалося проти твердого сповідника віри Христової. Вони вирішили насильно ввести його в ідольське капище і змусити принести жертву. Святий же в цей час сказав:— Хочу принести жертву богам. Почувши таку заяву мученика, цар і всі, хто його оточував, зраділи. Але Марин, увійшовши зі всіма до капища, звернувся з молитвою до Господа Іісуса Христа — і ідоли впали та розсипалися. Засмутився цар, вражений такою несподіванкою. Він негайно наказав відсікти голову мученикові. Так святий Марин віддав дух свій Господу. Його мощі були з честю поховані богобоязливими християнами. Мученицька кончина святого Марина настала близько 283 року (за іншими даними, у 217–218 роках).