Отже, Valdemir – це Володимир Мирон Старосольський. Народився майбутній музикант у 1938-му – де точно, невідомо, але наявні джерела припускають, що десь на Галичині, а ще точніше – на Львівщині. У 1949-му Володимир із родиною перебирається до Америки. У Каліфорнії хлоп здобуває юридичну освіту, що дає йому можливість долучитися до організації президентських виборів 1964-го.І все ж, за принципом Вакарчука, між політикою та музикою Старосольський обирає останню. У 1967-му він відкриває власний лейбл Karma Records, який свідомо протиставляє шароварному вайбу тогочасного україно-американського попу, плануючи видавати більш андеграундних діаспорян.Того ж року першим релізом Karma Records стає сольник самого Старосольського під не вигадливою назвою “Пісня Володимира”, який він випускає під вже відомим нам псевдо Valdemir. Що цікаво, ідентична платівка також виходить на більш статусному лейблі Capitol Records, але із жовто-блакитною обкладинкою замість психоделічно рожевої в оригіналі та під іншою, більш продавальною назвою – Folk And Popular Songs In Ukrainian (“Народні та популярні пісні українською”).Сам Вальдемір в описі до релізу зізнається, що тяжко-важко працював над альбомом протягом року і в якийсь момент навіть подумав, що ну його нах, але тут до процесу долучилися американські саундпродюсери – Філ Боров (Phill Boroff) та Деріл Дрегон (Daryl Dragon). Останній, до речі, десь у той же час паралельно підігравав на клавішах самим The Beach Boys, тож вважайте, що наш Вальдемір був знайомий із Браяном Вілсоном і його братами через одне рукостискання.Філ спродюсував першу частину “Пісні...” (Folk), Деріл – другу (Сontemporary). І якщо перші 6 треків, не зважаючи на хейт Вальдеміра до фольклорного консерватизму, є невибагливими переспівами українських народних пісень під гітарку, то після них йдуть значно цікавіші авторські композиції. Не зрозуміло нахіба Вальдемір впихнув туди україномовний кавер на “Подмосковниє вєчєра”, але вдамо, ніби його не існує.Що ж до решти авторських треків Valdemir, то, як не дивно, найбільш природньо і органічно він звучить навіть не на україномовних, а на англомовних. Це доволі миленький психоделік/бароко-поп, що йому міг би респектнути сам Скотт Вокер, який тим часом якраз релізив свій дебютник. Шкода, що історія замовчує, чим наш Вальдемір займався по життю далі. Певно, ані з лейблом, ані з сольною кар’єрою не зрослося. З тих таких нечисленних джерел знаємо лише те, що у 2021-му Володимир Мирон Старосольський відлетів на хмарку. А його “Пісня Володимира” так і вважалася б втраченим скарбом, якби добрі люди не викачали реліз із торентів і не залили його у відкритий доступ.https://www.youtube.com/watch?v=vzyfHZ8J3VY&list=OLAK5uy_k2veRT7ryYxySkJiv_0BbFuTeeJymDwsc&index=10