💟Найбільше нас дратують ті, кого ми любимо найбільше

Звучить дивно, правда? Але найчастіше ми зриваємося не на випадкових людях. Не на касирці в магазині. Не на сусідці. Найбільше нас дратують ті, кого ми любимо найбільше: батьки, чоловік, діти. І справа не в тому, що ми їх не любимо. Навпаки. Саме поруч із близькими ми перестаємо бути «зручними» і стриманими. Саме у цих стосунках оживають наші найглибші потреби та найстаріші рани. Чоловік не почув — і раптом піднімається хвиля образи не лише за сьогоднішню розмову, а за всі ті рази, коли ми мовчали. Доросла донька не телефонує — і всередині прокидається страх бути непотрібною. Мама дає пораду, про яку не просили, — і ми знову почуваємося маленькою дівчинкою, яку не бачать і не чують. Часто нас дратує не сама людина. Нас болить те, до чого вона торкається всередині нас:потреба бути важливою;бажання бути побаченою;страх відкидання;невисловлена втома;роками накопичене «я впораюся сама». Іноді роздратування — це не про злість. Це про те, що ми занадто довго були сильними, терплячими й хорошими. Тому замість запитання:«Чому вони мене так дратують?»спробуйте поставити собі інше:«Про що зараз говорить мій біль? Чого мені насправді не вистачає?»
Можливо, за роздратуванням ховається не поганий характер. А жінка, яка давно потребує уваги, підтримки і дозволу нарешті подбати про себе.

💜 Практика на сьогодні

Закінчіть речення:«Найбільше мене дратує, коли близькі…»
А потім запитайте себе:«Що важливого для мене стоїть за цим? Якої потреби я не помічаю?» Іноді саме роздратування стає дверима до глибшого розуміння себе. А Ви помічали, що найбільше нас зачіпають саме найближчі люди? Як думаєте, про що Ваше роздратування хоче Вам сказати?

💜