Поділюся з вами своїм unhinged adhd лайфгаком. Один з наймерзенніших симптомів цього стану, це executive disfunction. Коли ти дуже хочеш щось зробити, але просто фізично не можеш. Не тому що ти ліниве створіння, а бо тіло буквально впадає у ступор і іноді навіть в істеричні стани, навіть якщо мотивація присутня. Може відбуватися як зі справами які хочеться зробити для власного задоволення, так і з тим що робити взагалі не хочеться, але якщо не зробити - наслідки будуть жахливими. В обох цих ситуаціях з мотивацією все ок, але до біса ту мотивацію коли в тебе дисрегуляція дофаміну. Ось мій жахливий лайфгак: Коли мені треба робити справу і в мене ступор, спершу я йду і перемикаются. Роблю все щоб почуття of the infinite doom покинуло моє тіло і я буквально не думаю про те що мені треба зробити. Після чого я сідаю робити іншу таску яка за відчуттями ще гірше за попередню. Це важливо, таска повинна бути гірше. Зазвичай в такому випадку мій мозок вибере приємніше з цих двух стільців і зробить таску №1. Чи це ідеально? Well no, but what will you suggest?