НБУ | Знати. Розуміти

​​#ГолосНБУ💡 Експерти НБУ цього тижня приділили свою увагу обговоренню питань монетарної політики, кредитування, розвитку фінансової грамотності та етичного використання ШІ у фінансовому секторі, а також регулювання колекторських компаній.Детально про них – у дайджесті.⬇️⬇️⬇️🚩 Про те, чому Національний банк зберіг облікову ставку на рівні 15% та як діятиме надалі, розповів Голова НБУ Андрій Пишний під час пресбрифінгу щодо оголошення рішень з монетарної політики.🚩 Про призупинення циклу пом'якшення процентної політики, розвиток кредитування, перспективи зовнішнього фінансування та на інші теми говорили Андрій Пишний і його заступники Володимир Лепушинський та Юрій Гелетій під час спілкування з журналістами в межах монетарного пресбрифінгу.🚩 Про фінансову грамотність молоді як системний та важливий напрям роботи НБУ розповів Андрій Пишний під час заходу, присвяченого цій темі в Приватбанку.🚩 Про перспективи залучення державними банками приватного капіталу для повоєнного відновлення України розповіла директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова під час 12 інвестиційної конференції CFA Центральної та Східної Європи.🚩 Про етичне та відповідальне використання штучного інтелекту у фінансовому секторі говорили директор Департаменту стратегії та розвитку Ігор Лужанський та керівник проєктів і програм управління реалізації стратегічних змін цього департаменту Олександра Володіна під час AI Discussion Day.🚩 Про оновлені вимоги до колекторських компаній розповів начальник управління методології регулювання окремих ринків небанківських фінансових послуг Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ Олексій Онищенко.🚩 Про саморегулювання ринку мікрокредитування та прозорі правила говорив директор Департаменту нагляду за небанківськими надавачами фінансових послуг Володимир Суханов під час підписання Меморандуму про відповідальне кредитування, який об’єднав 20 учасників ринку мікрокредитування та профільні асоціації.

​​📑 Сьогодні ми оприлюднили Річний звіт за 2025 рік.Документ підсумовує найважливіші результати та зміни в макрофінансовій системі України впродовж четвертого року від початку повномасштабного вторгнення.💬 "2025 рік став роком, коли фінансова система України наповну продемонструвала антикрихкість – здатність не просто витримувати шоки, а ставати сильнішою завдяки ним. Саме це поняття найкраще характеризує роботу Національного банку в умовах повномасштабної війни. Ми не лише зберегли функціональність фінансової системи – ми зробили її більш гнучкою, глибшою та ефективнішою. Як результат, макрофінансова ситуація залишалася керованою, емісійне фінансування не застосовувалося, економіка і далі поступово відновлювалася – реальний ВВП зріс на 1,8%. Інфляція суттєво сповільнилася – до 8% наприкінці року після пікових 16% у травні 2025 року, а міжнародні резерви досягли історичного максимуму – 57,3 млрд дол. США. Тож ми пройшли ще один рік великої турбулентності не лише без втрати керованості, а з новою якістю рішень, інструментів і взаємодії з ринком. Тепер наше завдання – конвертувати цю стійкість у довгостроковий розвиток", – зазначив Голова НБУ Андрій Пишний.Річний звіт за минулий рік детально описує всі напрями роботи Національного банку, зокрема щодо:▪️монетарної політики;▪️розвитку фінансового сектору;▪️співпраці з міжнародними партнерами тощо.☝️Також документ дає розуміння стратегічних завдань НБУ на 2026 рік. Серед них – євроінтеграція фінансового сектору, розбудова корпоративного управління, фінансова інклюзія та реінтеграція ветеранів та багато інших.📌 Ознайомитися з ключовими висновками звіту можна у нашому релізі.

​​📊 Бізнес зберіг позитивні оцінки результатів своєї діяльності та поліпшив їх у річному вимірі.Про це свідчить індекс очікувань ділової активності (ІОДА). У квітні 2026 року ІОДА становив 51.7 порівняно з 52.7 у березні 2026 року (у квітні 2025 року – 49.4).🟢 Цьому сприяли:▪️стійка міжнародна фінансова підтримка;▪️пожвавлення споживчого попиту;▪️бюджетне фінансування на відновлення інфраструктури та будівництво доріг;▪️сезонний фактор.🚩 Водночас економічну активність підприємств стримували:▪️зростання цін на пальне;▪️збільшення витрат бізнесу;▪️руйнування виробничих і логістичних потужностей;▪️високі курсові й інфляційні очікування;▪️дефіцит кваліфікованих кадрів.Детальніше про очікування підприємств.⬇️⬇️⬇️ Другий місяць поспіль підприємства всіх опитаних секторів позитивно оцінили результати своєї поточної діяльності, найвище – у будівництві. Респонденти очікували на подальше збільшення обсягу виготовленої продукції та нових замовлень на продукцію, обсягу будівництва та наданих послуг, у тому числі нових замовлень, зростання товарообороту, а також збільшення обсягу закупівлі сировини та матеріалів. ☝️Зважаючи на очікуване суттєве пришвидшення темпів зростання закупівельних цін, а також цін насировину та матеріали, підприємства більшості секторів очікували на подальше здорожчання цін / тарифів на власну продукцію / послуги. Лише підприємства торгівлі очікували на сповільнення темпів зростання вартості товарів, закуплених для продажу. Ситуація на ринку праці дещо пом’якшилася. Представники сфер будівництва та торгівлі були оптимістично налаштовані щодо загальної чисельності працівників, натомість підприємства промисловості та сфери послуг зберегли стримані оцінки.📌 Детальніше – за посиланням.

​​📊 Що відбуватиметься в економіці? Ключові параметри оновленого макропрогнозу були презентовані під час пресбрифінгу щодо рішень із монетарної політики. Розвиток подій на горизонті 2026‒2028 років: 1️⃣ Інфляція повернеться до зниження в наступному році та досягне цілі 5% у 2028 році.У березні інфляція пришвидшилася до 7,9% р/р, а базова – до 7,1%. За оцінками НБУ, вона й надалі зростала в квітні. Ціновий тиск посилився передусім через складну ситуацію в енергетиці після російських обстрілів та різке подорожчання пального на тлі війни на Близькому Сході. Інфляція повернеться на траєкторію стійкого зниження вже в наступному році. Оновлений прогноз інфляції: 9,4% – у 2026 році, 6,5% – у 2027 році, 5% – у 2028 році. 2️⃣ Цьогоріч очікується стримане зростання економіки, що пришвидшиться в наступні роки. На початку 2026 року економічна активність сповільнилася, передусім через наслідки атак росії на енергетичну інфраструктуру та об’єкти логістики на тлі дуже холодної зими. Ураховуючи гірші результати I кварталу, все ще важкий стан енергосистеми та накопичення негативних економічних ефектів від війни на Близькому Сході, НБУ погіршив прогноз зростання ВВП у 2026 році до 1,3%. Надалі очікується пришвидшення зростання реального ВВП – до 2,8–3,7% у 2027–2028 роках.3️⃣ Зовнішня допомога дасть змогуфінансувати дефіцит бюджету та підтримувати міжнародні резерви на високому рівні: 60-67 млрд дол. США у 2026-2028 роках. Це забезпечуватиме спроможність НБУ підтримувати стійкість валютного ринку.Невизначеність щодо зовнішньої підтримки суттєво знизилася. ЄС розблокував фінансування для України обсягом 90 млрд євро (Ukraine Support Loan). Очікується й подальше фінансування за програмами Ukraine Facility від ЄС та Extraordinary Revenue Acceleration від країн Групи семи у 2026–2027 роках, а також у межах програми розширеного фінансування (EFF) від МВФ у 2026‒2029 роках.4️⃣ Війна триває. Її наслідки є найбільшою загрозою для цінової динаміки та економічної активності. Ризики подальших руйнувань важливих енергетичних та логістичних об’єктів зберігаються. Вагомий вплив також матиме перебіг подій на Близькому Сході. Водночас, ураховуючи дедалі більшу залученість європейської спільноти до українських питань, зберігається імовірність реалізації позитивних сценаріїв, зокрема пов’язаних із посиленням військової й фінансової підтримки партнерів та досягненням суттєвого прогресу в забезпеченні справедливого й тривалого миру для України. 📍Детальніше – за посиланням.

​​🌱 Життя завжди знаходить собі дорогу, навіть тоді, коли здається, що відновлення неможливе.Це вкотре підтверджує флора та фауна Чорнобиля. Сьогодні зона відчуження – це не лише місце пам’яті про трагедію, але й унікальний природний простір, де життя відновлюється своїм шляхом. Через 40 років після катастрофи тут знову живуть рідкісні тварини: зубри, бурі ведмеді, лосі, рисі, коні Пржевальського та чорні лелеки.☝️Кожному з них ми присвятили пам’ятну монету, яка увійшла до серії «Флора і фауна України». І тепер завершуємо цей монетний ряд новою пам’ятною монетою «Чорнобиль. Відродження. Зубр».🦬 Зубр – велична й унікальна тварина, занесена до Червоної книги України ще в 1980 році. Колись зниклий із цих територій через браконьєрство він несподівано повернувся. Уперше його помітили в Чорнобильській зоні у 2012 році і після того неодноразово фіксували присутність цієї тварини в різних частинах зони відчуження.На жаль, міжнародний проєкт із відновлення їхньої популяції, запланований на 2022 рік, поки не вдалося реалізувати через повномасштабне вторгнення. Але незважаючи на це, природа не здається.Тож наша монета, як нагадування про силу життя.❓Як виглядає пам’ятна монета?Номінал пам’ятної монети 5 гривень.➡️ На аверсі зображено символічне колесо життя, що знаменує відродження природи: у центрі – стилізований міжнародний знак «Радіаційна загроза», оповитий листям, навколо якого зображені тварини, популяції яких розвиваються у 30-кілометровій зоні відчуження, що стала своєрідним резерватом для розмноження, зокрема, ведмедя бурого, лося, зубра, рисі, коня Пржевальського та лелеки чорного.➡️ На реверсі на тлі пейзажу зображено зубра (кольоровий друк).▪️Художник – Наталія Фандікова.▪️Скульптори: Анатолій Демяненко, Володимир Дем’яненко.▪️Тираж – 40 000 штук (у тому числі 20 000 штук у сувенірному пакованні).Придбати монету можна буде в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ та у банків-дистриб’юторів. Про початок продажів дізнавайтеся на їхніх сайтах.

​​#ГолосНБУ💡 Цього тижня коло обговорюваних тем експертами НБУ досить широке: від аналізу реакцій міжнародної політики на високу світову невизначеність до особливостей створення гривні та грошового обігу в Україні. Про все читайте в дайджесті. 👇👇👇🚩 Про те, як політики мають реагувати на високу, неординарну невизначеність та про порядок денний європейців, розповів Голова НБУ Андрій Пишний у колонці для Forbes Ukraine.🚩 Успішне завершення угоди з придбання фінтех-компанією ZEN.com 100% акцій АТ «Перший інвестиційний банк» та подальші кроки з розвитку установи на українському ринку обговорили під час зустрічі Голова НБУ Андрій Пишний, директор Департаменту ліцензування Дар’я Софіна та директор Департаменту інтегрованого нагляду за банками Андрій Котюжинський з делегацією польської фінтех-групи ZEN.com.🚩 Про інклюзію у фінансовому секторі, зокрема, як важливу складову реінтеграції ветеранів в Україні, говорив Андрій Пишний під час III Veterans’ Reintegration Conference 2026: From Duty to Opportunity.🚩 Про подальше поглиблення співпраці для зміцнення стійкості фінансового сектору України, розвитку фінансової інклюзії, приватизації державних банків та реалізації структурних реформ Андрій Пишний говорив на зустрічі з керуючим директором ЄБРР у секторі фінансових установ Франсісом Маліжем та делегацією ЄБРР.🚩 Про те, як і де виготовляють гривню, чи може наша національна валюта зрівнятися в захисті з іншими валютами світу, у чому унікальність створення грошей в Україні та чому державі важливо мати власне виробництво банкнот і монет, говорили Андрій Пишний та генеральний директор Банкнотно-монетного двору НБУ Володимир Баглай під час чергової дискусії в нашому спільному з LB.ua проєкті «30 років гривні».🚩 Підсумки роботи Фонду з розбудови потенціалу України, що функціонує під егідою МВФ, подальше масштабування його діяльності у 2027 році, посилення значення постійних радників та розширення офлайн-взаємодії обговорили Андрій Пишний і його перший заступник Сергій Ніколайчук під час третього щорічного засідання Керівного комітету Фонду.🚩 Про економічну стійкість України в умовах війни та відновлення економіки говорив Сергій Ніколайчук під час промови на конференції “94th East Jour Fix” у Відні, організованій Національним банком Австрії.🚩 Про те, коли почне діяти новий закон про факторинг та що він передбачає, розповів директор Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ НБУ Сергій Савчук під час виступу на Форумі факторингу в Україні – 2026.

​​40 років тому, 26 квітня 1986 року, світ сколихнула аварія, найбільша в історії ядерної енергетики.☢️ Вона призвела до радіоактивного забруднення території Європи та довготривалих екологічних наслідків, кардинально змінила долі понад 90 тисяч людей, які зазнали евакуації і залишили свої домівки, та до людських втрат, масштаб яких не повністю встановлено й досі.Утім Чорнобиль став не лише символом трагедії, а й місцем безпрецедентного людського подвигу. Бо ця техногенна трагедія стала справжнім випробуванням для людської відповідальності та мужності. Близько 600 тисяч людей – військові, пожежники, медики, інженери, водолази, будівельники, науковці та інші – долучилися до боротьби з невидимою загрозою.☝️Саме героям ‒ ліквідаторам Чорнобильської катастрофи ми присвятили нову пам’ятну монету «Тим, хто врятував світ. 40 років Чорнобильської катастрофи».Сьогодні її презентував Голова НБУ Андрій Пишний під час відкриття виставки «Чорнобиль: 40 років потому. Історія, що зобов’язує».💬 «Пам’ятна монета присвячена 40 роковинам трагедії на ЧАЕС та ліквідаторам. Працюючи над монетою, ми прискіпливо шукали правильну тональність. Вона мала бути доречною з погляду пройдених сорока років та водночас резонувати з тим, що й сьогодні Україна постійно відчуває загрозу техногенної катастрофи через повномасштабну війну.Тож, з одного боку, ця монета є нагадуванням, що подібне не повинно повторитися. Мільйони українців мають спогади про час після 26 квітня 1986 року. Це страшні спогади, яких не повинно бути в наступних поколінь.Ще одне символічне завдання монети – подякувати усім ліквідаторам Чорнобильської катастрофи, які стали щитом для країни. "Тим, хто врятував світ" – саме так ми і назвали монету. І ця назва перегукується з однойменним пам’ятником, встановленим у Чорнобилі у пам’ять про пожежників, які в перші хвилини аварії прийняли на себе удар вогняної стихії. Українці пам’ятатимуть їх відданість і той біль, що пронісся усією країною», – сказав Андрій Пишний.🟢 Про монетуМонета має номінал 5 гривень.➡️ На аверсі розміщено напис ЧОРНОБ, у якому перші дві літери стилізовано під число 40, що символічно поєднує часовий вимір трагедії з її назвою, а незавершене зображення букви Б відіграє роль композиційного переходу до реверсу.➡️ На реверсі розміщено напис БІЛЬ, який за змістом перегукується з незавершеним словом на аверсі, а також нагадує про страждання, спричинені наслідками Чорнобильської катастрофи, і глибоку скорботу, що назавжди закарбувалася в колективній пам’яті.▪️Художник – Микола Коваленко.▪️Тираж – до 50 000 штук у сувенірному пакованні.Придбати монету можна буде в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ та у банків-дистриб’юторів. Про початок продажів дізнавайтеся на їхніх сайтах.

Нова норма для країн європейського регіону – потрясіння, що накладаються одне на одне, та екстраординарно висока невизначеність. ☝️Так звучить ключова теза економічного огляду МВФ для країн Центральної, Східної та Південно-Східної Європи, що презентував Альфред Каммер, директор Європейського департаменту Фонду, під час Весняних зборів. ❓️Як політики мають реагувати на цю невизначеність та про порядок денний європейців, розповів Голова НБУ Андрій Пишний у колонці для Forbes Ukraine. Коротке резюме: ▪️важливо концентруватися не стільки на короткостроковій стабілізації, скільки на системних рішеннях. Реформи мають бути в пріоритеті, наскільки б фокус на антикризовому управлінні не спокушав відсунути їх на другий план;▪️центральні банки мають особливо фокусуватися на збереженні під контролем інфляційних очікувань, щоб запобігти сплеску інфляції. Фіскальна політика має бути більш дисциплінованою, ніж під час коронакризи; ▪️український досвід розглядається партнерами як приклад ефективної політики в умовах екстраординарної невизначеності. "Немає нікого кращого, хто міг би достовірно та аргументовано розповісти про політику в умовах потрясінь та невизначеності", – сказав Альфред Каммер.

​​🤝 НБУ у партнерстві з Європейським банком реконструкції та розвитку, Міністерством у справах ветеранів України та міжнародною консалтинговою компанією Korn Ferry 22 квітня 2026 року провели III Veterans’ Reintegration Conference 2026: From Duty to Opportunity.🌐 Конференція об’єднала понад 250 учасників – представників державної влади, бізнесу, фінансового сектору, міжнародних організацій, ветеранських підприємств і громадських організацій, що визначають стратегічні напрями та впроваджують системні зміни у державній політиці в питанні реінтеграції ветеранів в Україні.💬 “Реінтеграція ветеранів – це не про благодійність, а про визнання реальності: Україна є країною ветеранів, і наше завдання – “повернути їм крила” через системні рішення у фінансовому секторі. Ми вже маємо чітку мапу дій: цього року представимо Стратегію фінансової інклюзії з фокусом на військових і ветеранів, презентуємо скорингову модель самооцінки фінансових установ як роботодавців і надавачів фінансових послуг, продовжуємо співпрацю з ЄБРР та масштабуємо Хартію фінансової інклюзії і реінтеграції ветеранів, до якої вже долучилися 78 фінансових установ (42 банки, 35 страхових компаній, Національна Асоціація Страховиків України).Паралельно триває регулярна оцінка рівня інклюзії в банках як частина наглядового діалогу. Водночас ми вимагатимемо від ринку не декларацій, а системних змін та конкретних адаптованих рішень для ветеранів, вдосконалюватимемо стандарти доступності. Наш орієнтир – щоб через три роки інклюзія стала базовою вимогою, як достатність капіталу чи рівень ліквідності, а ветерани мали реальний вибір і рівний доступ до фінансових послуг”, – зазначив Голова Національного банку Андрій Пишний, відкриваючи конференцію.Під час конференції Андрій Пишний також презентував новий проєкт Національного банку з фінансової грамотності для військових, ветеранів та їхніх родин – спеціалізований розділ “Захисникам та їхнім родинам”, відкритий на освітній платформі НБУ з фінансової грамотності “Гаразд”.

​​📈 Високі темпи кредитування бізнесу і населення зберігаються.Про це свідчить оновлена оперативна статистика про основні показники діяльності банків України. Так, чисті гривневі кредити бізнесу (суб’єктам господарювання та небанківським фінансовим установам) у платоспроможних банках у березні 2026 року зросли на 32% р/р, населенню – на 36% р/р.☝️Нагадуємо, що для коректної оцінки динаміки кредитування важливо аналізувати саме чисті кредити за наглядовою статистикою, адже валовий показник містить непрацюючі активи. Так, у грудні 2025 року державні банки списали великий обсяг старих непрацюючих кредитів (NPL) на понад 170 млрд грн та позбулися старих боргів, однак валовий портфель скоротився. Динаміка чистих кредитів залишилася незмінною, адже банки не зменшували темпів кредитування.Зазначений ефект і далі протягом року впливатиме на кредитну статистику, хоча й не відображає зниження кредитної активності.📑 Для зручності користувачів ми оновили форму про основні показники діяльності банків, і тепер вона містить дані про чисті кредити. Оновлена форма надалі публікуватиметься щомісячно: ▪️за оперативними даними – до 15 числа місяця, наступного за звітним;▪️за уточненими даними щомісячних балансів – до кінця місяця, наступного за звітним;▪️за уточненими квартальними даними – до 20 числа місяця, другого за звітним.🟢 Також оперативні дані свідчать, що банківська система і далі зберігає довіру з боку клієнтів, які забезпечують стале збільшення фондування. Обсяг гривневих коштів на рахунках фізичних осіб у банках у березні збільшився на 20% р/р, бізнесу (суб’єктів господарювання та небанківських фінансових установ) – на 13% р/р.Зауважуємо, що оперативні дані надалі можуть бути уточнені відповідно до показників квартальної та річної звітності банків. ℹ️ Детальніше – в оновленій статистиці про основні показники діяльності банків за оперативними даними.