Здається моя можливість читати книжки (і занудствувати) повернулася. Відразу кажу, це був DNF, тому не знаю наскільки взагалі чесно писати ревью, але я все одно напишу.The Grace of KingsДуже багато чула про цю книгу (хорошего), відкрила минулого року і зрозуміла що вона не йде. Я вирішила що книга хороша і проблема в мені, закрила і вирішила повернутися до неї з більш чистим розумом. Повернулася, вирішила що проблема не в мені, воно мені просто не подобається.Що це: Епічна історія про свіжесформовану імперію, що розвалюється майже відразу після смерті імператора-обʼєднувача. Сюжет концентрується на двох лідерах різних повстань - lovable rogue Куні Гару та blood knight Мата Цунду - що спочатку стають друзями, але через різні погляди на світ ніяк не можуть порозумітися. Засновано на реальний подіях на політичній кризі після смерті Цінь Ши Хуан-ді. Що мені сподобалося: - Головні герої, особливо той який lovable rogue. Хоча дати персонажу імʼя Куні, it's a choice. Він заснований на постаті Лю Бана, а його контерпарт - Сян Юя. Читати про їх молодість та дорослішання було цікаво, плюс в Куні чудові стосунки з його дружиною. Мата це такий жорстокий японський самурай що трошки занадто сильно любить вбивати. - Діалоги. Дуже вітієвато і з референсами на класику, красиво. Що мені не сподобалося:- Стиль. Як на мене воно якось flat. Плюс вітієваті китайські діалоги міксуються з сучасними словами і порядком слів у реченні. - Жанр. Це не characters driven epic fantasy, це не псевдоісторична хроніка, це не міф. Я чесно кажучі не знаю що це. - Багато персонажів яких я не маю можливості запамʼятати, хоча в мене ніколи немає з цим проблем в інших книгах. - Помітно що написано чоловіком. Мало жіночих персонажів з власною agency, взагалі мало жіночих персонажів. Навіть боги-покровителі кожного острову і ті майже всі чоловіки. - Джиа, дружина Куні. Чудовий персонаж, дуже подобається. В мінусах бо її real conterpart це звісно ж молода імператриця Люй (та сама) і це така прекрасна можливість створити неймовірну жіночу персонажку, але ніт. Downplayed for the sake of modern reader. - Незрозумілий POV. Воно то історична хроніка, то перескакує між point of view різних персонажів. Особливо це здається зайвим коли тобі посеред показують точку зору мужика якого випілять на наступній сторінці. - Дуже багато культур. Воно і Китай, і Японія, і Океанія. Що абсолютно норм, великий світ. А ось аллюзії на грецьких та римських богів трошки дивні як на мене, як і стьоб над відомою цитатою Марії Антуанети. Причина DNF:Власне незрозумілість жанру. Я не можу втямити як читати цю книгу, навіть якщо дуже цікаво що там станеться з героями потім і їх взаємодія дійсно крута. Книгу постійно колбасить між історичною хронікою та описом пригод героїв, ніколи не погружаючись сильно в жодного персонажа. Історична хроніка це само по собі прекрасно і незвично, мені би сподобалась така книга, але для цього треба мати in world narrator, а не third-person omniscient. Тоді це був би міт і це не він. Плюс воно ще й постійно скаче у third-person limited and it's giving me a headache. Плюс тут ще проблема з моїми завищенними очікуваннями звісно, опис занадто епічний щоб не схопити таке з полиці. Кому сподобається:Людям які кайфують від історичних книг. Я на повному серйозі зараз. Короче, я не розумію що це/10