НЕСВІТАЙЛОВ.txt

‼️Любі друзі, дорога спільното, запускаю важливий персональний збір Сьогодні FPV-дрон — це одна з найнебезпечніших речей на фронті. Він може з’явитися буквально за секунди.Щоб мати шанс встигнути сховатися або включити РЕБ, потрібні детектори дронів.Ми збираємо 50 000 грн. для підрозділу мого брата, який служить в 37-й ОБМП на систему:Contra-drone SENSE-4 + виносну антенуЦе пристрій, який сканує радіоефір і попереджає про появу дронів:— FPV— Mavic— інші комерційні БпЛАДетектор працює на ключових частотах (1.3 / 3.3 / 5.8 / 6.8 ГГц) і дає сигнал оператору, коли дрон ще тільки з’являється в ефірі.Це кілька додаткових секунд, які можуть врятувати життя.Виносна антена дозволяє винести приймач вище або далі від укриття, що збільшує дальність виявлення і робить сигнал чистішим.Система працює як “очі” для РЕБ:детектор бачить дрон — РЕБ може почати глушіння.🎯Ціль: 50 000.00 ₴🔗Посилання на банкуhttps://send.monobank.ua/jar/6jFg99Qm79💳Номер картки банки4874 1000 2637 7757PayPal: [email protected]Для відкриття дружньої банки пишіть сюди: @m_nesvitaylovaБуду вдячний кожному, хто долучиться донатом, поширенням чи дружньою банкою 🫶#збір@nesvitaylov_txt

Політика — це мистецтво точного попадання в моментДля будь-якого політика, незалежно від досвіду, критичною рисою є відчуття місця і часу. Не абстрактне «розуміння ситуації», а дуже конкретна внутрішня відповідь на просте і грубе питання: «шоб шо?».Бо в політиці не існує вакууму. Кожна заява — це дія. Кожна дія — це сигнал. Кожен сигнал має наслідки: для союзників, для опонентів, для інституцій і для країни в цілому.Якщо ти не розумієш, навіщо ти це робиш — значить, ти не контролюєш процес. А якщо ти не контролюєш процес — ти стаєш інструментом у чужій грі, навіть якщо сам цього не усвідомлюєш.Але навіть цього замало. Бо коли політик вже визначився зі своєю позицією, наступний тест — послідовність. Політична вага вимірюється не гучністю заяв, а стабільністю позиції.І є ще один рівень — рівень державника.Державник не має права зупинятися на критиці, як на фінальній точці. Якщо ти бачиш проблему — запропонуй рішення. Якщо ти не погоджуєшся — покажи альтернативу. Якщо ти руйнуєш чужу конструкцію — будь готовий поставити свою.Державник — це не коментатор. Це той, хто формує реальність.Саме тому головне питання політики завжди залишається тим самим: не «що сказати/зробити», а «шоб шо?».@nesvitaylov_txt | монобаза

Клінтон не має права критикувати Трампа за політику щодо УкраїниХілларі Клінтон, виступаючи на панельній дискусії Мюнхенської конференції з безпеки, розкритикувала Трампа за «ганебну» політику щодо України.Загалом, у нас є всі підстави критикувати підхід нинішньої адміністрації. Але коли це робить Хілларі Клінтон, звучить це, м’яко кажучи, досить смішно.Але для початку ось її повна цитата:«Я вважаю, що позиція адміністрації Трампа щодо України є ганебною. Я вважаю, що спроби змусити Україну до капітуляції — ганьба. Я переконана, що спроби Трампа та Путіна скористатися стражданнями українців — це історична помилка.Саме тому Україна бореться за нашу демократію, наші цінності, свободу та цивілізацію, втрачаючи тисячі людей і спостерігаючи, як їхня країна руйнується за примхою однієї людини. Трамп або цього не розуміє, або йому байдуже до цих страждань». Коли Клінтон говорить про «історичну помилку», навряд чи вона вважає такою спробу перезапуску відносин між США та Росією, яку ініціювала адміністрація Барака Обами.Сама ж Клінтон відігравала одну з ключових ролей у тому процесі. Думаю, ви пам’ятаєте вже легендарний епізод із кнопкою «перегрузка» на зустрічі Клінтон і Лаврова.Я просто хочу нагадати, що тодішнє перезавантаження відносин із Москвою почалося вже після війни в Грузії, яка стала ясним сигналом ревізіоністських намірів Росії.Проте це не завадило адміністрації Обами діяти з не меншим прагматизмом, а саме: використання російського повітряного простору для постачання військ в Афганістані, договір СНО-III та низка інших спільних проектів.Мені здається, чи це недооцінка стратегічних намірів Росії?Я вже мовчу про реакцію адміністрації Обами на анексію Криму та війну на Донбасі — ви і так прекрасно це пам’ятаєте. Так, тоді Клінтон уже не обіймала посаду держсекретаря, але це також є її спадком.Безперечно, її висловлювання звучать правильно й навіть мають моральне підґрунтя. Але ця пані сама долучилася до закладання уповільненої бомби під систему міжнародного права, коли повірила, що з Росією можна будувати партнерські відносини.Це той випадок, коли важливо помічати конфлікт між риторикою та фактичною спадщиною.🇺🇸 Гамбіт Трампа

Ділюсь вакансією від Центру Масштабування Технологічних Рішень ЗСУ — для тих, хто хоче долучитись до оборонних технологій через напрям технічної підтримки продуктів.ЦМТР розробляє та впроваджує інноваційні рішення для цифрової трансформації ЗСУ. У підрозділі працюють інженери з досвідом у великих tech-компаніях та розробники з бойовим досвідом. Зараз відкритий набір фахівців, які забезпечуватимуть стабільну технічну підтримку цих рішень.Основні завдання:— надання технічної підтримки користувачам (L1/L2)— моніторинг систем, аналіз і вирішення технічних запитів— участь у тестуванні та впровадженні нових продуктів— формування бази знань і збір фідбеку від підрозділівВимоги:— базове володіння ПК (Windows/Linux)— розуміння принципів роботи мереж— хороші комунікативні навички для роботи з нетехнічними користувачамиБуде перевагою:— досвід у техпідтримці, CRM/Helpdesk— навички діагностики проблем— досвід у відділах персоналу чи стройових частинахУмови:— служба в місті Київ— грошове забезпечення від 20 000 грн— триразове комплексне харчування— участь у проєктах зі стратегічним впливом на обороноздатність— для цивільних — контракт від 2 років— для чинних військових — можливість переведення (за наявності висновку ВЛК)Контакт для подачі резюме:👉 https://lobbyx.army/tor/fakhivets-iz-pidtrymky-produktiv-do-tsentr-masshtabuvannia-tekhnolohichnykh-rishen/?utm_source=facebook&utm_campaign=recruiting_2_0Інші вакансії ЦМТР:👉 https://tscafu.lobbyx.army/?utm_source=facebook&utm_campaign=recruiting_2_0Рекомендую звернути увагу та долучатись. Технологічний напрям зараз критично важливий для оборони країни.

Удар США по Ірану зараз виглядає цілком логічним кроком для Дональда ТрампаЙому терміново потрібно переводити фокус уваги, бо всередині країни назрівають серйозні проблеми.Протести у США масштабуються з кожним днем і цілком можуть вийти за межі контрольованої напруги. Тим більше, що підхід адміністрації до врегулювання ситуації лише поглиблює кризу.У такій ситуації найпростіший сценарій — викинути в інформаційний простір велику зовнішньополітичну історію.Венесуела не спрацювала “в довгу”. Ситуація там погіршується. Родрігес, яка виконує обовʼязки президента, вже прямо заявляє, що вони не збираються слухати США і що венесуельську політику формуватимуть самі венесуельці. Ресурс тиску там очевидно вичерпується. Викрадати кожного незручного очільника країни просто не вийде.Тому Іран виглядає найбільш логічною мішенню.Не випадково поруч уже стоїть авіаносна група США.Далі можливі два сценарії.Перший — удар-імітація. Приблизно як із “знищенням” ядерної програми Ірану, коли сторони фактично домовились: США демонструють силу, Іран відбувається малою кров’ю, всі роблять вигляд перемоги й настає деескалація з Ізраїлем. У цьому варіанті — кілька томагавків по об’єктах, гучні заголовки, аятола “ховається” в бункері, авіаносна група йде, а Трамп ще кілька тижнів продає цю історію як велику перемогу.Другий — реальний серйозний захід у Іран.І тут уже велике питання, чи потягнуть США цю кампанію. Досвід Близького Сходу показує: такі історії для Вашингтона далеко не завжди закінчуються швидко й успішно.Трамп може спробувати втекти від внутрішніх проблем у зовнішню кризу.Але ризикує отримати ще більш складні й масштабні виклики.#аналітика@nesvitaylov_txt | монобаза

Подивися інтервʼю Мокрика з Гончаренком Чесно — я був здивований. Якщо не сказати жорсткіше. При всій моїй неповазі до Олексія, цього разу він просто розклав Данила.З перших хвилин було видно: Мокрик занадто особисто зайшов у розмову. Емоції попереду голови, реакції — замість контролю. У якийсь момент він просто посипався.З огляду на його досвід це виглядає дивно. Самовпевненість без холодного розрахунку — погана комбінація. Дуже нагадало Порошенка на дебатах із Зеленським: багато внутрішньої віри в свою правоту, нуль тактичної дисципліни.Гончаренко — один із найсильніших дебатерів української політики. Іти проти нього без чіткої підготовки — це самогубство.Тут питання навіть не у фактажі. Бо це було не інтерв’ю, а повноцінні дебати. І до них треба готуватися відповідно: ролі, пастки, темп, психологія, удари наперед.Маючи ідеальний шанс рознести одного з ключових популістів країни, Мокрик облажався. І тим самим посіяв сумніви в головах тих, хто не дуже розуміє, чому Гончаренко — пітух. Замість ослаблення посилив його позиції.Сумно, але це стане наочним прикладом того, як робити не треба. @nesvitaylov_txt | монобаза

Запрошення Зеленського до так званої «ради миру» Трампа, де за один стіл він має сісти з путіним та лукашенком — для України токсичне за визначеннямЖодних плюсів. Жодного впливу на війну. Зате ідеальний майданчик, щоб стерти різницю між жертвою і агресором.Ця «рада» не має мандату, не має інструментів і не має сенсу — окрім одного. Це комерційна конструкція для збору грошей з тих, хто вірить, що доступ до Трампа можна купити. Та навіть якщо так, то російський «внесок» для Трампа завжди буде дорожчим за український. Тому участь України — програш ще до старту.Логічна тактика — тягнути час і ховатися за колективною європейською позицією. Перший хід уже зробив Макрон. Він не просто відмовився, а публічно пішов у лобову і після погроз Трампа ввести 200% мита на французьке вино Макрон заговорив про те, що конкуренція США має на меті підпорядкувати Європу, і що такому підходу треба давати відсіч. Паралельно дав сигнал про відкритість до китайських інвестицій. Пекін, я переконаний, просто в захваті. Чим більше європейських лідерів публічно відмовляться від цієї авантюри, тим спокійніше і жорсткіше Україна зможе сказати «ні».#аналітика@nesvitaylov_txt | монобаза

Омерикопітеки геть пустились берегаPolitico пише, що адміністрація Трампа реально обговорює створення альтернативи G7 із блекджеком та повіями США, Китаю, Індії, росії та Японії (дивно, чому не Іран чи КНДР?). Назва — Core 5. Звучить як геополітичний бойз-бенд із фабрики конспірологій і кухонних міркувань про «світовий уряд», на яких виховувався Фредович.І найстрашніше — це вже навіть не виглядає шокуючим. Колишні чиновники Трампа прямо кажуть: так, були розмови, так, G7 і Радбез ООН «не працюють», так, шукаємо альтернативу. А в якомусь «довшому, неопублікованому варіанті» Стратегії нацбезпеки ця ідея вже з’являлася. Білий дім, звісно, все заперечує. Ну так, як завжди: документів нема, але ви тримайтесь.І тут найцікавіше. Європи в цьому новомодному C5 просто немає. Взагалі. Нуль. Порожнеча. Трампівські стратеги не бачать ЄС навіть статистом. Хіба що табуреткою. І якщо американці реально підуть цим шляхом — чесно кажучи, я не бачу всередині США сил, які можуть це зупинити.Європі зараз потрібна не «стурбованість» і не «дипломатичний діалог». Потрібна термінова, рішуча, публічна сепарація та демонстрація сили. Бо вони вже не за столом. І можуть дуже швидко опинитися під ним. Як Трамп під столом Клінтона.Пора прокидатися. Інакше новий світовий порядок писатимуть без Європи. #аналітика@nesvitaylov_txt

Стівен Віткоф і Джаред Кушнер прилетіли на переговори з російською делегацією. Я вже не раз говорив, що ставлюсь до цього процесу доволі скептично.Причина в тому, що на цьому етапі завершити війну без участі Китаю практично неможливо. Пекін зацікавлений у тому, щоб напруження в Європі зберігалось, адже паралельно готується до ескалації навколо Тайваню. Довга війна тут працює для Китаю як відволікання уваги США і додатковий тиск на їхні ресурси.Через це московські переговори виглядають радше як імітація процесу з боку росії. І тим цікавіше, що саме зараз до москви прибуває Ван Ї, міністр закордонних справ Китаю. Випадковим це точно не виглядає.Китай може хотіти бути в курсі американських пропозицій і зрозуміти, чи враховано там його інтереси. Можливо, Пекін перевіряє, що змінилось у відносинах зі США після зустрічі Сі Цзіньпіна з Трампом і їхньої недавньої розмови. А може, КНР просто оцінює, наскільки Вашингтон готовий поступатися під тиском росії і наскільки рішучими американці залишаються загалом.Усе це підводить до важливого висновку. Жоден серйозний мирний процес не запуститься, поки Пекін лише спостерігає і зважує, в яку гру йому вигідніше грати. І саме це зараз визначає, чи можливі взагалі якісь реальні домовленості.#аналітика@nesvitaylov_txt