Human nature is open to perceiving hierophany through a cosmic orientation that unfolds spatially in both the horizontal and vertical dimensions, united by the symbolism of the Center. Equally crucial to the human perception of the sacred is the awareness of Time as an eternal Divine Manifestation—multilayered, interconnected, and total within the Unity of the Chaos–Cosmos dichotomy. It is hierophany that determines the essence of society and all social phenomena.According to Mircea Eliade, society is the result of the cosmologization of human experience rather than a contract (as in J.-J. Rousseau or T. Hobbes). The legitimacy of authority, the stability of the calendar, social order, stratification, territory, and so forth are sanctified through their very being as manifestations of a sacred archetype. Thus, every member of society sacralizes their ontological position through a reunion with the sacred prototype.Human activity within the Cosmos is a ritual that reveals and actualizes myth—the traditional meaning-generating mechanism—realizing the human being as a participant in the Sacred Acts of the First Ancestors. Hence the interpretation of every revolutionary movement or coup as a means of returning to the mythological primordial state through an eschatological process which, in a secular (=degenerated) society, takes on distorted and openly perverted forms (e.g., the Bolshevik or French revolutions, the 16th-century peasant wars in the German principalities, etc.).Eliade views the ideologies of modernity as “secularized mythological systems” that unconsciously seek to restore the sacred within a desacralized society, thereby generating a range of deviant and terrorist phenomena. For example, communism, through its utopia, offers a new “paradisiacal” time for its followers—a time that is to come after an eschatological world revolution, which constitutes a distortion of the traditional understanding of Time.The desacralization of contemporary society has led to the loss of the Sacred Center, of its axiological system, and of the sacred meaning of life itself. As a result of abandoning their sacred nature, human beings have begun searching for surrogates of the sacred, and the extreme form of this degradation is the consumer society, where, for instance, the body and sexuality—sacred within paganism—become profaned by the modern consumer and perceived solely as a resource or commodity.HH
Трохи відповідей на питання в особисті:Не подскажите что нужно чтобы кумиров делать из дерева?
У першу чергу - усвідомлення сакральності цього древнього язичницького мистецтва. Англосаксонські тексти нам донесли, що "Woden worhte weos" - "Вотан сотворив кумири" (англосакс. wēoh, давньосканд. vé - ідол, святилище, священне), що визначає наше розуміння різьби як Дару Віщого Бога Смерті.Стиль різьби, як і сакрального образотворчого мистецтва в цілому, можна назвати релігійним символізмом - способом передачі через відповідну техніку, інструментарій та матеріал конкретний релігійний сенс (напр. борода як символ древності, старості; чотири голови - символ всебачення)Щодо технічних моментів, то виділимо:1. Техніка безпеки2. Заточений інструмент (при цьому самих інструментів може бути не так вже й багато - зазвичай користуємось двома ножами та двома стамесками)Детальніше про сотворення кумирів писали тут і тут. Також рекомендуємо це відео.Яке Ваше ставлення до гадання по рунам і картам Таро?
1. Мантичні практики - частина язичницької традиції, яка належна, у першу чергу, жрецтву. Причини гадання первинно стосувалися винятково (!) сакрального обов'язку (для кожної зі суспільних груп відповідно могло бути: визначення жертви, особливості ведення військових дій, кращого часу для сільськогосподарської діяльності чи її плодів). Поширене на просторах інтернету "гадання на всі випадки життя" не має зв'язку із язичницькою традицією.2. Гадання за допомогою рунічних символів можливе лише при знанні давньоскандинавської/прагерманської/англосаксонської мови (в залежності від футарку) і при сповідуванні германського язичництва.3. Таро - богохульна і НЕ язичницька система, яка виникла на основі гральних карт, поширених серед італійського дворянства 15-го століття. З часом вплив юдейської Каббали популяризував використання цих карт для мантики. Нічого спільного із язичницьким магічним мистецтвом та здоровим глуздом вона не має.ЯВ
У продовження посту вище приведемо конкретні приклади переслідування етнічних релігій з боку правительства РФ:2007–2023 — систематичне знищення марійських священних гаїв (кусото). За даними марійських активістів, за цей час знищено або осквернено понад 300 священних гаїв.2008 — знищено одне з найстаріших рідновірських капищ під Калугою. Капище з ідолами та жертовником спалили невідомі, міліція відмовилася порушувати справу.2010-ті–2020-ті — регулярні випадки встановлення православних хрестів на священних бурятських обо та знищення шаманських святилищ.2010-ті — серія знищень молитовних місць біля священних каменів та на горах у респ. Комі2012 — у Красноярську православні знесли рідновірське капище на острові Татишев. Ідоли були вивезені та частково знищені.2013 — у Калузі на місці капища православні активісти за підтримки поліції знесли всі споруди.2014 — у станиці Полтавська (Краснодарський край) "козаки" та священники РПЦ знесли рідновірське капище та встановили на його місці поклонний хрест.2017 — у Ростовській області знищено капище 2018 — на Телецькому озері знищено алтайське святилище, на його місці встановлено православний хрест.2019 — у Дивногорську знесено капище2020 — у Чемальському районі спиляно священні дерева з чалама (стрічками), встановлено хрести.2020 — знищено капище біля каменя Єрані на річці Коса2023 — православні зруйнували капище общини в Заєльцівському бору.2021 — у Калузькій області спалено капище2024 — штраф у 30 тис. руб. за святкування Масляної у Підмосков'ї2025 — знищення курганів для будівництва кар'єру у Хакасії2025 — численні судові справи відкриті на язичників після заборони т.зв. "сатанинської ідеології"Фото: осквернений антифашистськими виблюдками кумир, на якому начертили напис "ANTIFA" - назву міжнародної ультралівої терористичної групи, фото Астраханської общини рідновірів РодоладЯВ
Переслідування етнічних релігій у РФ має систематичний та легальний (зазвичай на основі ст. 282 і ст. 148 КК РФ, ст. 20.3 і 20.3.2 КоАП РФ) характер, поле його направленості стосується як язичництва відродженого, так і традицій корінних народів. Активна участь язичників у захисті України від російської збройної агресії, відкрита підтримка багатьма російськими язичниками української сторони, а також фундаментальне положення РПЦ у євразійсько-антифашистській ідеології визначили пригнічене положення рідної віри у РФМетоди релігійної дискримінації язичників у РФ мають різні рівні небезпеки для адептів, що не заперечує сам факт постійного контролю спецслужб (зокрема сумнозвісного “Центру Е”) і перманентну небезпеку. Так градація умовно починається із штрафів, продовжується забудовою сакральних місць, а завершується ув’язненнями, примусовим психіатричним лікуванням та вбивствами вірянФото:1 - зруйноване капище в Ногінську, фото з каналу Зайця2 - очільник РПЦ Кирилл виходить з яхти вартістю 600 тис. євроЯВ
Верба у міфологіїОбраз верби у міфологічних традиціях світу полісемантичний. При цьому полярність символічних значень цього дерева може прослідковуватися навіть в одній культурі.Верба може символізувати Світове Дерево і/або Дерево Життя. У європейській народній традиції вербу пов'язували із магічним захистом проти небезпечних чаклунств.У Середні Віки її називали деревом співаків і поетів, оскільки вважалося, що верба здатна дарувати красномовство. Китайська традиція пов'язує з образом цього древа символізм жіночності, весни.У давньогерманській традиції Першу Жінку називають Embla, що означає Верба (інший переклад - Вільха). Її та Ясена (Askr) сотворив Віщий Бог Смерті Одін у Іпостасі Трьох Божественних Братів.Також верба може символізувати печаль, смуток, невігластво. У слов'янській культурі відомий образ "плакучої верби".Відомий зв'язок образу верби із семантикою смерті. Так елліни пов'язували вербу з культом Хтонічних Богинь (напр. з культом Персефони, Кірки та Гекати)ЯВ #священні_дерева
День Претемної Нашої Матері Мари - Богині Смерті та ЖиттяДнесь Велика Богиня являє Свій Холодний Зимовосніжний Лик, вкриваючи Землю білим попелом вод.Білий колір, як і чорний, здавна є символом Смерті. Акватичні ієрофанії, у свою чергу, самою своєю екзистенцією відкривають споглядання Одвічної Безодні, відкривають можливість ритуального занурення у Безначальний Хаос і здійснення Ініціації.Сам теонім "Марена" утворений від індоєвропейського кореня *mor зі семантикою водночас Смерті та Родючості. Суфікс *na (інколи вказують архаїчну форму *nos) вказує на владу.Звідси значення імені Богині Марени - Божественна Володарка Смерті та Життя.На слов'янському просторі відомі також спільнокореневі форми: Morzana, Marzana, Морана, Мара та ін.Пора від Марениного Дня до Зимового Сонцестояння - Особливо Темна. Це час Дикого Полювання, прояву Сил Нижнього Світу, сакральної трансгресії та глибокого споглядання зимового спокою Природи.Усім гідним людям Рідної Віри, усім вірним Темним Богам адептам наше щире побажання зміцнення Сили Духу, Волі, загострення спису розуму та занурення в глибини споглядання, де одвічно зіяє Безодня.Слава Матері Марені!Слава Віщому Богу Смерті!Фото: писаний пензлем @RyzhyiRusich образ Смерті, 2023 р.ЯВ
(...) як з язичництвом пов'язаний буддизм?
Буддизм - західна назва для вчення (Дхарми) Сідхартхи Гаутами, індійського кшатрія 5-6 ст. до Р.Х., який також відомий як Шак'ямуні ("Мудрець з роду Шак'їв"), Татхагата ("Той, хто прийшов") і Будда ("Пробуджений"). Ця дхармічна релігія була породжена глибокою духовною кризою індоарійського населення, коли ведична священна метафізика Божественного Жертвопринесення забувалася, а відмова від традиційної етнічної світоглядної системи призводила до появи все нових неортодоксальних течій: джайнізму, адживіки, чарвака-локаяти, ніргрантхи та ін.Буддизм - вчення, яке відмовляється від язичницького осмислення Природи, Життя, Смерті та Жертви як Сакрального Акту, як Теофанії. Будда та його послідовники фокусувалися на системі "чотирьох шляхетних істин", які ставлять у релігійний центр проблему страждання та звільнення від страждань, а не Божественне. Так чотири істини говорять:1. Існує страждання2. Існує причина страждання - бажання3. Існує звільнення від страждання - Нірвана (букв. "Згасання")4. Існує шлях звільнення від страждань - восьмизвенний шлях.Сам буддизм НЕ заперечує і НЕ відкидає традиційні культи Богів, Духів, Предків, однак не сприймає їх як сакральний центр. Тому у буддизм різних течій увійшли індуїстські, китайські, тибетські (зокрема бонські), тюрко-монгольські та ін. культи. У часи завоювань Олександра Македонського, існування греко-бактрійських держав та активного греко-індійського культурного обміну всередині елліністичного світу міфо-релігійні образи грецького язичництва теж входили у буддизм та осмислювалися через відповідний категоріальний апарат (напр. відоме зображення Будди, якого охороняє Геракл, ототожнений з Ваджрапані).Різні течії буддизму по-різному схильні до інкорпорації тих чи інших етнорелігійних метафізичних структур, однак повністю всі буддійські напрями так чи інакше отримали значний вплив язичництва. Навіть найбільш "консервативна" Тхеравада увібрала місцеві культи народів, серед яких поширювалася (напр. культ духів пхі серед тайців чи культ нагів у Шрі-Ланці). Особливо активні добуддійські культи у Махаяні та особливо у Ваджраяні - тантричному буддизмі.Ймовірно, при поширенні буддизму, а не християнства на Русі, збереглися б культи Рідних Богів і у слов'янського населення. Образ Велеса-Чорнобога, можливо, був би справедливо (див. тут і тут) ототожнений із Шивою-Махакалою (у Різних Його Проявах) і/або Ямараджою, а образ Перуна був би пов'язаний з образом Громовика Індри.При цьому буддизм є нетрадиційною і відверто деградованою релігійною системою, яка нездатна осмислювати буття як Онтотеофанію, відчувати Священне у всій різноманітності еманацій, розуміти драматичне розкриття Смерті та Відродження не як сансаричне страждання, а як Божественне Саможертвопринесення-Самопізнання.Фото: бронзовий ідол Шестирукого Махакали, Китай, 19 ст.ЯВ #буддизм
Чи чули Ви і яке Ваше ставлення до забудови на Лисій Горі?
Наявність відкритих і доступних усім бажаючим капищ є скоріше проблемою, а не здобутком сучасного язичництва. Капище, будучи священним місцем, передбачає таїнство, розкриття якого можливе лише для вірних Рідним Богам Їх нащадкам. Подібно до того як святая святих індуїстського чи навіть православного храму, вівтар, доступний для певного обмеженого кола посвячених, що є цілком здоровим ставленням до священного, так і вівтарі капищ мають бути виняткового для одновірців.Капище на Лисій Горі регулярно оскверняється як християнами та атеїстами, так і останніми дегенератами, існування яких обумовлено Останніми Часами, які називають себе "рідно/родо/РАдно-вірами", а насправді лиш заповнюють простори інстаграму фотосесіями з капища.Також Лиса Гора - відверто небезпечне місце для язичників, за яким стежать відверті вороги Святої Віри. Згадаймо недавній випадок затримання хлопця за нанесення рун на території капища.Забудова території новітньої святині, ясна справа, ситуація, що означає збільшення кількості потенційних осквернителів з числа профанів. Однак і без цього Лиса Гора - місце засмічене відвертими безбожниками.А капища краще будувати на своїй землі. І у своїх серцях, перш за все.ЯВ
Боротьба арійських племен із місцевим дравідським населенням Індії, фінальна перемога аріїв у якій знаменувала початок існування Величної Ведійської та пізніше Індуїстської культури, завойовниками сприймалася винятково міфологічно. Расовий характер війни, чуждість не-індоєвропейських традицій та відверта морально-етична деградація цивілізації долини Інд, з якою велися битви, зумовили розуміння дравідів не тільки як ворогів аріїв, але і як ворогів у парадигматичному плані, як ворогів Богів, як богоборців.Що цікаво, донедавна чимало сучасних індійських (=вже, нажаль, не арійських, а змішаних) "суспільних діячів" лівого крила заперечували прихід аріїв, вважаючи теорію арійського вторгнення "расистською". Однак дослідження Гарвардського університету підтвердило походження аріофонних народів з Європи, а не з Південно-Східної Азії, точніше - з України. Тому чисельні "розвінчування" історичних фактів, що здійснювалися індійськими лівими (та їх європейськими колегами), залишилися поза бортом наукової думки.ЯВ
При дослідженні міфологічних систем необхідно пам'ятати про сутність самого ж міфу та міфопоетики.Міф є смислопороджуючим механізмом. Тільки у міфологічному світогляді буття 1. набуває і 2. розкриває свої семантичні модуси. У свою чергу міфопоетика є шляхом пізнання і шифрування сакральних смислів.Священне пізнання (=віднайдення) і шифрування (=приховування) є частиною теології Віщого Бога Смерті - Божественного Дарителя Поезії. При цьому самі ж теоніми Володаря Потойбіччя відображають вище вказану дихотомію, напр. "Hades" - "Невидимий" (="Схований"), "Varuna" - "Покривати" (="Ховати")І ось у міфі сховані глибинні смисли, відкриття яких є наших Духовним Шляхом, Шляхом Духовного Розвитку і Язичницького Відродження.Багаторукість Богів символізує Їх Силу, Вміння, онтологічний рівень яких виходить за межі людського ("надто людського") сприйняття. Багатоокість - Всезнання, Всебачення, Яснобачення. Трон Вотана Хлідск'яльв є символом конкретного ритуального "трону" сейдкон.Міф - таїна. Ритуал - таїнство.ЯВ
