Парадоксально, але чим більш освічене та емансиповане суспільство — тим меншим є його самовідтворення. Ну бо просто в розвинутому світі, сповненому можливостей, виховання дітей стає найменш цікавим заняттям. І ніякі державні програми з підтримки сімей не допоможуть.Навіть якщо батькам забезпечать усі потреби дітей, щоб не доводилося думати, чим їх годувати чи де взяти грошей на коледж, нових людей ще треба виносити, доглянути й виховати. А це не найбільш приємні заняття. Найбагатшим країнам світу допомагає імміграція, але і це не панацея. Нові громадяни рано чи пізно стають розумнішими й свідомішими, і внаслідок надлишку мізків також обирають пригоди й самореалізацію, а отже, переповнені дітьми гетто спорожніють. Виходить, надійних варіантів сталого самовідтворення не так багато. Всього два:• обмежити доступ до освіти й кар'єри для чоловіків і звести роль жінки до інкубатора й обслуги — тобто, створити умови життя, наближені до найбільш відсталих країн сьогодення, що славляться високою народжуваністю;• вирощувати дітей в лабораторіях.До речі, українські демографічні проблеми, якщо все буде добре, частково вирішуватимуться так само, як і західноєвропейські — тобто за рахунок імміграції. Але не з країн так званого Глобального Півдня, а з «братніх» Білорусі, Росії, Грузії та Казахстану. Такі справи 🤡@penultimate_resort