відчуття останніх днів — планування і думки звузилися до одного дня. є передчуття і ознаки того, що все звузиться до цього єдиного моменту. сьогодні я в барселоні, а за два дні лечу в інше місто. наче немає в цьому дні і подумати про поїздку. наче природно, що вона відкриватиметься потроху малими нагадуваннями та імпульсами, які не варто пропустити.от, наприклад, вчора, коли я вже була в ліжку, вирішила перевірити кількість місць в літаку —нещодавно один мій знайомий летів цими авіалініями і не зміг сісти. заходжу, а там місця за смішну вартість. я взяла, купила квиточки за два євро, взяла і… класні почуття.я з таким зустрічаюся постійно. якщо щось не йде, значить ще не час його пушити. так я останні місяці відчувала в школі, де працювала. вже по-іншому треба, іншого підходу потребує комунікація. іншого вже потребую я.і ще не знаю, чим саме хочу займатися до кінця.відчуваю, що хочу створити щось цінне і невелике, на стадії, коли воно таке ще ніжне та чутливе, коли вбирає в себе всі гарні слова та сенси, коли не треба перескакувати. стан — я дитина. я формуюся, потребую уваги та особливого відчуття естетики та поєднання з цінністю.можливо, це продиктоване тим, що маю малечу, яка зараз потребує того самого. але все-таки більше бачу поєднання із собою, адже зараз триває детальна робота, перегляд цінностей та розвиток внутрішньої чутливості до власних бажань та викликів і талантів.та все ж таки залишиться маленьке повідомлення для кого потребує: якщо у вас є на думці, як ми могли би з вами попрацювати, напишіть мені: @kulikation.це може бути, як для особистий проєкт, так і невеликого продукту всередині більшого.