Існує в Україні перелік захворювань, за яких інвалідність третьої групи встановлюється безстроково. Наприклад, жінкам після розширеної екстирпації матки з яєчниками за наявності онкологічних захворювань та чоловікам внаслідок травматичної кастрації.Тобто чоловіку достатньо самого факту травматичної кастрації. Без уточнень, без додаткових умов, без обов'язкових доказів що тобі справді погано. Втратив значить втратив і держава це визнає одразу.Жінці ж потрібно: по-перше, щоб причиною видалення статевих органів була онкологія, не міома, не ендометріоз, не жодна інша причина, через яку жінки насправді теж втрачають ці органи. По-друге, щоб операція була саме розширеною екстирпацією, бо є кілька типів втручання і тільки один з них держава вважає достатньо серйозним доказом. І навіть тоді – інвалідність не автоматична, треба окремо підтверджувати обмеження повсякденного функціонування.Держава вирішила, що чоловіча втрата – фактична, а жіноча – це питання, яке ще потребує додаткового вивчення. І можна було б подумати, що це виняток. Ну якась стара постанова, написана в 2015 році людьми, які поспішали на обід. Але ніт. Це не виняток. Це принцип, що пронизує медицину наскрізь, від українського Кабміну до відділення невідкладної допомоги в Лондоні, Нью-Йорку та будь-якому іншому місті, де є лікарні та жінки, наприклад, з болем у грудях.Серцевий напад у жінки виглядає не так, як у чоловіка. Нудота, втома, біль у щелепі або спині – замість класичного загальноприйнятого болю в грудях, який вважається нормою. Норма ця, до речі, описана на основі досліджень, де учасниками переважно були чоловіки, бо жінок репродуктивного віку десятиліттями виключали з клінічних випробувань, для їхнього так би мовити захисту.В результаті цього захисту жінки до 55 років у сім разів частіше за чоловіків того самого віку виписуються з американських відділень невідкладної допомоги без жодного кардіологічного обстеження. У Великій Британії жінка, яка приїхала з інфарктом, має на 50% більше шансів отримати неправильний діагноз, ніж чоловік з тими самими симптомами. Їй зазвичай кажуть: тривожність, стрес, можливо гастрит, поїдьте додому та відпочиньте.Серцево-судинні захворювання саме тому причина смерті номер один серед жінок. Але образ людини з інфарктом у масовій свідомості досі чоловічий. Середнього віку дядько, з рукою на грудях та виразом обличчя людини, яку точно треба рятувати. Жінка з тією самою рукою на грудях виглядає як людина, яка переживає через роботу.Тепер ендометріоз. Захворювання, яким страждає кожна десята жінка у світі. Хронічний біль, який може бути настільки сильним, що унеможливлює нормальне існування. Від появи перших симптомів до діагнозу в середньому проходить від восьми до дванадцяти років. У Великій Британії цей показник останніми роками не зменшується, а навпаки зростає – зараз майже дев'ять років.Дев'ять років. За цей час можна закінчити університет, народити двох дітей, поміняти три роботи. Жінка весь цей час ходить до лікарів, які їй кажуть: це нормальні місячні, всі жінки так страждають, можливо, у вас депресія, можливо, ви просто чутливі.Більшість жінок з ендометріозом встигають обійти чотирьох-п'ятьох лікарів, перш ніж їхній біль починають сприймати серйозно. Деякі отримують діагноз лише тоді, коли не можуть завагітніти. Тому що безпліддя – це вже проблема, яку медицина та держава розуміють. Отже, маємо систему, яка не включала жінок у дослідження ліків десятиліттями, не вміє розпізнати жіночий інфаркт, не вірить жіночому болю якомога більше років та в підсумку пише постанову, де жіноча втрата репродуктивних органів через рак вимагає восьми слів умов, а чоловіча втрата – трьох.Чоловіче тіло в нашій реальності є нормою, а жіноче – підозрілою варіацією, яка потребує додаткового підтвердження. В лабораторії, в операційній, в кабінеті МСЕК. Жінка повинна довести, що їй боляче, що вона хвора, що втрата є втратою. Справжньому чоловіку достатньо хворобливого виразу обличчя.