Ключове слово четвертого розділу Книги обʼявлення — престол: на 11 тексті воно вжито 10 разів. Чому при потраплянні на небеса Іванові кидається в очі саме престол?

🔸

Очевидно, що мова йде не про місце, а про найвищу у всесвіті видимому і невидимому ВЛАДУ — Триєдиного Бога.

🔸

Очевидно, що побачене Іваном перехоплює подих, йому бракує земних слів і він винаходить найближчі зі словника величної розкоші царських палаців але й вони не передають суть як слід.

🔸

Очевидно, що центр усього — слава Славного у всьому: вона захоплює і все навколо не може не поклонятися й оспівувати Найвеличнішу Велич.

🔸

У біблійній мові престол — це символ влади, суду і вірності. Так бачив і Давид і Даниїл, так бачить і Іван.

🔸

Для гонимої церкви престол був надпотужним образ: ні, престол римських імператорів не був головним у всесвіті престолом. Як і не було слово і влада імператора вирішальною (хоч виглядало що так воно і є).

🔸

Саме Верховний Небесний Володар є вершителем історії і це у Його владі вирішувати долі народів і країн.

🔸

Небесний престол і Той, Хто на ньому є центром поклоніння і саме звідти воно починається і розходиться в усі напрямки досягаючи церкву і кожного християнина.

🔸

Ні, Бог не зацарює колись у пізніші часи коли сповна переможе сатану - Він вже зацарював: «Господь Бог, Вседержитель, Який був, Який є і Який приходить!» (4,8).

🔸

Що це значить для нас, сучасних християн? А те, що попри всю біль за долю нашої земної батьківщини і страждання і безсилість перед лицем підлого і злочинного ворога ми не зосереджуємося на страху. Ми спрямовуємо наш погляд до Величного Бога: Він вже царює і наша надія на Нього. З Його перстолу йде надія і підтримка. Ми йдемо до Батька з певністю що Він чує і має Свою відповідь Свого часу.

🔸

Ось чому книга Обʼявлення підносячи нас з землі до небес поміщає нас перед престолом - це значить що всесвіт має Центр, Царя, Суддю і ... Батька, який керує всесвітом, звершує спасіння, веде Свій народ і це за Ним останнє слово.