Настанови Необлікованого

В Україні, та й пост-совку існує така собі тріада темряви, і це не про нарцисизм, психопатію та макіавеллізм, а про банальне - мусорів, суддів, прокурорів.МСП, майже, як ВСП. І от крайнім часом представники тріади знову почали голосно стукати з дна, яке вони неодноразово пробивали (бо самі по життю чорти пробиті): -в Херсоні патрульна поліція виписує штрафи громадянам за парковку в забороненому місці, в той час, як люди ховаються під деревами від підарських дронів та скидів;-на Сумщині чоловіка засудили за виготовлення СВП, який той використав для мінування дороги під час вторгнення підарів в 2022. (Чи залишила поліція район - питання риторичне) -мусора, прикриваючи організаторів сатанінського підар-фесту, на Великдень, пресанули і запакували праву молодь і діючих військових в Києві. Нагадаємо, що любителі завозу мігрантів з Африки й Азії в Україну та райдужні пітухи - це рука москви. -жодного з 74 прокурорів з липовими інвалідностями не звільнили з посади. Ця тріада ще має характерні ознаки: відсутність смаку по життю, латентний колабораціонізм, схильність до корупції. Їм в принципі все одно, під яким прапором дерибанити бюджет, в якій валюті отримувати на лапу і якою мовою складати протоколи про підкинуті патрони при обшуку. Цікава в нас країна - тих, хто часто й копійки бюджетних грошей не бачили в дорослому житті й готові віддати життя за державу, судять та закривають ті, хто на початку повномасштабки втік куди позахідніше, й були здатні присягати на конституції з двоголовим птахом.

Вовчиця в овечій шкурі.28 квітня Вищий антикорупційний суд знову чекатиме на підозрюваного у справі про розкрадання в АРМА – Андрія Довбенка. Але адвокат-утікач навряд чи з’явиться. Він переховується у Лондоні, в елітній квартирі, придбаній його дружиною Анною Огренчук за два тижні до їхнього гучного весілля в Сен-Тропе. Та в той час, як НАБУ полює на чоловіка, його дружина донедавна залишалась поза увагою правоохоронців.Анна Огренчук – не просто відома юристка. Її ім’я стало кодовим словом у закулісних домовленостях. Зовні – президентка Асоціації правників України (АПУ) з 2019 по 2021 роки, чинна віце-президентка АПУ, радниця із судової реформи, учасниця безліч форумів. Але за фасадом ховається людина, яка роками вибудовувала зв’язки з суддями.Все почалося з вигідного шлюбу: першим чоловіком Огренчук був Роман Самсін – син колишнього голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів (орган, який визначає долю суддів) та судді Верховного суду Ігоря Самсіна. Коли вплив тестя зійшов нанівець, вона розлучилася і пов’язала життя з новим фаворитом системи – Довбенком, якого в епоху Порошенка називали «смотрящим» за Мін’юстом.Разом із Денисом Бугаєм – колишнім юристом олігарха Курченка – Довбенко та Огренчук організовували судові «рішення під ключ». Коли Бугай, скомпрометований співпрацею з рф, залишив посаду голови АПУ, він передав її Огренчук. Вона продовжила справу: через АПУ продовжила налагоджувати контакт із суддями, а її юридична фірма LCF стала притулком для клієнтів, які потребували «потрібного» рішення.Розкішне весілля в Сен-Тропе стало демонстрацією її зв’язків. Серед гостей – судді, які пізніше ухвалювали вигідні рішення для її клієнтів, та тодішній голова Офісу Президента Андрій Богдан.Огренчук, яка сьогодні формально є віцепрезиденткою АПУ, використовує організацію як прикриття та інструмент для впливу. Її посаду легітимізують поважні імена – у керівництві Асоціації чимало суддів, що допомагають їй налагоджувати «комунікацію» з Фемідою. Серед них й нова зірка судової системи Олена Кібенко. Її робочі й особисті зв’язки з Огренчук – це тема для окремого матеріалу про вплив в судовій системі.Огренчук мешкає в Лондоні, але заробляє в Україні. За даними журналістських розслідувань, її фірма продовжує обслуговувати олігархів, у тому числі підсанкційних. У ЗМІ фігурують історії про схеми із заарештованим майном, затягування судових процесів, «потрібні» рішення та ухвали.Іронічно, що саме Огренчук говорила про «суд як сервіс». Цей сервіс вона справді забезпечила, але не для людей, а для обраних. Її історія це приклад того, як замість реформи судова система України отримала імітацію, прикриту модними юридичними конференціями.За інформацією з джерел у владі, РНБО у співпраці з правоохоронцями розглядає можливість запровадження персональних санкцій проти Огренчук – за створення корупційної мережі впливу та співпрацю з підсанкційними бізнесменами. Але поки що вона вільно виступає на форумах, закликає до етичної юриспруденції – і водночас, за лаштунками, «вирішує питання». 

Ракінг (від англ. rucksack - рюкзак, to ruck - рухатись із рюкзаком) - є важливим і недооціненим елементом підготовки військового, якою можуть займатися і цивільні. Все, що необхідно для початку - рюкзак та баклажки води/мішки з піском/будь-яке наповнення для ваги. Як я уже неодноразово зазначав - бігати по полю бою у шортах і спортивних кросівках ви навряд чи будете, а от рухатись пішки із великою вагою на плечах - гарантовано. Для того, щоб не вгробити такою активністю своє здоров'я і залишатись ефективною одиницею на полі бою необхідно володіти хоча б базовими знаннями та приділяти увагу фізичному загартуванню у цьому напрямку. Фундамент цих знань, який дозволить вам розпочати і прогресувати, закладений у статті Crossfirepacks, переклад якої представлений нижче по розділах. Основи ракінгу. З біомеханічної та фізіологічної точки зоруОснови ракінгу. ВзуттяОснови ракінгу. ТренуванняОснови ракінгу. Пакування рюкзакаОснови ракінгу. Вибір і підгонка рюкзакаОснови ракінгу. Рух з рюкзакомОснови ракінгу. ТравмиОснови ракінгу. Додаткове спорядження та мотиваціяВажливий нюанс, чому я звернув увагу саме на цю статтю, це те, що автор розуміється на військовому контексті руху із вагою, а не є просто цивільним туристом. Інформації на цю тему в українському військовому ком'юніті дуже мало, тому я раджу цей пост не лише зберігати, але і активно поширювати у своїх медіа та серед товаришів.

Схоже, у Гринкевичів зʼявилися послідовники… Сподіваємося, на викладену нижче інформацію буде реакція відповідних органів та винні понесуть покарання. Від початку 2024 року закупівлі військової форми для Міноборони контролюють три компанії: ТОВ «МІК», ТОВ «ОЛТЕКС» та група компаній «ТК-Груп». Вони фактично поділили між собою 100% контрактів.Офіційно 80% військового одягу виробляється в Україні, але за інформацією джерел, 90% продукції постачається з Китаю, а частина навіть з т.з. Придністров'я.Лише «ТК-Груп» щомісяця імпортує товарів на понад 30 млн гривень — це 15 вантажівок одягу. Продукція, авжеж, не відповідає технічним стандартам, а її вартість завищена у 2,5 рази. У результаті тільки за минулий рік Міноборони переплатило понад 1,2 млрд гривень. Крім цього, Соколовський, власник «ТК-Груп» не платить податки. Його основні підприємства постійно винні грошей інвестиційному фонду «Геліон», власником якого є той же Соколовський. Тобто винен сам собі. А це суми на сотні мільйонів гривень.Підсумовуючи, історія Гринкевичей не спричинила якихось позитивних змін, а стала банально — перерозподілом кормушки.Катарсис - Підписатися

​ГОГОЛЬ!Жаль не вдалось повіншувати видатного земляка у день народження, втім зафіксувати його тут хотів уже дуже давно.Микола Васильович, онук прадідів великих, і прадід не менш великих онуків. Провидець, веселун, ненажера, трагікомік, тонкий антрополог, естет, християнин та правдивий, романтичний плід полтавської породи, котру і оспівав у віках. Той хто зміг поєднати це все в ледь вловимих, але проникливих і тільки з його талантом суголосних візій - ландшафтної, шляхетної, богемної і буржуазної. Що все вже вищеописане існувало вкупі, під вінцем його, безперечно народного МІСТИЦИЗМУ.Велет письма та співець нашої минувщини і духу. Геній що зафіксував на віки безсмертні нашу поставу і архетип, провокатор тонких струн наших душ, що й досі мобілізує нащадків, та пускає туман в очі нічого так і не зрозумівшим, крім небагатьох - кацапам.Для них описаний миршавий Акакій Акакічь в потріпаній шинельці, для нас написаний дебелий як Дніпро - Тарас Бульба, з прадіда Остапа, котрих їм не зрозуміти через низькість походження.Митець - який є канонічним тестом на ідіота, всі його ненависники, або так само ненавидять Русь-Україну, або не розуміють її.Як констатував козлобородий Розанов: "Я всю жизнь боролся и ненавидел Гоголя: и в 62 года думаю — Ты победил, ужасный хохол".HOHOL PRIDE - WORLD WIDE!

Що я маю на увазі, коли кажу, що ветерани повинні мати привілеї? Уявіть двох успішних людей в довоєнному житті. Бізнесменів там, директорів, муткарів. Один - відкидає все попереднє життя, бере зброю в руки, воює, отримує поранення, гине; в кращому разі, повертається через роки в мирне життя вже зовсім іншим. З іншими пріоритетами та цінностями, до людей, які його не розуміють і шарахаються, і точно не збираються в джунглях ринкових відносин давати йому колишнє місце, якому він, можливо, уже і не відповідає. Другий - усі ці роки будує карʼєру, заробляє гроші, ходить щовихідних із сімʼєю по рєстіках, пару раз в рік ганяє у відпустку гріти дупу на пісочку. Живе красиве, успішне, найкраще життя. По закінченню війни, один із них все ще успішний красавчик, а другий може лишитися топтати плац на зарплату касира в макдональдсі або піти нахуй. Чи можемо ми очікувати, що чоловік, який пожертвував багато чим заради спільного добробуту, задовольниться таким станом справ, і прийме в суспільній ієрархії місце парії і просителя милостині? Дурень той, хто думає, що за принесені жертви, можна відкупитися безплатним психологом, проїздом по убд і 1500грн на спорт. Джерелом влади і суверенітету є не ефемерний народ, а лише та його частина, яка не дала зникнути цьому народу і самій вітчизні. Ветерани повинні прагнути вершини. Це питання станової справедливості. Квоти у списках партій, на керівних посадах в державних та правоохоронних структурах, бізнесі, органах місцевої влади. Лобіювання інтересів ветеранської спільноти. Влада в руках козаків, а не шинкарів і гречкосіїв. Ось до чого необхідно прагнути.

Самим нагородженим підрозділом в історії ЗС США є 442 піхотний полк Сухопутних військ (Army). У Другу світову, бійці полку отримали 18000 нагород, серед них 4000 Пурпурних сердець та 21 Медаль Пошани (найвища військова нагорода США). Полк комплектувався майже повністю із японців американського походження, набраних, в тому числі, із концтаборів. Так, у ДСВ, демократичні ліберальні піндоси тримали людей у концтаборах по етнічній ознаці. Японців у них тримали просто тому, що вони потенційно неблагонадійні, без будь-якої провини. Поки набрані з цих таборів бійці показували чудеса геройства на фронті, їхні сімʼї могли продовжувати їсти баланду за колючкою 🥲. Звідси питання, якщо демократичний, всюди сунучий носа зі своїми моралями гегемон так робив, то чого у нас немає таких таборів для ждунів? Та самий фантастичний факт для мене, це все-таки те, що перед відправкою на фронт, цей полк тренувався і злагоджувався на полігоні цілий рік. Виявляється так можна було зробити навіть в умовах найбільшої мʼясорубки в історії людства. 🙂Фото: бійці полку стріляють із 81мм міномета десь у Європі (відправили їх воювати саме туди, щоб хтось, часом, не перебіг на сторону співвітчизників).

Переглядав вчора відео, про зґвалтування вагінерів під Хішамом у 2018. Багато розписувати не буду, суть в тому, що авіація США, по своєму звичаю, забомбила обізян у камʼяний вік. Я про цю подію чув і раніше, в тому числі із медіа самих вагінерів, але мені здавалось, що колону розвалили чисто авіацією, а прямої сутички там не було. Та виявляється, що проти чурбанів і кацапів тримали позицію зелені берети, дельта і звичайні морпіхи. Їх встигли нормально обстріляти із ЗУшок і танками, і частково успіх авіації повʼязаний із діями наземних авіа-навідників. Зараз багато говорять про зазіхання московії на Європу, а я думаю, ну куда? Вас у ваш найкращий час, США обмеженими силами обісцяли, не понісши жодних втрат, куда ви зараз можете дьорнутись? Сучасна російська армія це зерг-раш на буханках і уазіках, загружених каліками на костилях. Який працює лише тому, що наші полководці убили нашу піхоту, як професію, у беззмістовних блудняках. Добровольців уже немає, піднімати ще більше виплати їм немає грошей. Із ВПК працює нормально випуск шахедів і ракет. Європа не США, але спроможності, технології, управління має. Хтось скаже «немає досвіду війни як у нас», але я парирую – у кацапів нема досвіду війни із країною НАТО. У Європи поганенькі резерви піхоти, але ті що є - свіжі професіонали, які швидко адаптуються до реалій і досвіду кацапів. Тому те, що пипу хтось садить за стіл і береться з ним розмовляти, це смішно. Ідея, що московія здатна розпочати якусь світову війну і комусь загрожувати - це смішно. Із сучасною московією треба вести себе, як із тим, чим вона є насправді - країною-пєтухом, країною-чортом, країною-водолазом, блінолопатною говноматрасією, нєфтєдирим пинєбабве, свинособачою скотоублюдією.

⚡️ОФІЦІЙНО! ВІДТЕПЕР — КОРПУС СМЕРТІ КРІГ!Дві тисячі років ми здобували унікальний досвід у запеклих битвах, проводили успішні контрнаступи, ставали найефективнішими у застосуванні піхоти на передовій. Ми впроваджували саперні лопатки, змінювали підхід до утилізації особового складу й створили кращий в Імперіумі рекрутинг. Запустили власні школи гренадерів й вогнеметників. Створювали масштабні наступи та суїцидальні контратаки. Настав час розширити горизонти. У День Сангвінія, заснований добровольцями в 949 М40 Полк Смерті Кріг стає Третім Корпусом Кріг під командуванням маршала Каріса Веннера.«Наші плани — змінити принципи цієї війни. А значить змінити й сам хід війни на користь Імперіуму. В житті—війна. В смерті—спокій. В житті—сором. В смерті—спокута», — Каріс Веннер.Кити, на яких збираємось будувати корпус — бойова підготовка, масовість особового складу, артилерія. Як обіцяли, масштабуємо всесвіт Імператора, щоб рвати єретиків з новою силою.Всі інші важливі деталі — скоро, стежте за новинами на каналі!

​​Цього дня трапилася святкова подія в 1953 р. Здохла мразота, виблядок Сталін. І поки по всій країні, нєоб'ятной родіни зокрема у великих містах, лилися сльози потоками. Причому лили їх не лише ідейні комуністи, а і звичайні пересічні громадяни. Для деяких це був ледь не кінець світу. Важко зрозуміти ридаючих наприклад робітників,  на похоронах цієї тварі в Москві, якщо подивитися хроніку. Робітники які жили в скотських умовах, ридають потоком. Воістину рабське плем'я. То в цей час, інша частина населення, її краща частина, яка існувала на межі життя і смерті в ГУЛАГАх святкували. Аналізуючи мемуарну спадщину так званих "колаборантів" за визначенням совків. Радість була не лише від факту що загнувся Сталін, а найбільшу радість викликало як адміністрація таборів перетворилися в мить в обісцяних котів. Суцільний страх за майбутнє, та боязнь кари від можливих заворушень. В той час з приводу такого свята в деяких таборах, дивним чином були знайдені тушки трупів деяких шнирів адміністрації та вертухаїв, з заточками в бочині. Справа рук невідомих патріотів:) Зі Святом!