Повертаюся з Кракова до Варшави.Від готелю до вокзалу йшла пішки, і чесне слово - чула спів весняних птахів. Як так може бути, що в абсолютно порожньому Краківському парку о четвертій ранку 10 грудня лунає спів соловейка, я не знаю. Але так було. Мала у Кракові дві камерних зустрічі. Перша - з дівчатами з Клубу анонімних авторів. Українки створили літературний гурток і підбадьорюють одна одну на творчому шляху. Мені дуже сподобалася атмосфера, жива, зацікавлена, учасниці мали конкретні питання щодо своїх сюжетів, ми прекрасно це все обговорили. А вчора взяла участь у 20му, ювілейному круглому столі Фундації св. Володимира. Це інституція, яка була заснована етнічними українцями 35 років тому, займається культурними зв'язками та студіями у сфері україністики. У них є видавництво і бібліотека, а два роки тому вони також розпочали серію творчих зустрічей з українськими письменниками і митцями. Так я у них і опинилася :) Ми гарно посиділи у вузькому колі прихильників Фундації. Як мені трохи ніяковіючи сказала Юлія Перегуда , вони свідомо не робили рекламу, щоб "зарезервувати" авторку для своїх :) Велику подію ми зробимо пізніше, коли я зможу приїхати до Кракова з більшою кількістю книг на руках. Мені дуже подобається, що українці за кордоном створюють такі осередки і клуби. Що б там не говорили, наша сила у зв'язках і взаємній допомозі.