Український центр захисту прав людини

🔶 Міністерство оборони України надало відповідь на наш запит щодо своєї позиції стосовно законопроєкту № 15057, який передбачає внесення змін до статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо усунення обмежень у реалізації права військовослужбовців на звільнення у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років. Сам законопроєкт №15057 зареєстрований 9 березня 2026 року та наразі опрацьовується в профільному Комітеті Верховної Ради. Міністерство оборони законопроєкт не підтримує. У відповіді МОУ також зазначено, що така позиція сформована, зокрема, за пропозицією Генерального штабу Збройних Сил України.❗Водночас відповідь Міністерства містить надзвичайно важливу цифру.🔺 За оперативними даними МОУ, у Збройних Силах України проходять військову службу близько 2 тисяч військовослужбовців, які мають дитину з інвалідністю віком до 18 років. При цьому Міністерство уточнює: йдеться лише про Збройні Сили України та військові частини, безпосередньо підпорядковані МОУ. Кількість таких військовослужбовців в інших військових формуваннях і державних органах спеціального призначення Міністерство оборони не обраховувало.І тут виникає ключове питання.Якщо за даними самого Міністерства оборони у Збройних Силах України йдеться приблизно про 2 тисячі військовослужбовців, а навіть з урахуванням інших військових формувань ця категорія об’єктивно не може становити значну частину всього особового складу, чи є достатні підстави стверджувати, що усунення такої нерівності може суттєво послабити обороноздатність держави?‼️ Ми наполягаємо: права дитини з інвалідністю не можуть залежати від того, чи її батько або мати ще перебувають на етапі мобілізації, чи вже проходять військову службу.Дитина не повинна втрачати обсяг державних гарантій лише тому, що її батька або матір уже мобілізували.Статус батьків не може визначати обсяг прав дитини з інвалідністю.🔺 Саме тому ми й надалі будемо наполягати на усуненні цієї законодавчої нерівності та підтримці законопроєкту № 15057.Повна відповідь з додатками тут.

❗ За інформацією Пенсійного фонду з 1 жовтня 2026 року Укрексімбанк припиняє обслуговування банківських рахунків громадян, на які від Пенсійного фонду надходять:- пенсії;- житлові субсидії та пільги;- інші державні соціальні виплати. ⁉ Що потрібно зробити для продовження отримання виплат від Пенсійного фонду Одержувачам пенсій та/або інших соціальних виплат від Пенсійного фонду України необхідно:- не пізніше 15 вересня 2026 року обрати інший уповноважений банк для їх отримання;- подати до Пенсійного фонду заяву про зміну способу виплати пенсії (або іншої соціальної виплати), у якій зазначити реквізити рахунку, відкритого в іншому уповноваженому банку.Заяву можна подати: - через вебпортал електронних послуг Пенсійного фондуабо- у будь-якому сервісному центрі Пенсійного фонду. 🔶 Важливо! Якщо не буде обрано інший банк та не буде повідомлено Пенсійному фонду нові реквізити, виплати будуть здійснюватися через відділення АТ “Укрпошта”.Перелік уповноважених банків, через які здійснюється виплата пенсій та інших державних соціальних виплат за посиланням тут

Кабінет Міністрів України ухвалив постанову від 29.07.2026 № 978, якою внесено важливі зміни до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (Порядок № 560).Постанова № 978 набула чинності 31 липня 2026 року.🔶 Головне нововведення: відтепер військовозобов'язані можуть змінити підставу для відстрочки (переоформити відстрочку за іншою підставою) без ризику втратити чинну відстрочку на час розгляду документів.🔶 Як це працює Якщо у військовозобов’язаного є чинна відстрочка, наприклад відстрочка у зв’язку з навчанням, але з'явилася інша законна підстава (наприклад, народження третьої дитини), він може подати заяву на переоформлення відстрочки за новою підставою.🔶 За новими правилами військовозобов’язаний має захист від втрати відстрочки.▪️Під час розгляду: поки комісія приймає рішення, чинна відстрочка продовжує діяти.▪️Якщо рішення позитивне: нова відстрочка набирає чинності, а попередня анулюється лише в день внесення нових даних до реєстру «Оберіг».▪️Якщо рішення негативне: чинна відстрочка не скасовується та діє до закінчення свого початкового строку.🔶 Що ще змінилося у наданні відстрочки▪️Терміни розгляду: комісія розглядає заяву протягом 7 робочих днів (раніше – 7 календарних днів) з дати реєстрації заяви (якщо потрібні запити до інших органів — не більше 15 робочих днів (раніше – 15 календарних днів). ▪️Подача заздалегідь: подати заяву про переоформлення відстрочки можна, якщо до завершення строку чинної відстрочки залишилося менше 30 днів.▪️Подача заяви через ЦНАП та «Дію»: подавати заяви про надання або переоформлення відстрочки можна через ЦНАП із використанням порталу «Дія».▪️Внесення до «Оберегу»: у разі позитивного рішення дані вносяться до реєстру протягом одного календарного дня.▪️Уточнено порядок оформлення відстрочок для заброньованих посадових (службових) осіб органів влади: у разі звільнення або переведення такої особи на посаду, яка не дає права на відстрочку, держорган зобов’язаний протягом одного дня повідомити про це ТЦК та СП (або СБУ/розвідку) для скасування відстрочки.

8 липня 2026 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 882, якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану».Постановою № 882 передбачено виплату додаткової винагороди військовослужбовцям, які після звільнення з полону потребують тривалого стаціонарного лікування.❗На період дії воєнного стану військовослужбовцям, які одразу після звільнення з полону перебувають на стаціонарному лікуванні або отримують медичну чи реабілітаційну допомогу в стаціонарних умовах понад 30 календарних днів, встановлено додаткову винагороду у розмірі 50 000 гривень на місяць.До строку лікування включається також час переведення військовослужбовця з одного закладу охорони здоров’я до іншого, якщо лікування є безперервним.Підставами для тривалого лікування можуть бути захворювання, поранення, контузії або каліцтва, отримані внаслідок перебування в полоні, або пов’язані з необхідністю подальшого лікування після звільнення.Детальніше читайте у нашому розʼясненні за посиланням.

Під час погодження законопроєкту № 15057 Міністерство у справах ветеранів України висловило позицію про його непідтримку. У своїх пропозиціях Міністерство зазначило, що реалізація законопроєкту може призвести до розширення кола осіб, які матимуть право на звільнення з військової служби, що негативно вплине на рівень укомплектованості військових підрозділів та може ускладнити виконання завдань у сфері оборони держави. Крім того, Мінветеранів вважає, що питання догляду за дитиною з інвалідністю вже врегульовано чинним законодавством. Разом із тим у матеріалах погодження законопроєкту не наведено статистичних даних, аналітичних розрахунків чи правового аналізу, які б підтверджували такі висновки.«Саме Міністерство у справах ветеранів України має бути державним органом, який найкраще розуміє потреби військовослужбовців, ветеранів та їхніх родин. Тому його заперечення проти законопроєкту, що стосується сімей, які виховують дітей з інвалідністю, потребують особливо ретельного обґрунтування. Ми хочемо переконатися, що ця позиція сформована на основі фактів, правового аналізу та об'єктивних даних», – зазначила очільниця УЦЗПЛ Людмила Денісова. ГО «Український центр захисту прав людини» звернулася до Міністерства у справах ветеранів України із запитом на публічну інформацію.У запиті ми просимо надати:🔸 документи, якими обґрунтовано позицію Міністерства; 🔸 статистичні та аналітичні матеріали, що стали підставою для негативного висновку; 🔸 інформацію про те, чи проводило Міністерство власний аналіз або використовувало дані інших державних органів; 🔸 результати правового аналізу, якщо такий проводився, щодо відмінностей між правом не бути призваним під час мобілізації та правом бути звільненим з військової служби, адже саме на це посилається Мінветеранів у своєму висновку. Ми переконані, що позиція державного органу щодо законопроєкту, який стосується прав військовослужбовців та сімей, які виховують дітей з інвалідністю, має базуватися на об'єктивних даних, правовому аналізі та належному обґрунтуванні.Про отриману відповідь ми обов'язково повідомимо.

🔸Я подавав(ла) заяву на отримання допомоги у 2025 році, але кошти так і не надійшли. Чи потрібно подавати заяву повторно?Ні. Якщо у 2025 році заяву було розглянуто та прийнято рішення про призначення одноразової грошової допомоги, повторно звертатися не потрібно. Пенсійний фонд України у 2026 році сформує перелік таких отримувачів та забезпечить подальше проведення виплат.🔸Кого стосуються ці зміни?Постанова стосується лише тих осіб, які вже набули право на одноразову допомогу за програмою «Зимова підтримка», однак фактично не отримали кошти у 2025 році.🔸Чи потрібно особисто відкривати спеціальний рахунок?Не обов'язково. Якщо спеціальний рахунок не був відкритий або уповноважений банк не передав Пенсійному фонду України інформацію про його реквізити, територіальний орган Пенсійного фонду України самостійно звернеться до банку, уповноваженого здійснювати розрахунково-касове обслуговування Пенсійного фонду України, для відкриття такого рахунка.🔸У якому банку відкриватиметься спеціальний рахунок?Постанова передбачає, що спеціальний рахунок відкриватиметься у банку, визначеному Кабінетом Міністрів України уповноваженим на проведення розрахунково-касових операцій з коштами Пенсійного фонду України.На сьогодні таким банком відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 січня 2004 року № 25 є АТ «Ощадбанк».🔸Якщо рахунок відкриють без моєї заяви, чи потрібно мені щось робити?Так. Після відкриття спеціального рахунка необхідно укласти договір банківського рахунка з уповноваженим банком. Саме укладення такого договору є підтвердженням згоди отримувача на відкриття рахунка та необхідною умовою для отримання одноразової грошової допомоги.🔸Який строк на укладення договору?Постанова встановлює строк у шість місяців з дня відкриття спеціального рахунка.🔸У яких випадках одноразова грошова допомога повертається Пенсійному фонду України?Уповноважений банк повертає кошти Пенсійному фонду України у разі:- смерті отримувача;- набрання законної сили рішенням суду про визнання отримувача безвісно відсутнім або оголошення його померлим;- неукладення отримувачем договору банківського рахунка протягом шести місяців з дня відкриття спеціального рахунка за зверненням територіального органу Пенсійного фонду України.🔸Чи змінився розмір допомоги?Ні. Постанова № 877 не змінює розмір одноразової державної допомоги та не встановлює нових видів соціальних виплат.🔸Чи розширено перелік осіб, які можуть отримати допомогу?Ні. Документ не розширює коло отримувачів. Він лише вдосконалює механізм виплати допомоги тим громадянам, яким вона вже була призначена, але не виплачена.🔸Чи змінює постанова порядок призначення допомоги сім'ям з дітьми?Ні. Зміни, внесені до постанови Кабінету Міністрів України № 1751, мають виключно техніко-юридичний характер. Вони уточнюють окремі посилання у Порядку та не впливають на право громадян на отримання державної допомоги, умови її призначення чи порядок виплати.

🔸Мотиваційний контракт: які питання залишає постанова № 768 і чому принцип правової визначеності має значення для військовослужбовців.🔸ГО «Український центр захисту прав людини» провела правовий аналіз Постанови Кабінету Міністрів України № 768, якою запроваджено експериментальний проєкт із новою моделлю проходження військової служби за мотиваційним контрактом. 🔸Після проведення правового аналізу Постанови Кабінету Міністрів України № 768 ГО «Український центр захисту прав людини» підготувала звернення до Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки. 🔸Український центр захисту прав людини підтримує спільноту родин військовослужбовців, які мають неповнолітніх дітей з інвалідністю, щодо проведення публічного онлайн-обговорення законопроєкту № 15057, який стосується права військовослужбовців на звільнення з військової служби у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років.Захід відбудеться 17 липня о 12:00.🔸ГО «Український центр захисту прав людини» направила звернення до Прем'єр-міністра України з пропозиціями щодо вдосконалення Постанови Кабінету Міністрів України № 768, якою запроваджено експериментальний проєкт із мотиваційними контрактами для військовослужбовців. 🔸В Україні запрацював новий механізм переведення військовослужбовців Збройних Сил України за їхньою ініціативою у межах одного корпусу.🔸Законом України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» Кабінет Міністрів України був уповноважений до 1 квітня 2025 року визначити порядок обмеження військовослужбовців у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх під час воєнного стану. 🔸Європейський парламент підтвердив підтримку України та посилив акцент на відповідальності росії за воєнні злочини.

Кластер «Основи» є фундаментом усіх переговорів про вступ до ЄС. Це не просто черговий етап євроінтеграції – саме він визначає, наскільки держава відповідає європейським цінностям верховенства права, демократії та поваги до прав людини.Серед ключових вимог Європейського Союзу до України:🔸 забезпечення незалежності судової системи та справедливого правосуддя;🔸 посилення боротьби з корупцією та підвищення ефективності антикорупційних органів;🔸 захист основоположних прав і свобод людини;🔸 гарантування свободи слова та незалежності медіа;🔸 захист прав дітей, осіб з інвалідністю та національних меншин;🔸 реформування правоохоронних органів та посилення боротьби з організованою злочинністю;🔸 забезпечення прозорості та підзвітності державних інституцій.Для громадян України ці переговори означають не лише наближення до членства в Європейському Союзі. Це насамперед про право на справедливий суд, ефективний захист від корупції, реальне дотримання прав людини та відповідальність держави перед суспільством.«Верховенство права – це не вимога Європейського Союзу для України. Це вимога українських громадян до власної держави. І саме тому реформи, передбачені Кластером "Основи", потрібні насамперед самим українцям», – Людмила Денісова, голова правління ГО “Український центр захисту прав людини”. Особливо важливо, що ЄС наголошує на необхідності постійного діалогу з громадянським суспільством та залученні правозахисних організацій до моніторингу реформ. Саме тому участь громадськості у процесі євроінтеграції стає не менш важливою, ніж ухвалення законів чи проведення реформ.Європейська інтеграція — це не лише про майбутнє членство. Це про побудову держави, в якій права людини, справедливість і верховенство права є безумовними цінностями вже сьогодні.

З 20 травня 2026 року жінки, які працюють в державних органах або органах місцевого самоврядування, можуть без обмежень виїжджати за кордон.Постанова Кабінету Міністрів України № 623 від 15 травня 2026 року набула чинності 20.05.2026 року і повністю скасувала обмеження на виїзд за кордон під час воєнного стану для всіх жінок без винятків, які працюють у державному секторі.Документом внесено зміни до пункту 2-14 Правил перетинання державного кордону громадянами України (постанова № 57 від 27.01.1995). Нові правила почали діяти з 20 травня 2026 року. Раніше посадовиці, держслужбовиці та працівниці інших держструктур могли залишати межі країни лише на підставі рішень про службові відрядження чи для супроводу дітей. Відтепер ці вимоги скасовані. Відтепер вільно перетинати кордон можуть усі жінки, незалежно від роботи в:- органах влади: на посадах у міністерствах та центральних органах виконавчої влади;- органах місцевого самоврядування: у міських, селищних чи обласних радах;судовій системі: у судах будь-яких інстанцій, включно із суддями;- держпідприємствах: працевлаштувані на державних підприємствах чи в установах. Жодних додаткових довідок чи підтверджень відряджень у жінок на кордоні більше не вимагають.Нормативно-правова база: Постанова КМУ від 15.05.2026 № 623 “Деякі питання перетинання державного кордону громадянами України”.

Держава поступово переводить підтвердження статусу ветерана та права на пільги у цифровий формат. Саме на це спрямовані зміни, ухвалені Постановою Кабінету Міністрів України № 606 від 13.05.2026 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо використання витягу з Єдиного державного реєстру ветеранів війни».Відтепер електронний або роздрукований витяг із Реєстру можна використовувати для підтвердження відповідного статусу особи замість оригіналу посвідчення для отримання державної підтримки для здобуття професійної, фахової передвищої чи вищої освіти, якщо оригінал необхідного посвідчення відсутній. Постановою чітко встановлені категорії осіб, яким надається витяг з Реєстру, а саме відомості про особу, інформація про яку міститься в Реєстрі, безоплатно надаються у формі витягу з Реєстру: - безпосередньо самфй особі, її законному представнику або іншому представнику; - дітям особи (зокрема тим, які не досягли 23 років) або їхнім законним представникам для отримання державної цільової підтримки для здобуття професійної, фахової передвищої та вищої освіти; - членам сім’ї особи, яка потрапила в полон держави-агресора або набула статусу зниклої безвісти за особливих обставин. До цієї категорії належать: чоловік, дружина, батьки, законний представник дитини (до 18 років), а також неодружені діти (яким виповнилося 18 років), визнані особами з інвалідністю з дитинства I чи II групи або особами з інвалідністю I групи, та особи, які перебувають під опікою чи піклуванням.Запит на отримання витягу можна подати як онлайн через портал Дія, так і офлайн – через ЦНАП або місцеві підрозділи з питань ветеранської політики. Витяг може бути сформований як в електронній, так і в паперовій формі. Він містить унікальний електронний ідентифікатор (QR-код) для швидкої перевірки та засвідчується кваліфікованою електронною печаткою Мінветеранів. При роздрукуванні в ЦНАП або держоргані посадова особа ставить підпис і мокру печатку.Крім того, уточнено, що під час автоматичного надання статусу учасника бойових дій у період воєнного стану обов'язково перевірятиметься наявність такого статусу у Реєстрі ветеранів, щоб уникнути дублювання даних.