Оксана БІЛОЗІР

Повернулася з Брюсселя, сповнена неймовірної гордості за наших українських жінок!Дуже знаково, що Міжнародний форум "Жіноче лідерство та підприємництво у часи викликів", у якому мала честь взяти участь, відбувся у самому серці європейської демократії, у стінах Європейського парламенту.У час, коли ворог намагається знищити нашу державу та змусити світ втомитися від нас, кожна така подія – це наш дипломатичний та інтелектуальний контрудар. Які ж наші жінки молодці, що використовують найвпливовіші міжнародні майданчики, щоб гідно представляти Україну – наш незламний бізнес, наше громадянське суспільство, наш унікальний жіночий рух.Саме тут, у Брюсселі, ми вкотре довели, наскільки важливо об'єднуватися, як всередині України, так і з українками за кордоном, щоб творити єдину, міцну українську спільноту. Ця єдність – наша зброя у протистоянні агресору.Ми провели глибокі дискусії про роль жінок у сучасному світі, про силу сімейного бізнесу, який є основою стійкості громад, та про відповідальне лідерство, яке сьогодні є ключовим. Важливою була й участь та вітальне слово Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця, що підкреслило статус нашої спільної місії.Я пишаюся кожною, хто долучився до організації та проведення цього форуму. Ми доводимо світові, що українське жіноцтво – це потужна, освічена та організована сила, яка будує мости міжкультурного діалогу, захищає своє і впевнено творить майбутнє вільної України у вільній Європі.Наш жіночий фронт тримає стрій! 💛💙

В рамках Міжнародного форуму “Жіноче лідерство та підприємництво у часи викликів” провели Український Жіночий Молитовний Сніданок. 🙏 Це була відверта розмова про те, що сьогодні переживає українська жінка. Про її долю, її біль та її неймовірну силу у цій страшній війні.За кожною посмішкою, за кожною історією успіху стоїть своя важка праця, а часто – своя особиста трагедія. Це історія жінки, яка сама виховує дітей, бо її чоловік захищає нас на фронті. Історія матері, яка стала для своєї дитини єдиною опорою, бо її чоловік-герой загинув. Це долі жінок, які були змушені покинути все, рятуючи родину від російських ракет. Історії тих, чий дім, який вони з любов'ю облаштовували десятиліттями, де був дорогий кожен куточок, в одну мить перетворився на попіл.Кожна жінка сьогодні переживає свою печаль. Саме тому ми збираємося разом для молитви. Молитовні сніданки – це про зцілення. Це можливість поділитися своїми найглибшими переживаннями, виплакати свій біль, знайти розраду і надихнутися у спільній молитві. Це місце, де ми нагадуємо одна одній, що ми не самі, що з нами Бог, і Його підтримка дає сили йти вперед.💛 Наша духовна єдність і взаємна підтримка — це теж наша зброя. Сильна і незламна. Разом із українськими жінками-лідерками, представницями дипломатичних кіл та європейської спільноти ми об’єдналися в молитві за Україну, за наших воїнів, за нашу Перемогу.💙 Дякую кожній за щирість та відкрите серце!

🎙 Мала честь виступити на Міжнародному форумі "Жіноче лідерство та підприємництво у часи викликів", що відбувся в Брюсселі, в стінах Європарламенту.Це була чудова нагода не лише поділитися своїми думками, а й надихнутися неймовірною силою українського жіноцтва, яке сьогодні стало справжнім обличчям України у світі. Як я зазначила у своєму виступі, мій головний "бізнес" протягом усього життя – це формування соціального капіталу. Це люди, які поважають одне одного та мають спільне бачення майбутнього. І сьогодні цей капітал – наші жінки – проявляє себе як ніколи потужно.Мені часто кажуть в Європі: "Де ви взялися? Вас не було, і раптом ви з'явилися, як пташка Фенікс!". Особливо це стосується наших жінок. Вам не потрібно створювати умови, ви самі знаєте, що робити, і маєте для цього волю, розум та відповідальність.Але я хочу, щоб ви мали ще й реальні інструменти впливу! У своїй доповіді я нагадала про ключову норму, яку мені колись вдалося провести через Парламентську асамблею Ради Європи. Ця норма, яка має стати частиною національних законодавств країн ЄС, дає право мігрантам (а сьогодні – нашим біженцям від війни), які офіційно проживають в країні понад 5 років і сплачують податки, набувати політичних прав на місцевому рівні.Що це означає для вас, дорогі українки? Це означає, що ви можете не просто бути консультантками, а бути обраними до місцевих рад, очолювати департаменти і навіть ставати мерами європейських міст!Це унікальна можливість вже сьогодні почати формувати потужне українське лобі на рівні місцевого самоврядування по всій Європі. Це шлях до побудови сильної, проукраїнської політики зсередини.Давайте разом вивчати ці можливості та працювати над адаптацією цих норм у країнах вашого проживання. Наша сила – у єдності та дії! 💛💙Дякую організаторам OpenDoors NGO та Business Woman за запрошення та важливу платформу для діалогу.

🙏 Продовжується наша духовна місія дорогами незламної України: сьогодні відбувся Третій молитовний сніданок у серці Слобожанщини – героїчному Харкові.Тут, у місті-форпості, розташованому лише за два десятки кілометрів від кордону з агресором та лінії фронту, де йдуть жорстокі бої, кожне слово, кожна молитва набувають особливої ваги. Тут, де щодня чути відлуння війни, не буває формальних зустрічей. Тут кожна мить – це про життя.Сьогоднішній молитовний сніданок у Харкові був саме таким – справжнім, емоційним, до сліз. У залі зібралися всі ті, хто тримає на своїх плечах цей форпост: представники влади, бізнесу, громадські лідери, і найголовніше – наші воїни та їхні родини.Дивлячись в очі цих людей, бачиш не втому, а неймовірну силу духу. І наша спільна молитва була про найдорожче.Ми молилися за нашу Перемогу. За те, щоб справедливий мир нарешті прийшов на нашу землю. Ми молилися за кожного воїна і кожну воїнку, щоб вони повернулися додому живими, щоб змогли обійняти своїх дітей та батьків. Ми молилися за родини, які втратили найрідніших, просячи у Господа сил пережити це невимовне горе.Молитовні сніданки, традицію яких ми започаткували 14 років тому у мирному Києві, сьогодні набули нового, глибинного сенсу. Це не просто зустрічі. Це – джерело духовної сили, місце, де ми можемо розділити біль, підтримати один одного і разом звернутися до Бога.Дякую Харкову за цю щирість. Дякую за те, що ви є! Ваша стійкість надихає всю Україну! Нехай Господь береже вас і нашу рідну землю! 💛💙

Дорогі наші капелани, воїни світла і добра!Сьогодні, у День військового капелана, моє серце сповнене особливого тепла і глибокої шани до вас. Цей день повертає мене у спогади, у ті місця та час, коли ваша надважлива місія ще не була настільки затребувана суспільством і державою. Пригадую нашу боротьбу за державне визнання професії військового капелана та складні дебати у сесійній залі, коли голосувався ініційований мною, разом з Тетяною Ричковою, Павлом Унгуряном, іншими колегами, законопроєкт №0907 про військове капеланство. Постійно спілкуючись з військовими в зоні АТО, я знала, наскільки ви потрібні нашому війську, нашій країні, нашим воїнам.Ви ті, хто не тримає в руках зброї, але стоїть на передовій найважливішого фронту – фронту людської душі. Ваша зброя – це Слово, Молитва і безмежне Милосердя. Там, де свистять кулі й розриваються снаряди, ви стаєте тихим голосом віри. У найтемніші хвилини ви несете світло надії. Ви стаєте духовною опорою наших воїнів, а коли серце розривається від болю втрати – першими розділяєте цей біль, зцілюючи рани, яких не бачить жоден лікар ...Схиляю голову перед вашим щоденним подвигом.Нехай Господь дарує вам сили, мудрості та оберігає на всіх шляхах вашого великого служіння! 💛💙🙏

📝 Уряд зробив ще один крок на шляху до імплементації закону «про множинне громадянство», який, нагадаю, вступає в дію 16 січня 2026 року. Кабінет Міністрів ухвалив постанову, що встановлює порядок визначення держав, громадяни яких зможуть набувати українське громадянство за спрощеною процедурою. ☝ Як я постійно наголошую, будь-який закон сильний не лише своєю ідеєю, а й чіткими та справедливими механізмами реалізації.Що важливо? Порядок закладає досить прагматичний принцип: «друзі перш за все». Перелік країн, громадяни яких отримають право на спрощену процедуру, формуватиметься на основі зрозумілих критеріїв: членство в ЄС та G7, участь у санкціях проти агресора, підтримка нашого суверенітету в міжнародних організаціях, стратегічне партнерство. Це абсолютно правильний, державницький підхід. 📌 Проте, на моє глибоке переконання, першими, хто має отримати український паспорт за спрощеною процедурою, без жодних зволікань і бюрократії – мають бути іноземці, які зі зброєю в руках стали на захист України. Наші справжні побратими, які проливали кров за нашу і вашу свободу нарівні з українськими воїнами. Надати їм та, за бажанням, членам їхніх родин громадянство – це не привілей для них, а найвища честь для нашої держави. 💡 Водночас ми маємо думати стратегічно. Нам потрібно створювати привабливі умови для тих, хто готовий долучитися до відбудови та розбудови сильної України. Це іноземні підприємці, які створюватимуть тут робочі місця, фермери, науковці, інженери, митці. Наша політика громадянства має стати інструментом для залучення найкращих умів, талантів та інвестицій з усього світу. Це лише початок великого шляху. Ми маємо не просто роздати паспорти, а створити систему, яка посилить Україну, об’єднає Світове Українство та допоможе нам збудувати ту сильну, заможну і справедливу державу, за яку ми всі боремося 💛💙

З надією та певним занепокоєнням українці спостерігали за перебігом нещодавніх парламентських виборів у Молдові та Чехії. Для нас це не просто міжнародні новини. Результати цих виборів, у сукупності з іншими політичними процесами, що відбуваються в країнах-сусідах та в усьому Європейському Союзі є важливими маркерами, що стосуються безпосередньо і нашого майбутнього. Я щиро вітаю наших молдовських друзів, які вкотре підтвердили свій проєвропейський вибір. Їхнє прагнення якнайшвидше стати повноправною частиною європейської родини є абсолютно тотожним нашому. Ми йдемо спільним шляхом, і внутрішня політична підтримка цього курсу як в Україні, так і в Молдові, є міцним фундаментом для руху вперед.Проте, будемо відвертими, не все так просто. Політичний ландшафт самого Євросоюзу далеко не монолітний і зазнає суттєвих змін. Ми бачимо, що окрім щирих прихильників нашого вступу, є й ті, хто виступає проти, і ті, кого можна назвати «скептиками». Вони постійно говорять, що ми, а надто Україна, яка перебуває у стані війни, не готові до членства і будемо не готові ще дуже довго.До цього додається ще один тривожний тренд – зміна політичних настроїв усередині самого ЄС. Погляньмо на Угорщину чи Словаччину, на інші європейські країни, де риторика, скерована на захист «національних інтересів» та критику Брюсселя, знаходить дедалі більшу підтримку. Партії, що прагнуть до більшої суверенізації своїх держав, пріоритетності національних інтересів перед загальноєвропейськими, суттєво посилюють свої позиції.І ми постаємо перед дуже складним питанням. А що, як цей процес стане домінуючим? Що, як Україна, стікаючи кров’ю за європейські цінності, опиниться перед зачиненими дверима ЄС не через власну неготовність, а через внутрішні трансформації самого Союзу?Це не означає відмову від нашої європейської мрії. Аж ніяк. Але це означає, що ми повинні бути реалістами і вже сьогодні готувати стратегію розвитку держави на випадок, якщо процес євроінтеграції загальмується не з нашої вини на тривалий час. Ми повинні мати План Б.Цей план має базуватися на розбудові сильної, самодостатньої України. З потужною економікою, сильною армією, справедливими судами та суспільством, здатним захистити себе незалежно від зовнішньої кон'юнктури. Наша євроінтеграція має бути не втечею від проблем, а союзом рівного з рівними. А для цього ми самі маємо стати сильними. Сильною державою зі зрілим громадянським суспільством, здатним на незаангажоване, критичне осмислення політичних і соціальних процесів, що відбуваються, як всередині так і навколо України.#Україна #ЄС #Євроінтеграція #ПланБ #Геополітика #Молдова #Чехія

Завершення тимчасового захисту українців в ЄС: виклики та можливостіРада ЄС затвердила офіційні рекомендації для країн-членів про те, яким чином завершувати тимчасовий захист українців після війни, який Євросоюз надав через російську агресію. Це дуже важливий сигнал, як для наших громадян, які знайшли прихисток у Європі, так і для української влади. Перш за все – це серйозний виклик для держави, адже мільйони громадян, які перебувають за кордоном, будуть ухвалювати рішення щодо доцільності повернення. Хтось втратив дім. Хтось боїться повертатись, очікуючи нової війни. А хтось вже вкорінився на новому місці.Проте, рішення Ради ЄС це і можливість для України. Можливість – разом із європейськими структурами розробити прозорий, поетапний, гуманний механізм повернення українців додому.Механізм, який не примушує, а переконує, створює умови для гідного повернення та реінтеграції.📍 Готуватись необхідно вже сьогодні:— Налагоджувати партнерство з ЄС щодо програм повернення;— Розробляти системи інформування та "ознайомчих візитів";— Створювати локальні стратегії реінтеграції разом із громадами, адже саме туди повертатимуться українці.💬 За останніми даними Gradus Research, 64% українців за кордоном мають емоційне прагнення повернутися додому. Це – точка опори, з якої варто почати. Але починати потрібно вже сьогодні! Бо коли є бажання – відповідальність держави дати на нього відповідь.Маємо зробити так, щоби Україна зустріла своїх людей відкритими дверима, гідними умовами, підтримкою та реальними можливостями

У Києві відбулася презентація нового номера міжнародного журналу Business Woman, яка зібрала неймовірних жінок — лідерок бізнесу, культури, дипломатії та громадських ініціатив. Це був особливий вечір натхнення й діалогу.Для мене було честю виступити серед таких яскравих постатей і поділитися своїм баченням важливості духовних та моральних орієнтирів у сучасному світі. Адже жіноче лідерство — це не тільки про бізнес чи політику, а насамперед про силу серця, здатність берегти, творити й надихати.Особливо цінним було почути слова підтримки від Надзвичайного і Повноважного Посла Бельгії в Україні Люка Якобса, який підкреслив роль міжнародного партнерства, а також виступ віцепрезидента Української академії наук Олександра Токарчука, котрий наголосив на важливості розвитку освіти та науки у формуванні майбутнього.Щиро дякую засновниці журналу та президентці Business Woman Club Ганні Крисюк за велику працю і відданість своїй справі. Вона створює простір, де жінки з різних сфер можуть об’єднуватися, підтримувати одна одну й разом змінювати суспільство.Вірю, що такі зустрічі сприяють формуванню нової сторінки українського жіночого лідерства, де головними цінностями виступають людяність, партнерство та відповідальність.З вдячністю та вірою у наш спільний успіх 💛💙

У Свято Воздвиження Чесного Хреста Господнього ми пригадуємо розп’яття та мученицьку смерть Ісуса. Пригадуємо його Хрест, як символ нашого визволення та спасіння. Сьогодні Світ стає все більш жорстким, бо люди забувають, чи не хочуть знати, хто вони і для чого прийшли на цю землю. Забувають про Бога, про Його Заповіді, про любов і милосердя. Розсудливість підміняється гнівом, а справедливість – самосудом. Як наслідок, ледь не кожного дня маємо страшні новини: вбивство Андрія Парубія, жорстоке вбивство в США українки Ірини Заруцької, трагедія у Вінницькій школі, де вчитель фізкультури позбавив життя двох дітей, загибель Чарлі Кірка… І це на додачу до щоденних вбивств російськими окупантами мирних громадян України та смертей наших військових, які героїчно боронять рідну землю.✝️ Саме тому так важливо згадати слова Апостола Павла у Посланні до Ефесян:"Гніваючись, – не грішіть; сонце хай не заходить у вашому гніві, і не давайте місця дияволові" (Еф. 4:26-27).Єдиний шлях для нас як народу й кожного особисто – повернутися до Бога, визнати потребу в Його милості, навчитися прощати і любити та благати Його про визволення.День Воздвиження Хреста Господнього – це нагадування нам, що сила не в ненависті, а Хресті, на якому був розп’ятий наш Спаситель, у Його жертві та спасінні.🙏 Молімося за Україну, за наш народ, за наших воїнів. Бо тільки світло Христове здатне перемогти темряву цього світу.