...впевнена, добре знаєте цей автопортрет Зінаїди Серебрякової (прізвище матері Бенуа, батька - Лансере) "За туалетом", створений 1909 року на закиданому снігом хуторі біля її маєтку Нескучне нині Харківської області. У більшості досліджень описують перший план картини, спираючись на листування художниці з братом Євгеном Лансере, де вона пише, що подвоєння свічки і безліч милих жіночих дрібниць першого плану задають інтонацію тепла і гри у цьому цілком традиційному автопортреті. Вона, звісно, лукавила, бо ж це перший автопортрет, де художниця зображає себе дезабільє, тобто у нижній білизні, та ще й із напівоголеним плечем. Сміливість еротичного підтексту була винагороджена - саме це полотно було придбане (а не націоналізоване) третьяковською галереєю за 500 рублів, що тоді означало високе публічне визнання. А з 1960-х років (так-так, не одразу, бо Серебрякову довго вважали у срср "другорядною") почали й експонувати, на цій підставі називаючи авторку, яка з 1924го жила у Франції, "російською художницею". "Серебрякова" - як же підходить до всієї естетики "срібного віку", вірно? (Діана Клочко)