НЕ СЦЯТЬ 🇺🇦

В лютому 2015 року я ще працював на ТРК Алекс в Запоріжжі в новинному відділі. Цей телеканал належав Богуслаєву (це той, що був президентом Мотор-Січі, зараз сидить в СІЗО без права внесення застави за підозрою в колабораціонізмі та посібництві русні. Тоді він був ригом). А ще я тоді був активним (мʼяко кажучі) учасником запорізького Майдану. І дуже активно висвітлював всі події (не на телеканалі, як ви розумієте), після розгону мусорами і тітуханами 26 січня 2015 року вже співпрацював і з Громадським і з РадіоСвобода. Спочатку мене на тодішній роботі просили нічого не писати у фейсбук і не коментувати в ефірах. Бо з цими мусорами мені жить в одному місті і все таке. Тоді ж так звана «організація козаків» (яка була на прикурі у ригів) погрожувала влаштувати пожежу в будинку, де живуть мої батьки. Але я сказав, що страждаю клінічною графоманією і не можу не писати пости.Тому мене дуже хотіли звільнити. Спочатку на розмову мене запросив директор телеканалу. Як зі мною спілкуватися він не розумів. Постійно поправляв краватку, наливав собі водички попить, а голос тремтів. Дядько він був непоганий, але дуже радянський і любив вислужуватися. І він сказав що мене мають звільнити.Це я розумів і вже сприймав як гру. Серйозно. Вже були чи не щоденні включення на Громадське, постійні сюжети в РадіоСвобода і на фінішному етапі було підготування до запуску ГромадськеЗапоріжжя.Тому я відповів, що логічно, що мене мають звільнити і я це розумію.Він поклав папірець на стіл і сказав: «Пиши заяву». Я сказав шо не буду.- Чого?- Бо не хочу.Він сильно нервував, не розуміючи нічого. Але «за власним бажанням» я не пішов. Пропонували «за згодою сторін», але я теж не хотів, про що чесно сказав.Для чого? Бо мені було цікаво що буде далі.Він сказав, що мене мають звільнити і звільнять. А до того часу на зйомки я їздити не буду. Я відповів, що не проти і все розумію.Перепускна система на телеканалі була через турнікет, з підписом в журналі, з вказанням часу. Робочий день починався о 09:00. Наступного дня я прийшов о 08:50.Десь в обід мене викликали. Повторно, але вже у відділ кадрів. Я був впевнений, що нарешті звільнили. Але ні. Жінка, яка там працювала, посміхалася, сказала що все знає, але зробити нічого не може. Дала мені документ на ознайомлення.Це була «догана з занесенням в трудову книжку за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку». Я підписав ознайомлення, але запитав про яке саме порушення йдеться. - Прибув на роботу з порушенням графіку.Тобто о 08:50, замість 09:00.Звільнити дисциплінарно, здається, могли після двох занесених доган. Це було дуже смішно.Ще тиждень придумати не могли нічого, а далі ми запускали ГромадськеЗапоріжжя і я фізично не міг поєднувати це зі своєю «грою».Це я до чого. Мені здається, десь у владі є якесь опудало, яке має повноваження приймати рішення, але воно нехуйово заснуло і проспало все нахуй з 2014 до 2026 року. А тепер воно прокинулося, тиждень функціонує і нічого не розуміє.Бо заборони (і навіть накази) не писати не діють, ухвали суду теж. А чого - непонятно. От чого: проспали дохуя.Це все про цей тиждень. Про заборони і про заборону публікувати журналістам розслідування 143.

Отже, понеслась❗️Сьогодні з 9:00 до 21:00 проходить онлайн-голосування на виборах до Ради громадського контролю НАБУ. 15 членів РГК НАБУ, які наберуть найбільшу кількість голосів, сформують новий склад Ради та протягом 2 років будуть контролювати діяльність Бюро. А ці роки простими не будуть. Я прошу вас приділити 5 хвилин свого часу і підтримати коаліцію кандидатів від “ДемСокири”, “Незалежної антикорупційної комісії” (НАКО) та руху “Люди з картонками”.Це – команда фахівців з  IT, економіки, менеджменту, аналізу даних та ШІ, права, комунікацій, фінансової безпеки, антикорупційної політики, реформування сектору безпеки й оборони та міжнародної співпраці.✔️ Список кандидатів:1 АКСЬОНОВ Михайло2 БЄГЛЄЦОВА Юлія 3 БІЛИЙ Михайло 6 ВАХНЕНКО Дмитро7 ГАВРИЛЮК Юлія 14 КАЛЬНИЦЬКА Юлія 23 МИКИТЮК Антон 26 МОСКВІТІН Ігор 30 ПІВНЕНКО Володимир 32 ПРУДКОВСЬКИХ Віктор 37 ТРЕГУБ Олена 40 ЧИЖМАРЬ Василь42 ШАРГОРОДСЬКИЙ Володимир 43 ШВЕЦЬ Антон 44 ШТАНКОВ Микита   Як проголосувати – покрокова інструкція: 1. Перейдіть за посиланням https://voting.nabu.gov.ua/2. У вкладці «Кандидати» ознайомтеся з кандидатами3. Натисніть кнопку «Розпочати голосування».4. Ознайомтеся та підтвердіть згоду, поставивши галочки у відповідні блоки. Після цього натисніть «Увійти через ID.GOV.UA»5. Оберіть зручний спосіб авторизації.6 При використанні BankID, оберіть зі списку банк.7. Перевірте коректність даних та натисніть кнопку «Продовжити».8. Оберіть 15 кандидатів та натисніть кнопку «Проголосувати». Нагадую номери кандидатів, яких  прошу підтримати: 1,2, 3, 6, 7, 14, 23, 26, 30, 32, 37, 40, 42, 43, 44Готово! Сміливо ставте «+» в коментарях і пересилайте цей пост друзям, знайомим і родичам. Можна навіть в «вайбер».Дякую вам! Обняв всіх, до кого можна дотягнутись🫡

Будь ласка, не сепаруйте себе від суспільства. Це важливо. Можливо, більш важливо, ніж будь-коли. Не відокремлюйте себе від одного ВЕЛИКОГО і єдиного суспільства. Не відгороджуйтеся від військових, бо це зіграє злий жарт. Дуже злий. Якщо у вас є знайомі, які займаються хуйньой, про яку я напишу нижче - дайте їм піздюліну. Не гуманізуйте блядь ворога. Ворог - це йобане нелюдяне виблядство яке прийшло гвалтувати вас і ваших дітей. Ворога треба вбивати. І вчить своїх дітей вбивати і ненавидіти ворога, а не жаліти. Не гуманізуйте їх, відгороджуючись від тих, хто вас дійсно захищає. По порядку.На першій фото драмтеатр в Маріуполі. До речі, саме так це місце виглядає прямо зараз на Гугл-мепс. 16 березня 2022 росіяни скинули на нього авіабомбу. Там був напис «ДЕТИ». Приміщення використовувалося як бомбосховище для цивільних. Там було до 1200 людей. «Associated Press» написали, що там загинуло 600 людей. ШІСТСОТ! Хтось гуманізував ворога і вважав що напис «ДЕТИ» його зупинить.На другому фото гуманітарна колона цивільних. Прицільно трьома ракетами її розстріляли 30 вересня 2022 року під Запоріжжям. 30 загиблих, 88 поранених. Колона позначена всіма знаками. Напис «діти», напис «мирні», білі ганчірки.В колоні з цивільних були ті, хто гуманізував ворога, сподіваючись, що ворог емпатичний.Третя фото. Сьогодні зробив Сергій Грішин. Покровськ. Покровськ блядь! Після Ірпеня і Бучі, бомбардувань будинків, обстрілів цивільних колон і дитячих садків… Скидів бомб на маршрутки в Херсоні. Хто нахуй ті люди, які відділяють себе від суспільства і військових, хто ті люди, які вірують в гуманне мирне ставлення навіжених російських м’ясників? Хто сука сьогодні може в місті, яке тримається завдяки героїзму військових, чіпляти на себе білу ганчірку, яка багато ким з тих самих військових сприймається як «здаюся»? Ви шо, наглухо їбануті там? Не зліть військових. Не деморалізуйте блядь тих, хто забезпечує ваше існування. Краще зніміть ганчірку і допоможіть так, як можете допомогти. Не гуманізуйте ворога. Краще підтримайте своїх. Хоча хуй його зна хто «свої» для таких людей сьогодні.

Перед тим як читатимете - подивіться відео зі звуком.Про новітні символи війни.Мене от на вечір капітально розмотало. В місті дме вітер. А я ніколи не був на новій постійній інсталяції.Їду в машині з дружиною і малим. І малий каже: «Тату, я хочу послухати, як говорять загиблі військові». І я завалив. Щелепа тупо впала. Підіймаю її з підлоги. Зупиняю машину. Виходимо і чуємо цей звук.Катя пояснює, що це вона так пояснила Маркіяну цю інсталяцію (про шепіт загиблих). Від звуку мурашки по шкірі. Від концепції взагалі мурашки стають слонами.Це дерево - перший елемент меморіального комплексу «Посадка. Дерево памʼяті». І так, це символ вшанування загиблих у війні. Дерево складається із металевих листків і трубок з іменами загиблих військових.Із подібних дерев буде ціла посадка. Чому меморіальний комплекс буде посадкою пояснювати не треба.Стоїмо, слухаємо як з нами розмовляють полеглі. Найуважніше слухає мій малий.Так от, якшо блядь не так має виглядати сучасне вшанування памʼяті загиблих, то як? Зводіть дітей. Хай послухають, що їм розкажуть загиблі військові.

«Коли це все закінчиться?»Частенько от саме так звучить питання.Треба зізнатися, що воно мене ображає. Я тут порився в собі і зрозумів чому. Але по порядку. От бачиш людей, наприклад, раз на тиждень, чи раз на місяць. І у тебе часто питають те саме: «Ну коли це все закінчиться?». Навіть рідні.Бабуся, яка з Малих Щербаків (звичайно, ми її вивезли ще на початку війни), питає у мене це раз на два тижні. Мама у мене питає десь раз на місяць. Я завжди чесно кажу - ніколи. Міфічне «Оце от все» саме по собі не закінчиться ніколи. Бо «оце от все» можна закінчити, але саме по собі «воно» не почалося, «воно» й не закінчиться. А чому мене це питання ображає? Бо по-перше я занадто часто на нього відповідаю. Відповідно, чесні відповіді не цікавлять навіть моїх рідних. А по-друге, мені здається, що мої рідні ставлять собі блок, намагаючись не думати що я на в1йні. Бо питання «коли закінчиться в1йна» і питання «коли закінчиться оце от все» - два різних питання, які не мають нічого спільного. Бо усвідомити що син-чоловік-онук-брат (замініть на жіночий рід і нічого не зміниться) на даний момент «оцеотвсеслужбовець» - це легко і не так страшно, як «військовослужбовець». І я розумію чому у мене питають саме так. І я навіть не ображаюся. Але мене «оце от все» саме по собі ображає як формулювання. Просто коли знайомій чи знайомому, які служать чи воюють, ви кажете «оце от все» - ви знецінюєте все, що вони роблять (несвідомо, звичайно, але знецінюєте). Бо дії не абстрактні, а цілком конкретні.

Немає нічого гіршого, ніж бути недоречним. Пам’ятаєте, коли були щоденні випуски «не сцять» я постійно придумував різні метафори для русні. Це було весело, це смішило, відповідно й давало якісь позитивні вібрації. І було актуальним. Але давайте чесно - колись і байрактарщина була актуальною і це правда. Але зараз… впевнений шо ви вже й забули коли чули щось про байрактари. Час змінюється, війна змінилася, риторика має бути іншою. Але є дещо незмінне - необхідність опори, бажання іноді відволіктися і отримати ті ж самі позитивні вібрації.Маю для вас дещо нове. Якщо чесно, то це «нове» придумала моя дружина, а я просто реалізував. Від початку це мав бути контент виключно для підписників, які є YouTube-спонсорами або патронами на Патреоні. Але першою частиною (а це десь 5-6 випусків) я все ж таки хочу поділитися.Це… казки. В форматі аудіо. З ASMR зайобами і всім оцим-от. Тому вам знадобляться навушники. Або без навушників, але треба слухати гучно. Ви зрозумієте чому. В ідеалі перед сном в ліжку.Будуть афермації-казки, будуть казки про тваринок, будуть казки в стилі стік-панк і казки з пост-апокаліптичного світу, казки про космос і казки в стилі нуар. Все продумано. І все дуже різне.Єдине, що там буде спільного - аудіоефекти і… у всіх цих казках в різний спосіб будуть помирати росіяни. Довго і болісно, в різний спосіб, з різними сценаріями, але фінал завжди буде позитивним.Тому можете вже слухати. Блоком з казками-афермаціями для медитацій я ділитимусь.PS. Можна одразу слухати файл аудіо, бо в відео просто картинка-заставка:)

Ви думали чому люди в соцмережах злі? А більше злі ті, у кого анонімні ніки і ліві фотки на аватарках. Мені здається все просто. Свободу слова часто плутають із вседозволеністю та безнаказаністю. І от якийсь умовний анонім пизд0нув одну дічь, потім іншу… а йому за це прям ні-ху-я. Значить шо? Значить можна шось гавкнуть ще і на військових, які з часом стали вже «не такі». Ну там, свій вибір зробили, їх не посилали, і вобщє вони за злочинних депутатів воюють. Ну а я ж білий і пухнастий анонім, який какає метеликами і говорить смарагдами не буду воювати за президентів, генералів і вобщє за палітіку. Такі коментарі ви бачили, мабуть. А чого так? Бо спочатку плутаєш свободу слова з вседозволеністю, а потім плутаєш доброту зі слабкістю. Тобто порядність, розуміння і доброту військових сприймають за їхню слабкість. А це не так. Інше питання, що свободу плутають з даниною, не вибореною, а безумовно наявною як сонце чи місяць. Але правда така, що за свободу треба бути готовим битися. Іноді і за свободу слова теж. Якщо переконаний - будь готовим відстоювати свою думку. Але переконані не мають анонімних ніків чи умовних квіточок на на аватарках. Така правда. Хтось в цьому суспільстві став слабким і самовпевненим.PS. Фото не сьогоднішнє, на відміну від думок