Збоку може здатися, що я збираю матеріал для чергової книги. Хотілося б, щоб так і було.Дивимося ще одну ділянку. Старенька хата, але досить добротна, перспективна. Город на схилі, сонячна сторона. Внизу навіть вихід до ставка. Ставок, щоправда, фермерський, тому чи можна там рибу ловити і за які гроші - питання, але краєвид є. Вже повертаючись з городу, вловлюємо різкий характерний сморід. Але звідки? У господині ніби нема свиней, тільки кури.- Ой, та я не знаю. Так, щось таке пахне. Шо воно таке? Може хтось на конику по дорозі проїхав? Чим більше вона дивується і чим сильніше втягує повітря, тим очевиднішим стає - цю хату викреслюємо. Сусіди після короткої розмови підтвердили: так, впритик до двору за парканом "дуже велике хазяйство". Дух від хазяйства аж очі виїдає, але тільки вранці і під вечір. Ну і ще коли вітер у наш бік. Принаймні я зрозуміла, чому власниця так наполягала, щоб оглядини відбулися до 16.00. І була така незадоволена, що я перенесла на п'яту, ми не встигли через затори.