💡Минулого тижня відбулася наша II Міжнародна наукова конференція «Money & Banking: історія та майбутнє грошей».Вона стала майданчиком для діалогу між іноземними та українськими фахівцями з історії грошового обігу, економічної історії, нумізматики, історії банківської справи, мистецтвознавства, мовознавства та археології. Загалом у конференції взяли участь близько 70 дослідників із України та Європи. Зокрема, представники Європейського центрального банку та центральних банків Німеччини, Бельгії, Польщі, Латвії, Литви й Естонії, а також науковці з Польщі, Німеччини, Румунії та Молдови. ➡️ У перший день конференції учасники мали змогу заслухати представників Європейського центрального банку та центральних банків європейських країн. Представники Національного банку Бельгії представили бачення майбутнього дизайну євро та його елементів захисту. Також обговорили роль грошей як носіїв ідентичності та культурної дипломатії: від створення пам’ятної монети «Слава Україні» центральним банком Естонії та поєднання національних мотивів у дизайні євро до ролі портретів князів на гривні та історичного значення шагів у грошовому обігу України. ☝️ Українські науковці серед ключових доповідей озвучили також результати своїх досліджень щодо історії найменування монети «шаг» в Україні. ➡️ Другий день конференції був присвячений обговоренню майбутнього грошей та глибоким нумізматичним дослідженням. Загалом на конференції були присутні 150 учасників, та ще 2000 глядачів долучилися до онлайн-трансляції.📌Детальніше – за посиланням.
#ГолосНБУ💡Про що говорили експерти НБУ цього тижня? Коло тем – широке. Детально – в традиційному дайджесті.👇👇👇🚩 На запрошення Голови НБУ Андрія Пишного з візитом до України цього тижня вперше прибув Голова Банку Франції Франсуа Вільруа де Гало, член ради керуючих ЄЦБ та Голова Ради директорів Банку міжнародних розрахунків (БМР). Він поспілкувався з членами Правління та директорами ключових департаментів НБУ. Говорили про спільні виклики для українського та європейського фінансового сектору та економіки, а також про важливість збереження незалежності центробанків.🚩 Про трансформацію на платіжному ринку у 2025 році розповів директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Андрій Поддєрьогін під час POWER PAYMENT MEETUP.🚩 Про сучасні виклики для роботодавців та роботу з людським капіталом, очікування від молоді і майбутніх лідерів, а також про те, як потрапити на роботу та стажування до Національного банку розповіла директор Департаменту персоналу Людмила Єропкіна під час всеукраїнського молодіжного заходу «Молодвіж».🚩 Про актуальні зміни в регулюванні фінансових компаній, захист інфраструктури фінансового сектору та адаптацію нагляду в умовах активного розвитку цифрових фінансових продуктів розповіли представники Національного банку під час конференції Digital Horizons: Smart Banking.
💫 Сьогодні стартувала наша II Міжнародна наукова конференція «Money & Banking: історія та майбутнє грошей». Національний банк України започаткував її минулого року й наразі це єдина такого масштабу конференція в Україні, присвячена історії грошей і банкінгу. 💬 «Конференція зібрала сьогодні широкий склад учасників – фахівців з різних сфер, зокрема нумізматики, економічної історії, історії грошей, мистецтвознавства, археології. Упевнені, що доповіді та дискусії, які навколо них точитимуться, будуть неймовірно цікавими та змістовними. Наша мета проста і водночас амбітна – об'єднати науковців та дослідників навколо вивчення малодосліджених аспектів історії грошей, а також разом обговорити сучасні виклики й тенденції у створенні дизайну банкнот та монет», – наголосив під час відкриття конференції заступник Голови НБУ Олексій Шабан.Він додав, що, крім українських науковців, на конференції виступлять і міжнародні гості – представники Європейського центрального банку та центральних банків Німеччини, Бельгії, Польщі, Естонії, Латвії й Литви, а також висловив сподівання, що кожен учасник візьме з цієї конференції не лише знання, а й натхнення для своїх нових досліджень і нових проєктів.🗓️ Конференція триватиме 18 та 19 вересня. Її програма передбачає чотири тематичні секції:1️⃣ нумізматика та історія грошового обігу;2️⃣ історія банків та банківської справи;3️⃣ дизайн та захист грошей;4️⃣ майбутнє грошей.👉 Стежити за заходом онлайн можна тут.Приєднуйтеся!#MoneyBanking
🚨 Українські рятувальники – герої нашого часу! Вони там – де життя людей під загрозою і першими приходять на допомогу.Саме цим мужнім та самовідданим людям Національний банк присвявив нову обігову пам’ятну монету "Державна служба України з надзвичайних ситуацій".☝️Сьогодні під час урочистостей з нагоди Дня рятівника монету презентував Голова НБУ Андрій Пишний. Участь у заході також взяли Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко та Голова Державної служби України з надзвичайних ситуацій Андрій Даник.🟢 Про дизайн монетиНова монета має номінал 10 гривень.Її аверс ідентичний з аверсом обігової монети номіналом 10 гривень зразка 2018 року. Водночас реверс – тематичний.На ньому зображено рятувальника Державної служби України з надзвичайних ситуацій у повному екіпіруванні, який тримає в руках пожежний рукав та пожежний ствол. По колу монети розміщено написи: угорі – СМІЛИВІ РЯТУВАТИ ЖИТТЯ – гасло, що відображає основну місію служби; унизу – ДСНС УКРАЇНИ. Між написами з обох боків розташовані стилізовані дубові листки – елементи емблеми служби.Поступово в готівковий обіг буде введено майже 10 млн штук таких обігових пам’ятних монет.ℹ️ Детальніше – за посиланням.
📈 Кредитування не збавляє обертів як в корпоративному, так і в роздрібному сегменті. Про це свідчить оперативна статистика НБУ.Так, валові кредити бізнесу в національній валюті в серпні 2025 року, за оперативними даними, зросли на 19,3% у річному вимірі, населення – на 25,3%.⬆️ У липні темпи приросту валових гривневих кредитів бізнесу, за оперативними даними, становили 17,6% у річному вимірі, населення – 24,5%.Нагадаємо, що валовий показник містить непрацюючі кредити, частка яких у банківському секторі на кінець липня 2025 року становить 26,1%, незважаючи на суттєве зниження останніми місяцями. Тому показовішою є динаміка чистих кредитів, без викривлення через борги колишніх власників "ПриватБанку" та старі борги державних банків.☝️Чисті гривневі кредити бізнесу в серпні 2025 року, за попередніми даними, зросли на 33,7% у річному вимірі, фізособам – на 33,3%.Чисті кредити бізнесу в іноземній валюті в серпні зросли лише на 6,7% у річному вимірі. Бізнес воліє не брати на себе додаткові ризики в умовах доступного кредитування в гривні, тож попит бізнесу на валютні кредити незначний. Завдяки жвавішому зростанню гривневого кредитного портфеля доларизація кредитів скорочується.Кредитування посилює свою роль у підтриманні активів та прибутковості банківського сектору, і можна очікувати щонайменше на збереження таких темпів за підсумками 2025 року загалом. 🟢 Банківський сектор спроможний і далі нарощувати кредитування зростаючими темпами, адже за результатами цьогорічної оцінки стійкості він є достатньо стійким та капіталізованим.Водночас певне ситуативне скорочення обсягу гривневих коштів на рахунках бізнесу, за оперативними даними, в серпні не мало впливу на стан ліквідності банківської системи, тож банки й далі виконують нормативи ліквідності із значним запасом. ℹ️ Детальніше – за посиланням.
Облікова ставка, інфляція, економічне зростання, міжнародна допомога та фінансування дефіциту бюджету. ☝️Усі ці теми об'єднав пресбрифінг НБУ з монетарної політики, що відбувся 11 вересня за участю Голови НБУ Андрія Пишного, його першого заступника Сергія Ніколайчука та заступника Юрія Гелетія.Кілька важливих тез. ➡️ Дії НБУ, зокрема рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5%, спрямовуються на забезпечення макрофінансової стабільності, яка є фундаментом для відновлення економіки. Липневим макроекономічним прогнозом НБУ передбачається початок циклу зниження облікової ставки у IV кварталі. Хоча інфляція закріплюється на траєкторії зниження, проінфляційні ризики зберігаються. НБУ уважно спостерігатиме за розвитком ситуації і в разі реалізації чи посилення проінфляційних ризиків буде готовий відтермінувати зниження облікової ставки, а за потреби – вжити додаткових заходів.➡️ НБУ підтримує відносно жорсткі монетарні умови, що, з одного боку, сприяють зниженню інфляції, а з іншого, – не перешкоджають розвитку кредитування. Тенденція до збільшення кредитування бізнесу є стійкою. У серпні обсяг чистих гривневих корпоративних кредитів збільшився на 31% р/р. Ставки за новими кредитами юрособам залишаються на доковідному рівні. Попит на кредити, у тому числі інвестиційні, зростає. Обсяг кредитів у межах державних програм далі зменшується на користь ринкового кредитування. ➡️ Питання своєчасного повернення валютної виручки має прямий вплив як на економіку, так і на можливості НБУ пом'якшувати валютні обмеження. Активна робота в цьому напрямі продовжується, зокрема в частині фінансового моніторингу, обміну інформацією з держорганами, активної роботи з банками. Минулого року надходження експортної виручки зросли на майже 8 млрд дол. США, цього року вдається підтримувати сталу динаміку. ➡️ Дискусії щодо зовнішнього фінансування у 2026–2027 роках тривають. Імовірно, основними донорами будуть європейські партнери. Водночас відповідні рішення вимагають складних політичних консультацій, тож наразі липневі оцінки НБУ є актуальними: третина потреби в розмірі 65 млрд дол. США на наступні два роки забезпечена підтвердженими джерелами.📍Деталі.
🟢 Про зміни на фінансовому ринку за підсумком серпняКількість учасників небанківського фінансового ринку зменшилася до 791 (з 799) Кількість банків залишилася незмінною – 60. ☑️ Станом на 1 вересня на ринку небанківських фінансових послуг працювали:418 фінансових компаній (було 423);50 страховиків non-life (було 51), 10 life-страховиків (без змін), один страховик зі спеціальним статусом; 104 ломбарди (було 105);88 кредитних спілок (було 90);один лізингодавець (без змін);45 страхових брокерів (було 44);74 колекторських компанії (без змін).Кількість банківських груп не змінилася (16). Кількість небанківських фінансових груп зменшилася на одну (39). На платіжному ринку й надалі без змін діють 15 платіжних систем, створених резидентами, ураховуючи державні та 10 міжнародних.☝️Також не відбулося змін на ринку надавачів фінансових платіжних послуг. Там працюють:▪️17 платіжних установ;▪️12 фінансових установ, що мають право на надання платіжних послуг;▪️один банк ‒ емітент електронних грошей; ▪️один оператор поштового зв’язку.До інших суб’єктів, що діють на платіжному ринку, належать 48 комерційних агентів (без змін) та 32 технологічних оператори платіжних послуг (було 31). ℹ️ Детальніше – за посиланням.
#ГолосНБУ💡Цього тижня експерти НБУ обговорювали дуже широке коло тем, серед яких: значення центробанку в упровадженні предмета з фінансової грамотності в шкільну програму, процентну та валютно-курсову політику, співпрацю з МВФ, макропрогноз та економічні перспективи, а також розвиток іпотеки.Дізнавайтеся детальніше про все в дайджесті.👇👇👇🚩 Про впровадження предмета з фінансової грамотності у школах та значення Національного банку в такому процесі розповів Голова НБУ Андрій Пишний в ефірі телемарафону «Єдині новини».🚩 Про процентну та валютно-курсову політику, ситуацію на фінансових ринках, співпрацю з МВФ та завдання на новій посаді розповів перший заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук у першій частині інтерв’ю для ІА «Інтерфакс-Україна».🚩 Про макропрогноз НБУ, економічні перспективи, тиск на фінансовий сектор рф та євроінтеграцію України – у другій частині інтерв’ю Сергія Ніколайчука.🚩 Про історію іпотеки в Україні від докризового «буму» до сьогодні та її значення в економіці, чинники формування вартості іпотечних кредитів та обґрунтованість рівня ринкових ставок і перспективи іпотеки без державної підтримки зараз та після завершення активної фази війни розповіла директор Департаменту фінансової стабільності Первін Дадашова в подкасті «Хроніки економіки» видання «Економічна правда».
📊 Читайте про економічні результати липня-серпня – у Макроекономічному та монетарному огляді НБУ. Ключові тези: 1️⃣ Зростання економіки країн – основних торговельних партнерів України відновилося. Інфляція у більшості країн Центральної та Східної Європи прямує до цілей центробанків, у країнах єврозони – стабілізувалася близько цілі ЄЦБ, у США – пришвидшилася. 2️⃣ В Україні інфляція знизилася в липні до 14,1%. За оцінками НБУ, вона надалі сповільнювалася в серпні. Причини: нарощування пропозиції продовольства (зокрема, врожаїв), вплив монетарної політики НБУ та певне поліпшення ситуації на ринку праці. 3️⃣ Ділові очікування залишалися стриманими, але дещо поліпшилися в серпні. Споживчі настрої покращилися, що посприяло подальшому зростанню показників торгівлі. Пришвидшення жнив у менш постраждалих від посухи регіонах підтримало сільське господарство, транспортну галузь та харчову переробку. Проте погіршення безпекової ситуації стримувало ділову та інвестиційну активність у низці секторів промисловості. 4️⃣ Дефіцит державного бюджету в серпні розширився та фінансувався передусім за рахунок міжнародної допомоги. Внутрішній борговий ринок у липні-серпні пожвавився. У січні – серпні роловер за ОВДП у всіх валютах становив 109%.5️⃣ У липні дефіцит торгівлі товарами майже не змінився: обсяги нарощування експорту та імпорту товарів були близькими. Через менші обсяги зовнішньої фінансової допомоги міжнародні резерви скоротилися в липні, але в серпні відновили зростання. 6️⃣ Попередні заходи НБУ з посилення монетарної політики підтримували попит на строкові гривневі інструменти. Це, серед іншого, посприяло збереженню стійкої ситуації на валютному ринку в серпні. Чистий попит на валюту знизився, як результат – середні офіційні курси гривні до долара та до євро зміцнилися.📍Деталі.
📚 Фінансова грамотність відтепер частина шкільної програми.З 1 вересня учні 8 класів Нової української школи почали вивчення обов’язкового предмета «Підприємництво і фінансова грамотність».➡️ Це стало можливим, зокрема, завдяки системній роботі Національного банку. 🗂 Наші експерти не тільки розробили модельну навчальну програму, підручник, який отримав гриф Міністерства освіти і науки, та інші навчальні матеріали, а й підготували педагогів до викладання нової дисципліни.🙂 Цьогоріч фінансові знання опанують вже близько 400 тисяч учнів, а наступного – 800 тисяч школярів. Вони отримають знання, які допоможуть ухвалювати виважені фінансові рішення, навчитися складати бюджет, розуміти податки, планувати витрати, уникати шахрайства, а в старших класах – навіть створювати бізнес-плани.Це не просто новий предмет. Це – інвестиція в майбутнє України. Адже через кілька років сьогоднішні школярі стануть повноцінними учасниками економіки: користуватимуться фінансовими послугами, розпочинатимуть власні бізнеси, формуватимуть добробут своїх родин і країни.🎥 В ефірі телемарафону «Єдині новини» Голова НБУ Андрій Пишний розповів детальніше про новий предмет та роль НБУ у його впровадженні.Він також наголосив, що НБУ відстежуватиме ефективність навчання, досліджуватиме результати та оновлювати навчальну програму, щоб вона залишалася сучасною та актуальною.📺 Дивіться ефір, щоб дізнатися більше.