Як і всі ми, читаю з онімінням історію про Назарія, яка розкручується у все більш неприглядні подробиці. Люди, будучи самі у вкрай важких обставинах, поранені, хворі, а також волонтери, які проводили збори для військових, чомусь перераховувли йому десятки і сотні (!) тисяч гривень. Як під гіпнозом, я впевнена, що зараз ніхто не зможе логічно пояснити, чому так, на який гачок їх впіймали.Моя думка така: не потрібно відповідати на прохання про гроші, які вам надсилають у приват. Тим більше від незнайомих людей або тих, кого ви знаєте тільки через соцмережі. Це як з дітьми. Ми вчимо дітей, що чужі дорослі на вулиці не повинні з ними говорити, нічого питати чи просити . Ні за яких обставин дорослий не чіпає дитину. Щось треба - звертається до інших дорослих, а не до малого. Чуєш щось таке - розвертайся і тікай.Уява може намалювати один випадок на мільйон, коли крім хлопчика чи дівчинки на майданчику більше нема кого смикнути, але це такий рідкісний виняток, на який припадає значно реальніший шанс дитині напоротися на педофіла. Тому ні.От з проханнями скинути гроші у приват комусь особисто - те саме. Ну і найбільше питань до монобанку. Я так розумію, хоча величезні суми проходили через криптогаманці, поза контролем системи, на рахунках монобанку туди-сюди літали мільйони. Мені свого часу для того, щоб перевести 140 тис волонтерського збору поверх встановленого ліміту довелося вивернути всі акти, фото, відео звіти та історію повідомлень у соцмережах за півроку, щоб довести, що я дійсно збирала кошти для військових - на офіційну волонтерську карту, звісно. А тут таке...