Сьогодні ми прощаємося з талановитим командиром, хоробрим воїном, батьком та чоловіком. ДРОЗДЕЦЬКИЙ Олександр Сергійович05.01.1984р. - ♾️🕯️💔 На щиті.Друг «Дрозд» прийшов в загін звичайним бійцем. Завжди відрізнявся від всіх своєю врівноваженістю, продуманістю та витримкою. Здається, в загоні не було такої людини, до якої б ти не зміг знайти підхід. Ти був тим, хто заповнював собою весь простір, завжди підбираючи правильні слова для кожного з нас та спонукаючи до дії.Завдяки цим якостям ти зміг стати більше, ніж просто командиром групи. Ти був батьком та учителем від якого кожен боєць брав тільки найкраще!Олександр приймав участь в боях за Донецьку, Запорізьку, Харківську та Луганську області.При плануванні операцій завжди продумував все наперед. Кожне прийняте рішення було зваженим, завдяки чому на його рахунку десятки вдало виконаних завдань. Сьогодні нам особливо важко, тому що в пам’яті ще досі звучить твій голос. Ти досі нам посміхаєшся і повчаєш.Ми все ще чекаємо, коли ти зайдеш в клас та займеш своє місце напроти вікна. Це велика втрата для всіх, хто тебе знав.Дякуємо тобі за все, що ти зробив. За всі слова, які ти сказав. Ми обов’язково помстимося!Кожна твоя незавершена справа - буде завершена нами!Ми пронесемо крізь роки світлу пам’ять про тебе, командире! Вічна слава Герою України!Вічна памʼять другу «Дрозду»!