Ця книжка схожа на зустріч за кавою з малознайомою людиною: коли побіжно розказуєш про все своє життя, але ви не настільки близькі, щоб розкривати якісь деталі. Важливий дисклеймер: мені дуже подобається Ярослава Кравченко, періодично ходжу в "Дикий театр", слідкую за іншими проектами, поділяю її цінності і дуже поважаю і впевнена, що їй є що сказати. Саме тому й купила цю книжку. Але ну... склалося відчуття, що це написано нашвидкуруч, а матеріал ще не настоявся. Як написала сама Ярослава у вступі, одного дня до неї просто підійшли засновники видавництва Stretovych і запропонували написати про своє життя. Так з'явилася ця книжка. Можливо, це загалом не дуже хороша модель створення книжок. Або ж писати класичні мемуари у 38 ще ранувато. Бо коли людина не планувала нічого такого, а тут їй роблять таку пропозицію, книжка стає місцем: 1) саморефлексії (але поверхневої, а не глибинної, бо все-таки це для публіки); 2) самореклами; 3) заповнення сторінок чимось, навіть необов'язковим.Вийшло щось схоже на лайтовий подкаст-інтерв'ю, але без інтерв'юєра, який би скеровував і ставив несподівані питання. Тут є трохи "закулісся" роботи в "Ебаут", "Телебаченні Торонто", кількох театрах та "Дикому", але дуже видно, що це тільки те, що можна розповідати публічно, щоб ніхто не образився. Наприклад, про розрив стосунків з "Ебаутом" - дуже "політкоректно", одним абзацем і обтічно. Хоча по факту здогадуєшся, що там дуже багато лишилося за кадром. І це відчуття переслідує протягом усієї книжки. Тут є трохи інсайтів та порад з дуже правильними посилами, але їх мало, і вони прості, ніби для підлітків. Розділи про "Дикий" та про волонтерство - нуднуваті й рекламні. На трьох сторінках читати короткі перекази ідей кожної вистави "Дикого"? Ну навіщо? Схожа ідея була у книжки "Як хотіти і отримати все" Тетяни Лукинюк, але там досвідчена авторка Людмила Колб провела багатогодинні інтерв'ю з героїнею, виловила корисні висновки та інсайти і написала сама, і вийшло значно глибше 🤷Так, тут є ряд важливих поінтів, які буде корисно прочитати незрілим молодим умам (типу "обирай себе"), але нічого такого, про що не прочитаєш у середньостатистичних рілсах. Ну і ще весь матеріал тримається виключно на симпатії читача до авторки. Якщо не знаєте, хто це, читання взагалі втрачає сенс. Знаю, що Ярослава начитала цю книжку для "Абук" в аудіо. В такому форматі, як дуже легенький і водянистий подкаст, вона зайде певно краще. Ну але як для книжки - мені відчувається, що сирувато. На жаль, на жаль ( А, і да, в книжці з назвою "Театр, ютуб, секс" сексу немає 😐#непозбувний_відгук
В "Маміно" скоро вийде книжка для дітей 8+, а також для міленіалів, які хочуть поностальгувати за дитинством. А особливо для тих, хто сумує за Кримом. Називається «Це я така у бабу Устю». Написала Наталя Місюк, яку ви можете знати за книжкою "Мова: таємниці відьом". Це дуже затишна автобіографічна історія про дівчинку з Крима - як і сама авторка.Наталочка живе в Криму, і їй шість років. Вона вміє читати й писати і дуже хоче, щоб їй скоріше виповнилося сім, адже тоді можна буде ходити до школи. Зараз же, поки батьки на роботі, дівчинка здебільшого проводить час зі своїми бабусями й дідусями. Зокрема — з прабабусею Устею, якій ось-ось виповниться сто років! Як це — гратися в наздоганялки та ховайки з такою старенькою бабусею? Як живе прабабуся? Чому не вміє складати конструктор і не цікавиться коміксами? Скільки казок може вигадати прабабуся, та чому всі кажуть, що Наталочка на неї схожа? І головне питання: чому дорослі такі диваки? Книжка про сімейне тепло, важливість родини, цінність розказаних казок і часу, проведеного разом. А ще, до речі - про культурні традиції та побут українців різних поколінь. 136 сторінок, ілюстрації Олени Васіної. Передзамовляйте ось тут за 250 грн, потім буде 320. пост #направахреклами
Тіки недавно купила першу книжку з серїі «Вперше» від READBERRY, а вже на підході друга ) Нагадаю, що це серія світової прози, у якій автори різних жанрів, епох і країн описують перше кохання. Кураторка серії - Ганна Улюра. Перша книжка серії - це "Площа Вашингтона" Генрі Джеймса.А в другій буде відразу два твори від двох авторів: 1) Роман «Принцеса Клевська» французької письменниці XVII століття Марі-Мадлен де ЛафаєттЦю книжку називають одним з перших психологічних романів в історії. Цю книжку авторка вперше видала анонімно у 1678 році.Вона заміжня за чоловіком, який її обожнює… але випадкова зустріч із герцогом змінює все. Кохання, що не піддається контролю.
2) Роман «Адольф» франкошвейцарського та французького письменника часів Французької революції Констана БенджамінаАвтора називають основоположником французького лібералізму. А роман "Адольф" автобіографічний, вперше опублікований у 1816 році. Юний аристократ і жінка, що пожертвувала всім заради нього. Чи витримає їхній зв’язок випробування часом?
Вийде в листопаді, а поки можна передзамовити за 333 грн. пост #направахреклами
Ми по приколу взяли "Наречену" Алі Гейзелвуд на позачергову зустріч позняківського клубу. І це був один з найвеселіших наших клубів )) Відразу скажу, що середній бал вийшов 3,6 (по п'ятибальній), а я - єдина, хто поставив 5 😁 Цитати не встигала записувати, бо треба було сміятися)) Але ось: - Мені не вистачило фентезійних елементів - А секс по три години - це для тебе не фентезійне?? Кожен раз, коли ми говоримо, що він альфа, я уявляю, як він бігає і обпісює усі дерева й кути.
Зазвичай я не дуже люблю чоловіків, але тут чоловік - це фактично собака, в такому вигляді вони мені норм! - Я не відчувала її щирих емоцій, не емпатувала їй. - Вона ж вампірка, що вона там відчуває? - Тільки оргазми! - Він з самого початку вирішив, що не треба розвивати ці стосунки. Але потім взяв і розвинув їх! - Він просто не зміг стримати свій вузлик! - Її булили пів книжки! - І ось першого, хто її не булив, вона взяла і каже "Всьо, мій пидзюк! Давай почухаю!"
- Це ж накаляє атмосферу!- Як легко тебе накалить!
Плюс слухання аудіо на швидкості 1,8 в тому, що у тебе немає часу закочувати очі
Це схоже на фанфік, але фанфіки я читала безкоштовно, а за оце заплатила 400 гривень! Мене так зачепив цей момент, що я бігала по квартирі і кричала "Ах ти сука!"
Мій висновок - хуйня повна, але ставлю 4!
- Він зупинив їх перший секс через вузлик. Але врешті виявилося, що це не проблема! - Він же альфа, він просто забагато думає! Головний герой якийсь не Альфа, а домашній песик
Коли я купувала цю книжку, я думала в наборі відразу взять тазік. Очікування не справдилися!
Авторка не вміє писати фентезі. Було відчуття, що вона писала свої книжки про науковиць, а потім сказала: "Не подобаються вам, блять, мої науковиці? Ок, зроблю вам вампірку!" - Я постійно думала, як зроблений цей світ. Де там кордони? Де це знаходиться? - Ти щось забагато думала, як для цієї книжки
- Його тут зобразили як Альфу, який не може навіть вставити флешку в ноут! - Зате куди вставляти свою флешку з вузликом він знає! Якби вона читала думки, як будь-який порядний вампір, такого б не було
У вовка зелена кров, але він постійно наливається рум'янцем. Він мав зеленіти, як трупак!
Навіть вовки мають пікнік, а ми досі на шашлики не сходили!
Так от що треба брати на книжкові клуби, чого ж ви раніше мовчали???
Останніми днями #приїхали ще кілька бажанок, покажу всі одним постом. 1) «Наші дружини на дні морському» ("Ще одну сторінку") - історія про лесбійську сім'ю. Лія була у глибоководній місії, повернулася до своєї дружини, однак вона дуже змінилася. Дуже цікаво, що там сталося, що її так змінило. 2) «Тісне люде» Галини Пагутяк ("Локальна історія") - треба буде добряче відпочити і акумулювати запас концентрації перед цією книжкою. Історія старого греко-католицького священника, який наприкінці своїх днів озирається на своє життя і аналізує його; 3) Генрі Джеймс «Площа Вашингтона» (Readberry) - спонтанно купила сьогодні в Сенсі, бо прочитала пару перших сторінок і дуже сподобався стиль оповіді. Любовна історія про доньку заможного лікаря, яка закохується симпатичного чоловіка. Написана плюс-мінус у ті ж роки, що й "Хмари" - дуже цікаво буде порівняти. 4)Рошін О'Доннелл «Гніздо» (Лабораторія) - кажуть, дуже болюча історія про сімейне насилля і аб'юз: жінка тікає від чоловіка-тирана з двома дітьми, а він намагається її повернути. 5) «Привіт, печале» Франсуази Саґан (Лабораторія)- читала колись давно ворожою мовою, і книжка лишила приємний післясмак. Історія про 17-річну дівчину, яка намагається зруйнувати нові стосунки батька. Дуже хочу перечитати новими очима.
Ооо, у видавництва "Видавництво" вже вийшла графічна версія "Дороги" Кормака Маккарті. Вона була у мене в бажанках, і вже на півдорозі в мій поштомат 🥰 ! Переклад з французької Максима Нестелєєва, який переклав з англійської всі українські видання Маккарті. Певно найкраща постапокаліптична історія евер - про батьківські почуття; про зусилля, коли все здається марним; про волю до життя, навіть коли світ знищений; про те, як лишатися людьми. Десятки метафор розміром з художній роман, а тут ще й з шалено крутими малюнками. Нагадаю, що за цей роман автор отримав Пулітцерівську премію. Кормак Маккарті особисто погодив створення цього графічного роману перед своєю смертю. Адаптація схвалена спадкоємцями Маккарті.Ця графічна адаптація нещодавно отримала премію Айзнера 2025 у категорії «Найкраща графічна адаптація» (це типу Оскара серед коміксів). А це ця книжка стала супербестселером у Франції: продано понад 200 000 примірників, перекладена 10-ма мовами. Великий формат, якісний друк, тверда обкладинка, 160 сторінок. Лінк на замовлення, щоб довго не шукали - отут ;) пост #направахреклами
Почитала трохи Твіттер і подумала, скільки стигматизації існує щодо тих, хто не любить ромкоми та порноромани. Наприклад, ось кілька штампів, які люблять повторювати: 1) Не читає ромкоми = заперечує сексуальність і теми сексу в книжках. Але ж сексуальні сцени є фактично в усіх типах художки, не обов'язково їх можна споживати/приймати у вигляді спеціально відведених для цього книжок 🤔2) Це мізогінія, бо романтичні книжки читають переважно жінки. Але ж по-перше, такі книжки читають не лише жінки. А по-друге, існує безліч книжок, щоб прочитати про жіночий досвід в різних його проявах, та феміністичних книжок (зокрема, я такі періодично читаю). Хіба обов'язково читати/любити/підтримувати саме романтичні книжки, щоб бути не мізогінною? 🤔3) Не читаєш ромкоми -> значить читаєш "високу полицю". Але ж між цими типами літератури існує ще величезний спектр всього: від української класики та сучасних українських авторів, до книжок типу "Життя хлопця" яку важко назвати "високою полицею", але ж вона крута. Загалом мені дивно, що за мною закріпився стереотип, ніби я читаю "високу полицю" і тому так скептична до жанрових книжок. Але по факту я її читаю доволі рідко (і здебільшого через страждання), бо мені, відверто кажучи, бракує для її розуміння ерудиції, пам'яті, освіти і концентрації - щоб ловити усі відсилки. Зрештою, якщо глянути список, що я читаю, "високополичних" книжок там може 10%. Звідки ж такий стереотип? 4) Не читаєш ромкоми і порнокнижки = головна причина саме в темі, бо це про любов і секс. Але чому саме через тему, а не тому, що це здебільшого дуже клішовано, просто і "відпочивально" написано? Це ок, але це не усім потрібно. Зрештою, люди беруть з книжок різне, і читають з різних причин, і не завжди це для відпочинку. Можна обирати для відпочинку щось інше (наприклад, фільми), а в книжках шукати інше, і це теж ок, не обов'язково це вияв снобізму. 5) Смієшся з ромкомів або порнокнижок = висміюєш їх аудиторію Хіба такі книжки не створені для відпочинку? Чому тоді заборонено відпочивати сміючись, крінжуючи та висміюючи їх нелогічність? Для мене зокрема це також вид відпочинку - за ці два дні я, власне, чудово розслабилася і посміялася. Коротше, стигматизація детектед, а її, на жаль, в цій темі дуже багато.
«Коти-вояки» вже 9 років говорять українською! Це пригодницькі романи для підлітків, створені британськими письменницями під загальним псевдонімом Ерін Гантер. Серія вистрелила відразу: як у світі, так і в Україні. 1 серпня 2016 року у харківському видавництві "АССА" вийшла перша книжка цієї серії - "На волю!". І понеслося: загалом українською зараз видано 35 книг: три цикли повністю, на п'яту книгу четвертого циклу зараз діє передзамовлення + 4 спеціальних видання + 7 чорно-білих манґ та 1 кольорова.Усі ці 9 років ці книжки просто розлітаються. Якщо коротко, вони про котів, що живуть у вигаданому світі, де діють закони природи й боротьби за лідерство, потрапляють в пригоди. Книжки розраховані на 9+, але читають і дорослі. І ще 2 цікавих факти: 1) При перекладі тексту українською для опису загального устрою котячих кланів та громадянства їхніх членів використали термінологію «Пласту»;2) За ці 9 років в Україні провели майже 100 котозустрічей по цих книжках - квести, зустрічі з перекладачами, квізи, презентації, зустрічі для спілкування тощо; З нагоди свята у видавництва діє знижка до 40% майже на все - не тільки по цій серії, а й на різні товари на сайті: електронні книги, видання для розвитку, навчання, художню літературу, нон-фікшн. Працюватиме до 6 серпня. Ось сайт: https://acca.ua/пост #направахреклами
Я тут вже рекламувала дві гротескні та трохи абсурдні книжки Андрія Хмельницького, а тепер він написав третю. Спочатку - короткий екскурс в історію його творчості. Перша книжка називалася "ШПФ". Анотація була такою: Андріс та його подруга Бультер‘єрочка гуляють Гонконгом та розмовляють про дрібниці. Сівши у трамвай, вони засинають, а коли прокидаються - знаходять себе у трамваї Кривого Рогу, що привіз їх на ШПФ - дивний бетонно-металевий зіккурат серед полів. Друга називалася "vio zoomEria", або ж казка про дорослішання у 12 діях". Вона була про Кам’янець-Подільский, де хтось крутить фінансові схеми, хтось безнадійно закоханий у найзагадковішу дівчину міста Віолетту, хтось крутить арт-хауз на проекторі в секретній квартирі на 8 поверсі, а хтось варить в власному гаражі трамвай, аби подарувати його місту, щоб воно почувало себе "не гірше Львова". Третя (яка скоро вийде) називатиметься The Guppy. Це історія про те, що колись всі імперії впадуть. Передзамовити з автографом автора можна через його ТГ: @aethetic_lemuria Це знову щось глибоко іронічне, навіть абсурдне, з купою відсилок та з претензією на антиутопію. Наприклад, книжка починається з прелюдії-звернення від імені золотої рибки до людства 😀. Сюжет десь такий:В одній тривожній країні на імʼя Чосон (самоназва Північної Кореї) народ валить диктатора, а перехідний уряд проголошує демократію. Аби якнайскоріше провести вибори, їх організовують в Інстаграмі, за особливим алгоритмом. Під впливом міжнародних трендів, народ обирає керманичем Гуффі, анімаційний персонаж Диснея, що мріяв про що завгодно, але не про це. Отримавши владу, мультяшний пес вирішує, що найкращою формою демократії є Диснейленд. Взявши парк розваг за взірець, країна потрохи перетворюється на суцільний Диснейленд, а 1984 проголошується головною книгою країни. Далі події приймають неочікувані оберти й виверти. Книжка перегукується з антиутопією "1984" Орвела, герої обох текстів перетинаються, комунікують, але далі розходяться назад у свої твори. Роман вийде на початку вересня. Обкладинку бачите зверху, а передзамовити можна у автора: @aethetic_lemuriaЦіна - 371 грн, оскільки саме стільки років виповнюється у серпні місту Харкову 😀. Харків є рідним містом автора роману.До речі, примірники з передзамовлення матимуть додаткові ілюстрації. В звичайних екземплярах таких ілюстрацій не буде. пост #направахреклами
У видавництві "Ранок" видали книгу про гендерні стереотипи і фемінізм "Це дівчача справа". Це підліткова книжка, яка складається з 36 реальних історій дівчат та жінок. Дуже круто, що таке зараз видають для підлітків! Куплю своїй, коли підросте. Ось кілька тез із інтерв'ю авторки, Анни Повх, для Суспільного: 1) Анна вела блог на тему гендерної рівності та фемінізму, таким чином її помітило видавництво "Ранок" і запропонувало написати книжку; 2) Для книжки Анна зібрала реальні історії дівчат і жінок, які у своєму житті стикалися зі стереотипами, і додала до кожної з них пояснення: звідки цей стереотип узявся, чому досі живе і чому ми маємо перестати в нього вірити. Це стереотипи про тіло і зовнішність, про емоції й характер, про професійну реалізацію, про стосунки й соціальні ролі, про фемінізм і гендерну рівність; 3) Авторка писала цю книжку кілька місяців, потім ще над нею працювали рецензентки, психологиня та ілюстраторка. Було важливо все перевірити, щоб подати матеріал максимально коректно.4) Перший наклад — три тисячі примірників. Сподіваюся, їх буде багато - бо тема дуже важлива.Купити можна ось тут. І не забувайте про промокод chytun, з яким на сайті "Ранку" все стає дешевше на 20%. пост #направахреклами
