ФотоІсторія 📸

ІНСТРУКЦІЯ: Ви образили самурая в Японії XIV століття. Що робити?НЕ ДИВІТЬСЯ ЙОМУ В ОЧІПрямий погляд — це виклик. Опускайте погляд повільно. Не ривком — це може виглядати як спроба нападу.ВИБАЧЕННЯ — НАЙСИЛЬНІША ЗБРОЯСкажіть: «Сумімасен. Винен. Ніякої неповаги не мав». ПОДАРУНОК — НЕ ХАБАР, А ЗНАК ЧЕСТІСамураї не брали прямі «підкупи». Але оміяґе (подарунок) був символом поваги — пляшка хорошого саке, гарний шматок шовку, дорогий чай. Головне — нічого дешевого.ЯКЩО ВАС ВИКЛИКАЛИ НА ПОЄДИНОК — ВТІКАЙТЕ… ДИПЛОМАТИЧНОНайправильніша фраза: «Моя недосконалість не гідна підняти меч проти вас». КОЛИ САМУРАЙ МОЖЕ ПРОБАЧИТИ?Він старший і не хоче псувати репутацію, проливаючи «негідну кров». Він на службі та не має права починати бійку. У нього гарний настрій. Ви справді щиро вибачилися й подарували щось достойне.КОЛИ САМУРАЙ ТОЧНО НЕ ПРОБАЧИТЬ?Ви торкнулися його меча. Навіть випадково. Ви зачепили його або честь його клану. Ще й публічно. Публічна образа = публічне відновлення честі.ФотоІсторія 📸

Фуміе — «вставай чи помри». Японія, XVII – XIX століттяПісля прибуття перших місіонерів християнство в Японії зростало настільки швидко, що наприкінці XVI століття в деяких провінціях його сповідувала половина населення.Сьогунат Токугава встановив політику сакоку (ізоляції) та почав систематичне викорінення християнства. В цьому допомогали фуміе.Все було просто — пропонували наступити на святий образ. За відмову катували чи стратичували.Іноді люди ставили ногу тільки на край, тому нижня частина часто стерта сильніше за верхню — так, наприклад, визначають справжні фуміе.Перші фуміе доводилося замовляти у європейських майстрів. Пізніше робили самі.Через репресії виникла культура прихованих християн. Вони ховали хрести, передавали молитви усно, а зображення Діви Марії маскували під Каннон — буддійську богиню милосердя.Це тривало понад 250 років. Лише у XIX столітті, після відкриття Японії світу, переслідування припинилися, але на той час християнство в країні фактично зникло.ФотоІсторія 📸

Катастрофа трансатлантичного лайнера Normandie, США, 1942 рікNormandie — французький трансатлантичний лайнер, збудований у 1930-х. Вважався найшвидшим і найрозкішнішим кораблем у світі: мав швидкість понад 30 вузлів, електричні ліфти, кондиціонери та 5-зіркові інтер’єри.Перший корабель, який перетнув Атлантику менш ніж за 4 доби.Після вступу США у Другу світову війну (1941), Normandie реквізували в нью-йоркській гавані та перейменовали на USS Lafayette. Його мали переобладнати у транспортне судно здатне приймати до 15 000 солдат.У 1942 році під час зварювальних робіт на палубі спалахнула іскра, яка підпалила пакувальні матеріали й фарбу. Вогонь миттєво поширився через дерев’яне оздоблення.Під час гасіння лайнер перекосився через велику кількість води, яку закачали пожежники. Через кілька годин він перекинувся на бік біля пірсу №88 у Нью-Йорку. Загинуло 2 особи.Лайнер підняли у 1943 році, але корпус був надто пошкоджений, тому у 1946 році Lafayette розібрали на металобрухт.ФотоІсторія 📸

Фіджійський вождь Удре Удре, був ненажерливим людожером у світі. Він не їв нічого, крім людей і з'їв щонайменше 872 людини ❌Це міф. Чому?⬇️Твердження про те, що він «не їв нічого, крім людського мʼяса» та«з'їв 872 людини» походять із усної традиції та колоніальних байок, а не з документальних джерел.Є версія, що він зберігав камінці, кожен з яких символізував убиту або з'їдену людину. Звідси і взялася цифра 872 без жодного реального підтвердження.Канібалізм справді існував у традиціях фіджійських племен. Вождь Удре Удре міг брати участь у ритуальному поїданні ворогів. Його імʼя є у звітах місіонерів та колоніальної адміністрації, але даних про 872 людей там немає.Ствердження про суто «людське мʼясо» як єдину їжу — вигадка.Місіонери та мандрівники XIX ст. часто перебільшували описи канібалізму, щоб підкреслити «варварство тубільців».У колоніальні часи такі історії використовувалися для виправдання «цивілізаційної місії».Сучасні джерела це подають як сенсацію, без перевірки.ФотоІсторія 📸

Піраміди були сірими й похмурими❌ Це міф. Чому? ⬇️Ми звикли бачити єгипетські піраміди у вигляді масивних сірих руїн у пісках Гізи. Але у давнину вони виглядали зовсім інакше.Що насправді?Піраміди, зокрема піраміда Хефрена (побудована понад 4500 років тому), була вкрита білим турським вапняком. Його гладка поверхня відбивала сонячне світло так, що піраміди буквально сяяли в пустелі й були помітні за десятки кілометрів.На верхівці встановлювали пірамідіон — кам’яний «ковпак», який, за деякими версіями, облицьовували золотом або електрумом (сплавом золота й срібла). Він яскраво віддзеркалював сонце і створював ефект «маяка».З часом облицювальні блоки знімали для будівництва Каїра та інших споруд, тому до наших днів дійшов лише внутрішній «каркас».по збереженим залишкам облицювання на верхівці піраміди Хефрена та археологічним описам.Отже, піраміди Єгипту колись були не похмурими кам’яними горами, а блискучими білими велетнями, що вражали уяву стародавніх мандрівників пустелі.ФотоІсторія 📸

Ніколас Вінтон, або «Британський Шиндлер»Справжнє ім’я — Ніколас Вертгайм. Народився у 1909 році в Лондоні в єврейській родині, яка згодом перейшла до християнства.У 30-х роках працював брокером на Лондонській фондовій біржі. Наприкінці 1938 року Вінтон вирушив до Праги. Зрозумівши, що євреї у Чехословаччині під загрозою, він залишився й облаштував своєрідний офіс у вестибюлі готелю.Вінтон організував перевезення дітей до Британії. У Лондоні шукати родини, готові прийняти дітей, йому допомагала мати.Згодом такі потяги стали відомі як "Чеський Кіндертранспорт". Завдяки їм врятувалися 669 дітей. Після війни Вінтон не афішував це. У 1988 році його дружина знайшла на горищі стару валізу з документами, списками дітей та листами.Згодом Вінтон став героєм телешоу "That’s Life", де глядачами були врятовані колись ним діти. У 2003 році Ніколас Вінтон отримав лицарське звання від Єлизавети ІІ, а також звання "Праведника народів світу" в Ізраїлі.Герой помер у 2015 році у віці 106 років.ФотоІсторія 📸

Як українець став вождем ірокезів?Іван Даценко народився 29 листопада 1918 у селі Чернечий Яр під Полтавою. У роки Другої світової був льотчиком, Героєм Радянського Союзу та командиром ескадрильї.У квітні 1944-го літак Даценка збили неподалік Львова. За радянськими архівами, він зник безвісти. Вважалося, що він загинув або потрапив у полон.І тут починається найцікавіше...У 1967 році, на виставці Expo-67 в Монреалі, український делегат з Києва (актор Григорій Гладкий) буцімто зустрів вождя ірокезів, який представився… Іваном Даценком.Він добре говорив українською, мав східноєвропейську зовнішність. Сказав, що утік з німецького полону і через УПА потрапив до еміграції. Потім одружився з донькою вождя племені ірокезів. У нього є діти, які розмовляють українською.Історія викликає немало сумнівів, хоча має багато серйозних фактів і свідчень на користь основної версії. У 2012 році на екрани вийшов фільм «Той, хто пройшов крізь вогонь» — прототипом головного героя якого є сам Іван Даценко.ФотоІсторія 📸

Американська родина спокійно чекає... на ядерний вибухУ 1950-х роках США влаштовували ядерні випробування в Неваді й будували «міста-примари», наприклад, Doom Town (Місто приречених), населені манекенами. Їх одягали, розсаджували по кухнях, спальнях і вітальнях.У будинках ставили годинники, телефони, книги, телевізори, консерви, газові балони, меблі та фіранки — щоб дослідити поведінку вогняної хвилі, радіації та тиску.Манекени на відкритій місцевості миттєво згорали або відлітали на десятки метрів.Ті, що були в будинках — частково обгорали, або залишались неушкодженими, якщо стояли за бетонною стіною чи у ванній кімнаті.Синтетичний одяг плавився, а бавовна витримувала краще.Банки з їжею вибухали, посуд розлітався, пластикові речі плавилися, а книжки займалися зсередини.Уряд США демонстрував, що ядерна війна — не завжди кінець, якщо знати, як діяти.Частину збережених манекенів і меблів передали музеям. А самі результати породили гасло: “Duck and Cover” – пригнись і накрийся.ФотоІсторія 📸

«Тунельні щури» (Tunnel Rats) - неформальна назва загонів американських, австралійських і новозеландських солдатів під час В'єтнамської війни«Щури» спеціалізувалися на розвідці та знищенні підземних тунельних систем В'єтконгу. Ці тунелі, особливо у районі Ку Чі, сягали 250 км. Включали укриття, склади, госпіталі та командні пункти. Спеціальні загони з'явилися у 1965 році, як протидія армії США тунельної тактиці ворога. Для цього добровольці, часто невисокого зросту, проходили мінімальну підготовку. Екіпірування включало пістолет (зазвичай Colt .45), ніж, ліхтарик і іноді вибухівку. Робота була вкрай небезпечною: тунелі були вузькими (іноді менше 1 м), з пастками (міни, змії, загострені кілки), поганою вентиляцією та ризиком раптових сутичок.Незважаючи на успіхи, втрати були високими через пастки та засідки. «Щури» знищили десятки кілометрів тунелів та сотні складів. Однак це становило лише малу частину мережі. За різними оцінками, у Ку Чі було зруйновано близько 10–15% тунелів.ФотоІсторія 📸

«Ті, що говорять з вітром»Під час Другої світової війни американці використовували зашифрований зв' язок, який так ніколи і не був зламаний. У цьому допомогли індіанці-навахо, які на початку війни розробили код на базі власної мови (цікаво, що до 1945 близько 400 навахо служили в морській піхоті радистами). Справа в тому, що мова індіанців-навахо надзвичайно важка для вивчення, а, крім того, в ті роки взагалі була безписьмова (не було навіть алфавіту). Тому, за свідченням військових, неіндіанців, які говорять мовою навахо, на той момент було близько 30, а швидко вивчити мову практично неможливо.Шифрування було як прямим (коли індіанці передавали послання просто користуючись своєю складною мовою), так і 2-ступінчастою (коли передаючи слово мовою навахо, шифрувальники мали на увазі його еквівалент англійською, з якого в зашифрованому слові використовувалася тільки перша літера).У 2002 році про радистів-навахо зняли фільм «Ті, що говорять з вітром» з Ніколасом Кейджем у головній ролі.ФотоІсторія 📸