Трошки порефлексую зі свого англійського іспиту. Я чомусь бала впевнена, що англійську мову знаю, тому проблем у мене не виникне. (Так, ви праві. У моєму віці вже могла б бути розумнішою). Але коли два тижні тому зробила пробний тест, з усіх чотирьох складових отримала 5.5 балів. Тому що IELTS перевіряє не стільки знання мови, скільки логіку і стиль мислення, зовсім не очевидний для людини зі сторони. Тому я заплатила 2 долари за пакет підготовки і засіла за навчання. Там у них на сайті якась кількість записаних відео уроків і тренувальних вправ, а також тренувальні тести. Я цим займалася щодня зранку до вечора з невеликою перервою на сон, на сесію за основним місцем навчання і на події у рамках письменницької резиденції. Мені здавалося, що віддача від вкладених зусиль непомірно мала, що я працюю на повний бал, а за три дні отримую мізерне зростання результатів на 0.5 бали. Це як зі схудненням, тиждень убиваєшся на пробіжках і тренуваннях, але у кінці тижня маєш всього 100 грамів мінус на вагах. Або нуль. Або сто грамів плюс. Але у підсумку з'ясувалося, що навіть цього мізерного прогресу достатньо, бо я склала на 8 балів з 9, і це дуже хороший результат, у проміжку між С1 і С2. У мене все життя так. Нічого не дається дивом, я ніяк не виграю у лотерею :) Все що є - результат послідовної роботи і дисципліни, яку бачать тільки рідні, і то не завжди. Ми ж не афішуємо у соцмережах цю нудну сторону свого життя.