Estadísticas de telegram channel - @perl_channel

#growwithus 💗💚🧠Саморефлексія — це здатність заглядати в себе, аналізувати свої емоції, вчинки та думки. Вона допомагає зрозуміти власні пріоритети, виявити викривлення у сприйнятті й побачити напрямки, у яких варто розвиватися.🗣️Якщо це для тебе справді важливо, з часом саморефлексія стане незамінним інструментом. Її головне завдання — не покритикувати себе, а неупереджено оцінити власні дії, вчинки та думки. Лише так можна вийти з замкненого кола помилок, які повторюються знову і знову.Чим це корисно⁉️🤔Саморефлексія дозволяє приймати рішення, спираючись на власні цінності, а не на чужі очікування, знижує залежність від думки оточення та допомагає краще розуміти свої слабкі сторони — і знаходити способи їх компенсувати.Основним інструментом саморефлексії є запитання до себе. Ось кілька прикладів:1️⃣Якими досягненнями я зараз пишаюся найбільше?2️⃣Що заважає мені відчувати щастя? Чи можу я це змінити?3️⃣Що викликає стрес і невпевненість? Як зменшити їхній вплив?4️⃣Які упередження впливають на мої рішення? Що стримує мій розвиток?🤗Без регулярної саморефлексії складно зрозуміти, куди ти рухаєшся, чи наближаєшся до своїх цілей і що насправді приносить користь. Це — як подорож без компаса.

#історіївідПЕРЛиків💗💚З дитинства я пробувала себе в усьому: танці, малювання, слайми, гуртки — мені завжди було цікаво відкривати щось нове. Але в кожній цій діяльності я помічала одну річ: мені завжди хотілося бути тією, хто веде за собою.У п’ятому класі я вперше балотувалась на старосту. Потім — у шостому. І хоча тоді мені не вдалося здобути цю роль, бажання проявляти себе не зникло. А вже в десятому класі мрія таки здійснилася.Моя історія з медійкою почалася ще у 9 класі, коли президентка школи запропонувала мені зайнятись цим напрямом після моєї ідеї для тік-току школи, яке несподівано зібрало кілька тисяч переглядів.У 10 класі я познайомилася з ПЕРЛом. Перші враження були змішаними — все було новим, а люди вже давно знайомі між собою. Було непросто вписатись, але з часом усе змінилось. Через два місяці мене призначили головою YouTube-напряму. Це було складно, але саме цей досвід допоміг мені подолати страхи, краще комунікувати з іншими, відчути свою цінність у команді.Зараз я — заступниця голови медійного відділу. І це те, чим я справді живу. Мені подобається планувати, створювати, надихати. Пишаюсь тим, як виглядають наші соцмережі, наскільки щирими є наші відео й тексти, і як лідерство дає можливість кожному проявити себе.ПЕРЛ — це не просто організація. Це місце, де я знайшла частинку себе. Тут можна бути щирою, сміливою, креативною. Можна помилятися, вчитися, зростати. І найголовніше — бути почутою.Лідерство — це не про титули. Це про людей поруч, про довіру, про досвід, який назавжди залишиться в серці.

#цікаві_місця_Києва💗💚🍞Між станцією метро «Золоті Ворота» та Львівською площею, на вулиці Ярославів Вал, 27, знаходиться рідкісна пам’ятка архітектури, якій майже 160 років — «Будинок з хлібною лавкою»🧐Історія споруди⬇️Його почали будувати у 1860 році, а завершили у 1877-му за популярним на той час проєктом у стилі класицизм. Замовником став титулярний радник (чиновник) Олександр Кобилянський. Нащадки радника володіли сімейною садибою аж до 1915 року. У тому ж році садибу викупило страхове товариство, яке розмістило там їдальню «Sante». З приходом більшовиків будівлю, як і багато інших, націоналізували, розмістили там будівельне управління, а наприкінці 1950-х років у глибині садиби добудували типову школу. Після здобуття незалежності у приміщенні розміщувалися різні комерційні установи. У 2009 році будівлю передали інвестиційній компанії «Старе місто», яка мала її відреставрувати, але натомість просто її перефарбувала.У 2023 році власники під виглядом «реставраційних робіт» почали незаконно розбирати споруду. Тоді активісти перекрили вхід до пам’ятки.😎У чому особливість будинку?⬇️Попри його занедбаний стан, садиба вражає зовнішнім виглядом: ризаліти, лиштви та аттики над вікнами. Найважливіше те, що ця садиба є однією з найстаріших будівель на вулиці (збудована відразу після її прокладання) і наразі єдина, що збереглася зпервісної забудови.

#історіївідПЕРЛиків 💗💚У дитинстві я була дуже активною та обожнювала спілкуватися. У 5-6 класах намагалася проявляти максимальний актив: двічі балотувалася на президента класу, прагнула робити внесок у колектив, подружитися зі своїм класом, та схоже останнє в мене не вийшло, бо за мене тоді ніхто не проголосував. Спроби стати міністром культури/труда/освіти чи хоча б кимось закінчувалися так само. Я залізла у свою комфортну мушлю зі своїми захопленнями, що не передбачали комунікації. За 7 клас забула про свої ідеї, а потім почалася війна, у наслідок чого я виїхала. У другому семестрі 8 класу я тільки повернулася в Україну, та за майже рік за кордоном розгубила базові навички спілкування з однолітками, і треба було це виправити. У 9 класі, коли у нашому Ліцеї активізувалося самоврядування, пішла з парою однокласниць у благодійний відділ (де особливо і завдань не було), а згодом, після питання дівчинки з інформаційного «вмієш у канві працювати?» (тоді не те, щоб вміла) стала головою інстаграму. Шкільний орг комітет допоміг мені зрозуміти, що, хоч я і не лідер, та я вмію працювати в команді. Навесні якось опинилася в Печерську і за кілька зборів стала головою тіктоку. Тоді я думала, що ніколи не впишусь у колектив, бо все ще заїкалася при спробі заговорити з кимось новим та не знала, про що говорити з цими людьми, однак продовжувала ходити — що мені було втрачати?Я побачила величезну кількість талановитих людей, що не соромились просувати власні ідеї. І я почала чути похвалу за свою роботу, а це були дуже потрібні мені на той момент слова. Потроху, маленькими кроками я змушувала себе щось робити: кудись піти на захід, побути на реєстрації чи координатором; узяти якусь рандомну роботу, яку взагалі поняття не маєш як робити і т. д. Я сама не помітила, як почала зближуватися з деякими перликами, почали з'являтися спільні приколи, а бачити людей стало не так вже й страшно. Стала заступником, а тепер і головою медійного відділу. Це історія про спроби та помилки, а іноді розчарування і сумніви у власних силах. Зараз я ні про що не жалкую та хочу далі рости, і сподіваюся, що робота в ПЕРЛ допоможе мені стати на правильний шлях у житті та робити свій внесок у суспільство, того самого бажаю й іншим🌟

#подія 26 квітня 1986 року сталася аварія на Чорнобильській атомній електростанції 🕯️25 квітня 1986 року➡️13:05 — Початок підготовки до планового випробування безпеки на 4-му енергоблоці ЧАЕС.➡️23:10 — Потужність реактора починають знижувати для проведення тесту. Через операторські помилки потужність падає до критично низького рівня.26 квітня 1986 року➡️00:28 — намагання стабілізувати реактор, але в процесі порушуються правила безпеки.➡️01:23:04 — Розпочинається експеримент: відключення парових турбін.➡️01:23:40 — Через неправильні дії персоналу і конструктивні недоліки реактора РБМК різко зростає потужність.➡️01:23:45 — Відбувається перший вибух — руйнується активна зона реактора.➡️Через кілька секунд — другий вибух — викид величезної кількості радіоактивних речовин у повітря. Починається масштабна пожежа на даху машинного залу.Радянська влада приховала масштаби аварії на Чорнобильській АЕС, не попередивши людей про небезпеку. Навіть під радіаційним дощем 1 травня мешканців Києва вивели на парад. Брак правди і допомоги похитнув віру в комуністичні ідеали навіть серед найвідданіших прихильників.Памʼятаємо 🥀🕯️

#історіївідПЕРЛиків 💗💚Ще змалку в мені жив маленький організатор «хаосу». Ми з друзями постійно влаштовували секретні збори в пісочниці, будували фортеці з ковдр і подушок, і я завжди була головною «заводилою». Тоді це називалося творчістю або ж безладом, а зараз, коли я в учнівському самоврядуванні, це вже звучить солідніше — організаторські здібності.У 9 класі моя класна керівниця, мабуть, розгледіла в мені іскру лідерства і запросила до шкільного самоврядування. Спочатку я просто приходила на збори, слухала, кивала головою. Але вже в 10 класі мене обрали віцепрезидентом школи. Тоді ж я почала цікавитися волонтерством, допомогою, яку можу надати людям, — і мені подобалося відчувати, що я здатна зробити щось корисне для своєї спільноти.А в 11 класі я потрапила до ПЕРЛ — Печерської ради лідерів. І мене по-справжньому вразили люди, які зібралися в цьому місці: активні, креативні, з купою ідей. Звісно, поєднувати навчання, підготовку до НМТ і самоврядування — це той ще квест. Але, як то кажуть: «Хто хоче — шукає можливості, хто не хоче — шукає причини». І я вирішила шукати можливості!Кожні збори, кожен івент, кожен етап організації — це шанс спробувати себе в чомусь новому, запропонувати власну ідею, знайти корисні зв’язки. І найголовніше — отримати нові враження та емоції, які навряд чи змогла б відчути деінде.Зараз я — заступниця голови проєктного відділу та активна учасниця Печерської ради лідерів. Можливо, я ще не знайшла тут справжніх друзів і не стала авторитетом у самоврядуванні, але точно знаю: я знайшла своє місце — принаймні на певний час. І я дуже вдячна ПЕРЛу за кожну надану можливість, за кожен довірений проєкт. Вірю, що в мене попереду ще безліч перспектив для розвитку та досягнення чогось більшого. І зроблю все, щоб взяти в ПЕРЛі максимум досвіду!

#цікаві_місця_Києва💗💚Якщо ти обожнюєш насичені смаки, східні аромати та справжню кулінарну екзотику — ресторан «Гімалаї» саме для тебе!🇮🇳Це один із перших індійських ресторанів у Києві, що відкрився ще у 1997 році. Заснувало його подружжя Тріпатхі, яке переїхало до України з Індії на початку 90-х років. 🌇Перший заклад розташовувався на Хрещатику, навпроти ЦУМу, і миттєво завоював серця киян та іноземних гостей завдяки незвичному меню, привезеним з Індії рецептам та гостинній, майже домашній атмосфері.🫰🏻У 2014 році, через реконструкцію будівлі та події Революції Гідності, ресторан переїхав до нового приміщення — біля метро «Олімпійська». 🪵Попри зміну локації, «Гімалаї» зберіг свій неповторний індійський колорит: дерев’яні різьблені меблі та фігурки божеств.🙌🏻Сьогодні рестораном керує син засновників — Яшві Тріпатхі. Навіть у складні часи повномасштабного вторгнення він залишився в Україні, продовжив справу батьків і підтримує команду, зберігаючи автентичність і тепло родинної справи.🍚Кухня ресторану — це справжній скарб індійської кулінарії, з акцентом на страви Північної Індії. Тут використовують спеції, які власноруч привозять з батьківщини, а також дотримуються традиційних технік приготування.📍Вул. Велика Васильківська 80🔗Соцмережі закладу

#growwithus 💗💚🧠Маніпуляції — це не магія і не суперздібності. Це цілеспрямовані психологічні прийоми, за допомогою яких одна людина впливає на поведінку іншої, аби отримати вигідний для себе результат. Вони часто маскуються під щиру турботу, дружню пораду чи нібито справедливу вимогу, але за цим завжди стоїть одна мета — контроль над вашими рішеннями⬇️▫️Почуття провиниФрази на кшталт: «Після всього, що я для тебе зробив…» або «Як ти можеш так зі мною?» — це класичний емоційний тиск. Людина не обговорює ситуацію, а нав’язує провину, щоб отримати бажане.▫️Інформаційне викривленняМаніпулятор подає факти вибірково, приховує частину правди або змінює інтерпретацію подій. Це створює ілюзію, ніби його позиція є єдино логічною, а всі інші — хибні.▫️Підміна понять або провокаціїМаніпулятор може викликати сумніви в собі: «Ти занадто емоційний», «Тобі здається», або ж провокувати на реакцію, щоб потім використати її проти вас.🧐Рішення, ухвалене під впливом емоційного тиску, не може вважатися вільним. Справжні, щирі стосунки це не про емоційний тиск або навʼязані думки.

#історіївідПЕРЛиків💗💚З самого дитинства мені подобалося організовувати людей. Я завжди була тією, хто бере на себе відповідальність і збирає всіх разом. У першому класі я була правою рукою вчительки. У п’ятому класі, перейшовши до нового закладу, одразу стала старостою класу.На восьмий клас я вступила до ліцею, рік пробула на посаді старости, а з цього навчального року займаю посаду члена РСЛ (Ради Старшокласників Ліцею).Лідерство для мене — це не просто статус, а бажання діяти та впливати. Я завжди намагаюся не стояти осторонь, коли йдеться про організацію чогось цікавого та важливого. Якщо мені пропонують долучитися до якогось заходу—я неодмінно погоджуюсь. Я люблю пробувати щось нове для себе та пізнавати цей світ.Тому я вирішила спробувати себе в Печерській Раді Лідерів. Спочатку це була просто порада від подруги, але дуже швидко я зрозуміла, що це саме те, що приносить мені задоволення. Тут я вчуся не тільки на словах організовувати заходи, а реально керувати процесами створення івентів -- знаходити приміщення, продумувати деталі, розподіляти бюджет, збирати людей, координувати команди та вести їх за собою. Я займаю посаду «соціальних комунікацій», що дає мені ще більше можливостей взаємодіяти з людьми. І що більше я цим займаюся, то більше розумію: ПЕРЛ— це не тільки про вміння вести за собою, а й про постійний розвиток разом із командою. Це можливість змінювати себе, інших і світ навколо, створюючи щось важливе й корисне як для себе, так і для суспільства.

#Книги_що_змінюють 💗💚👑«The Empress» / «Імператриця» — це історичний драматичний серіал. Він вийшов на Netflix у 2022 році. Його оригінальна назва — Die Kaiserin. 🗣️Серіал розповідає про молоду Єлизавету Баварську, яка згодом стане легендарною імператрицею Сісі — однією з найвідоміших жінок свого часу.📚Історія починається з того, як вільнолюбна та незалежна 16-річна Єлизавета приїздить із родиною до австрійського двору, де спершу планується шлюб імператора Франца Йосифа з її старшою сестрою. Однак саме Єлизавета підкорює серце правителя, і несподіване кохання змінює її долю. Вона виходить заміж за Франца Йосифа та стає імператрицею, але її нове життя — далеко не казка. Їй доводиться зіткнутися з суворими традиціями Габсбурзького двору, постійним контролем і холодним ставленням з боку свекрухи — архікнягині Софії, яка хоче зробити з неї зручну, покірну фігуру для престолу.💪🏻На фоні особистої боротьби Єлизавети за власну свободу розгортається напружена політична ситуація: в імперії зростає соціальне невдоволення, люди вимагають змін, і престол опиняється під загрозою. Молода імператриця поступово усвідомлює, що її роль — не лише декоративна. Вона починає шукати спосіб впливати на майбутнє імперії, зберігаючи при цьому власну гідність та почуття до Франца.🧐Серіал порушує важливі теми: боротьбу жінки за самовираження у світі, де влада належить чоловікам; протиставлення особистих почуттів і державних обов’язків; вплив політичних і сімейних інтриг на життя лідерів.