НІНА ЮЖАНІНА

Влада перейшла межу та потрапила у "податкову пастку".Мене точно зрозуміють ті, хто знає основи економіки, але не ті, хто сьогодні відповідальний за формування податкової політики в уряді.Бажання влади отримати більше доходів в бюджет через збільшення податкового навантаження на бізнес має наслідком пригнічення та скорочення підприємницької активності, що в свою чергу призводить до зниження податкових надходжень. Це і є "податкова пастка".Наглядно цей процес відображає "крива Лаффера" (на фото), яка демонструє залежність доходів бюджету від рівня податкових ставок, оптимальний розмір яких забезпечує максимальні податкові надходження.Але уряд перейшов цю оптимальну межу у проекті №11416, запропонувавши значне збільшення податків, що будуть не посильні бізнесу та не забезпечать очікувані доходи бюджету.Вже сьогодні (до запровадження підвищених ставок) бачимо збільшення попиту на придбання автомобілів (їх вартість може зрости на 15% через запровадження військового збору), а завтра (якщо проект буде прийнято) побачимо стагнацію ринку авто, як і зменшення споживання пального (+2,5 гривні на 1 літрі) та продажу всіх товарів і послу (+1% з обороту підприємств поряд зі сплатою податку на прибуток).Натомість завтра змушені будемо констатувати про зростання тінізації економіки через зменшення платоспроможного попиту, який знайде відповідну тіньову пропозицію. Але влада цього не розуміє.

✅ 18.07.2024 року (минулий четвер) Кабінет Міністрів вніс зміни у додаток 1 до постанови КМУ від 05.04.2014 №85, згідно з якими:👥 збільшено граничну чисельність апарату Державної податкової служби на 206 одиниць шляхом зменшення граничної чисельності територіальних органів ДПС на 3291 одиницю (скорочення становить 3085 штатних одиниць);💰 викладено у новій редакції Схему посадових окладів державних службовців податкових органів. Їх збільшено вдвічі, але я звертаю увагу на те, що:🔄 здійснено в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству фінансів на 2024 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків споживання державного бюджету шляхом зменшення їх обсягу за програмою «Забезпечення інституційної спроможності органів державної влади» на 1 млрд 338 млн 296,8 тис. грн (у тому числі оплата праці — 1 млрд 111 млн 325,1 тис. грн) та збільшення їх обсягу за програмою «Керівництво та управління у сфері податкової політики» на 1 млрд 338 млн 296,8 тис. грн (у тому числі оплата праці — 1 млрд 111 млн 325,1 тис. грн).Власне, частина із видатків на «забезпечення інституційної спроможності» і піде на поточні зарплати податківцям.От саме про такі «передбачені» видатки у ДБ на 2024 рік і йде мова, КОЛИ Я НАПОЛЯГАЮ НА ПЕРЕГЛЯДІ ВИДАТКОВОЇ ЧАСТИНИ ДЕРЖБЮДЖЕТУ З МЕТОЮ СПРЯМУВАННЯ КОШТІВ НА СЕКТОР БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ! Впевнена що таких додаткових ресурсів можна встановити на десятки мільярдів гривень!

Як зросте податкове навантаження на мікро і малий бізнес і найманих працівників через податкові ініціативи уряду (законопроєкт 11416)❓ 🔺 Нагадаю, що ним планується запровадження військового збору для фізосіб — підприємців першої та другої груп у розмірі 5% з двох мінімальних зарплат.  На сьогодні ФОП не сплачують військовий збір.  ▪️ Перша група ФОП сплачує єдиний податок у розмірі 302,80 грн (10% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового року).  Додасться ще 800 гривень щомісяця (8000 МЗП✖️2✖️0,05). Податкове навантаження зросте в 2,6 раза❗️ ▪️ Друга група ФОП сплачує 1420 грн (20% від розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня податкового року).  Додаємо тих же 800 гривень. Податкове навантаження зросте більш ніж наполовину, або на 56%❗️ 🔺 Для третьої групи ФОП планується запровадження військового збору за ставкою 1% від доходу. Відповідно, до нинішніх 5% від доходу додаємо ще 1% — податкове навантаження зросте на 20%❗️ 🔺 Для всіх інших фізичних осіб планується підвищення ставки військового збору для з 1,5% до 5,0%.  Незалежно від того, є людина найманим працівником чи працює за договором цивільно-правового характеру, із зароблених нею коштів роботодавець/замовник утримуватиме вже не 19,5 (ПДФО➕військовий збір), а 23%. Реальна зарплата «на руки» зменшиться на 3,5%.  🤔 І тут варто задуматись:чому незалежно від розміру зарплати буде застосовуватись ставка 5%❓Невже не зрозуміло, що при доході в розмірі 8 тис. чи 60 тис. грн це різне податкове навантаження❓

📦 Зміни, які передбачені урядовим законопроєктом про підняття податків (11416 від 18.07.2024) в частині «оподаткування посилок» з-поза меж України.Сьогодні ПДВ не справляється, якщо вартість товарів, що пересилаються міжнародним поштовим або експрес-відправленням в одній посилці від одного відправника одному отримувачу, не перевищує 150 євро. При цьому не важливо, юридичними чи фізичними особами є відправник чи отримувач.  💶 При перевищенні вартості у 150 євро ПДВ з посилок фізичним особам справляється з суми, що перевищує 150 євро. Тобто якщо вартість 200 євро, то ПДВ нараховується з 50 євро.Що ж пропонує уряд❓Справляти ПДВ з усіх відправлень з-поза меж України, крім відправлень від фізичних осіб фізичним особам, сумарна фактурна вартість яких не перевищує 45 євро. При цьому «товари мають призначатись для особистого чи сімейного використання одержувачем, їх характеристики і кількість не повинні вказувати на те, що вони ввозяться з будь-якою комерційною метою», а також у посилках не має бути:🔸 підакцизних товарів;🔸 духів в обсязі більше 50 гр., або туалетної води в обсязі більше 250 мл або вісім унцій;🔸 кави в обсязі більше 0,5 кг, або кавових екстрактів і есенцій в обсязі більше 200 гр.;🔸 чаю в обсязі більше 100 гр., або чайних екстрактів та есенцій в обсязі більше 40 гр.☝️При перевищенні суми у 45 євро ПДВ справляється з усієї суми. Тобто якщо вартість товару в посилці 46 євро, то ПДВ буде розраховуватись з усіх 46 євро.Цікаво, як збираються контролювати використання товарів❓Хто буде визначати, чи відповідають характеристики і кількість товару в посилці вимогам некомерційного використання – поштовий оператор, митник❓🤔 

Крім того, пропонується:  ⛽️ встановлення  щомісячної сплати авансових внесків  з податку на прибуток для АЗС у розмірі 0,5 мінімальної заробітної плати за 1 кубометр резервуарів, розташованих на такій АЗС; 📦 скасування норми щодо неоподаткування імпортним ПДВ товарів, вартість яких не перевищує 150 євро.При цьому не будуть оподатковуватися імпортні товари, що  надсилаються у міжнародних поштових або експрес-відправленнях фізичною особою іншій фізичні особі, якщо сумарна вартість таких товарів не перевищує 45 євро; 🫰 запровадження на період воєнного стану «мінімального ПДФО» — доплати суб’єктами господарювання за власний рахунок ПДФО, якщо нарахована працівнику заробітна плата буде менше встановленої місцевими радами для відповідної території мінімальної бази оподаткування ПДФО.  Це, власне, і є той перелік заходів, від якого ще зовсім нещодавно премʼєр відмовлявся в залі.  📝 Як зазначено в пояснювальній записці до законопроєкту, реалізація акта дозволить додатково залучити у 2024 році до бюджетів близько 125 млрд гривень.  А як тоді зрозуміти необхідність у додаткових 500,3 млрд грн для забезпечення критично важливих потреб у секторі безпеки та оборони❓Це на коли❓3/3

⏬ Споживчі настрої українців продовжують падати. У червні 2024 року індекс споживчих настроїв склав 64,5 пункта, що на 8 пунктів нижче за показник травня. 📊 Про це свідчать дані щомісячного дослідження "Споживчі настрої в Україні" від Info Sapiens. Очікування погіршилися за всіма вимірюваними параметрами, зокрема: ✔️ індекс поточного особистого матеріального становища становив 47,3 пункта (на 5,9 пункта менше за рівень цього показника у травні); ✔️ індекс доцільності великих покупок – 54,5 пункта (на 3,5 пункта менше); ✔️ індекс очікуваних змін особистого матеріального становища – 69,8 пункта (на 12,1 пункта❗️ менше); ✔️  індекс очікуваного розвитку економіки країни протягом найближчого року – 56 пунктів (на 10,3 пункта❗️ менше). Зросли в червні лише індекси інфляційних та девальваційних очікувань українців, що не дивно, зважаючи на постійну, здебільшого негативну, динаміку курсу гривні. Виснаження, пригнічення і безперспективність змін на краще в економіці — напевно, так можна охарактеризувати відчуття людей цього «пекельного» (в усіх сенсах) літа. ☹️

👥 Під час чергового засідання ТСК з економбезпеки (тиждень тому) трохи часу присвятили проєкту «Земельний банк» та ДП «Фонд аграрних інвестицій».Наразі мова йде про більш ніж 2000 ділянок державної землі сільгосппризначення загальною площею 104 тис. га.  Після скасування права постійного користування цією землею для  52 держустанов, які наразі користуються цими землями, та передачі їх в оренду ТОВ «Фонд аграрних інвестицій» ці ділянки мають бути передані в суборенду через онлайн-аукціони за допомогою Prozorro.Продажі.   📣 Оголошення про перші аукціони можуть бути вже наприкінці липня. Стартова вартість оренди становитиме 12% від нормативно-грошової оцінки землі, а договори оренди укладатимуться на 14 років для однорічних насаджень і на 25 років для багаторічних.Очікують, що така система дозволить отримати  понад 1 млрд надходжень до державного та місцевих бюджетів (з презентації ФДМУ), з яких 90% буде спрямовано до державного бюджету і 10% до місцевих бюджетів (чому тільки 10%, адже земельний податок, плата за землю — це місцевий податок❓🤔).Проте в разі, якщо що така земля буде передана в суборенду за вартістю понад 12% і аж до 25% (так було заявлено на робочих групах), бюджет НІЧОГО додатково не отримає❗️😲Зверніть увагу, що після переоформлення земель правовий статус ДП «Фонд аграрних інвестицій» буде змінений і ДП стане ТОВ❗️