Відбула денні події на Gothenburg Book Fair.Величезний людський мурашник, як тут можна зорієнтуватися - уявлення не маю. Стадіони книг, і все шведською мовою, без засилля англійської чи якої іншої, як це деколи буває. Другим учасником дискусії був Steve Sem-Sandberg, відомий і дуже шанований шведський письменник, у якого щойно вийшла нова книга.Так от, він прочитав "Доцю" і перед подією спеціально домовився із модератором, також письменником і колишнім видавцем, щоб основна увага події була зосереджена на мені, "Доці" та українській темі. І навіть питання, які адресувалися йому, переводив на обговорення моєї книги.Уявляєте, як це зворушливо і благородно.Що іще впало в око на ярмарку? Підвищені заходи безпеки, відвідувачів обшукували руками. Це все через палестинські протести і пов'язану з цим напругу.Маленький стенд від представництва Українського інституту у Швеції розмістився на другому поверсі якраз біля стенду Ізраїля. І там була ціла демонстрація, так що до наших дівчат зрештою приставили додаткову охорону і відгородили мотузкою. Тут багато дітей, багато чоловіків і жінок з візочками. І на вулицях повно немовлят, і у парках. Тільки тут розумієш, як ми відвикли від вигляду дітей вдома, наскільки нашим містам бракує цих візочків. Пс. Одяг підбирала під обкладинку шведського видання, ну вже як змогла. А поряд з обкладинки погляд Віки Амеліної... Я не знаю, хто і коли зрозуміє наш біль.