Сьогодні у Стокгольмі за посередництва організації Ukraine Culture Now відбулася дуже важлива для мене зустріч із шведськими читачами."Доця" вийшла у новій країні і як завжди у таких випадках стала точкою контакту для розмови про Україну у ширшому контексті. Шведи дуже добре до нас ставляться, загалом підтримують, але багато речей для них лишаються невідомими або неочевидними. Тут і про уявний поділ України на східну і західну, який так активно просувають росіяни. І про те, що радянська окупація у різних регіонах України тривала різний час, і чому ці двадцять років різниці були такими критичними. І про те, що Янукович втік до росії, лишивши порожній казначейський рахунок. І про те, як росія присвоювала собі імена і здобутки наших талантів. Багато всього...Присутні слухали уважно, був повен зал людей. Ви знаєте, який я оповідач, як посеред однієї історії можу перескочити на другу, і тому поряд з путіним чи Кучмою у мене чомусь фігурують тітки і баби з села :) Але це все нормально, я ж не знаю, яка частина розповіді запам'ятається глядачам, мені головне, щоб вони хоч щось запам'ятали про Україну. А потім ми з дівчатами гуляли прекрасним Стокгольмом, каталися на кораблику і метро, довго шукали вільний ресторан, куди можна було втиснутися у цей суботній вечір, багато говорили з почуттям добре виконаної роботи.Гортайте фото, там внизу метро - кожна станція оформлена як арт об'єкт, це найбільший у світі художній музей під землею. Завтра літак на Польщу (якщо не просплю) і потяг на Київ. У понеділок буду вдома, везу з собою кілька сувенірів із вінтажних магазинів Стокгольма (так, я і туди збігала), зробимо розіграш на потребу військових.