Коли хтось говорить, що незалежність нам далася легко, впала з неба - обов'язково потрібно уточнювати. Не "нам", а "вам". Вам незалежність далася легко, тому що хтось інший за цю вашу легкість заплатив здоров'ям, майном, свободою, життям. Хтось - не ви і не ваші батьки, а хтось інший - вперто говорили українською, наражаючи і себе, і дітей на погрози та кпини. У вас, скоріше за все, не було страху арешту, вам не доводилося фільтрувати розмови, ви не брали папіросні аркуші самвидаву на одну ніч і не збивали пальці до крові клавішами друкарської машинки. Вас не били у парку, ваших друзів не знаходили повішеними, ваших батьків не тягали на профілактичні бесіди в органи. До вас незалежність прийшла оголошенням по радіо одного серпневого дня, після захопливого серіалу про путч. Так, більшість українців була заскочена зненацька швидкістю подій. Те, про що мріялось як про фантастичну далеку перспективу, раптом стало реальністю впродовж кількох годин. Це так, якби зараз вибухнув кремль, до півночі повідомили про смерть очільника, а на ранок федерація розпалась на окремі держави і підписала капітуляцію. Але подумайте, чи за таких обставин у когось повернеться язик сказати, що перемогу нам подарували?