Нотатки природоохоронця

Писав про виявлення червонокнижних видів на ділянках, на яких Карпатський лісовий офіс ДП "Ліси України" планує рубати по вже виданим лісорубним квиткам. Колеги тоді ж і написали і в ДП, і в ЗУМЛГ, з проханням не рубати допоки не будуть проведені спільні обстеження.https://t.me/natureprotectionukraine/650Сьогодні колеги отримали відповідь на запити від ЗУМЛГ, серед відведених дерев під рубки по іншим виданим лісорубним квиткам - є найстаріші. Які рубати заборонено. Звісно, знову написали.І заодно подзвонили дізнатись - а що там з попереднім зверненням.Позиція ЗУМЛГ - нічого без ДП зробити не можемо. Позиція ДП - у нас термін розгляду до 26 числа, тоді щось і скажемо.Окей, дійсно є терміни законодавства про звернення громадян - можна розглядати в проміжку 30 днів. Можна за цей час навіть зрубати все, а потім дати відписку що "наша перевірка нічого не виявила, ну і взагалі ми вже зрубали".І потім мати чергові скандали, скарги в FSC тощо.А можна по іншому, як це робили і нормальні лісгоспи до реформи, і як це роблять зараз окремі надлісництва та філії ДП "Ліси України" - зробити спільний виїзд, і розібратись на місці. Де можна рубати, де не можна, і зняти більшість питань....

​​Як ви гадаєте, хто краще розбирається у питання євроінтеграції в контексті оцінки впливу на довкілля?Профільний центральний орган виконавчої влади, який безпосередньо бере участь у переговорах з Єврокомісією?Чи ДП "Ліси України", яке наче б то, мало після реформи займатись господарськими питанням і не лізти в нормотворчість?От і у висновку до законопроєкту про ринок деревини, яким пропонується скасувати процедуру оцінки впливу на довкілля для рубок лісу Міндовкілля чітко написало : "Європейська Комісія у Звітах про прогрес України в рамках Пакета розширення Європейського Союзу 2023 та 2024 років відзначила сповільнення дотримання законодавства про стратегічну екологічну оцінку та про оцінку впливу на довкілля через воєнний стан та рекомендувала Україні забезпечити проведення оцінки впливу на довкілля відповідно до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті, ратифікованої Законом України від 19 березня 1999 року № 534-XIV, та ухваленого acquis ЄС. З огляду на зазначене, Міндовкілля не підтримує внесення змін до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля. Підпункт 3 пункту 2 Розділу VII Прикінцеві та перехідні положення проєкту Закону потребує виключення."Простими словами - Міндовкілля не підтримує скасування процедури оцінки впливу на довкілля для рубок, і пише це прямо, а не завуальоване як бувало раніше.Тепер цікаво що вирішать члени економічного комітету Верховної Ради - виступлять проти позиції Міндовкілля і будуть таки просувати масштабне скасування екологічних обмежень на рубки по всій Україні? Чи наведуть спочатку порядок з тим хаосом, монопольним становищем бірж і ручним управлінням на ринку деревини, а екологічні питання залишать екологам.

І знову про ГЕС. В цей раз на р.Случ.Триває процедура СЕО (стратегічна екологічна оцінка) по двом місцям будівництва - в Городниці (прямо біля моста) та в Лучиці. Житомирщина, Звягельський район.Я в цих місцях бував багато разів, в місці однієї планованої ГЕС зупинявся на закупки в магазині під час сплаву, на іншому місці проводив байдарки через пороги)Чому ГЕС на вільнотекучих ділянках річок прямо порушують вимоги Ukraine Facility - писав по кейсу Прута. Якщо глянути тут карти з плану управління басейном Дніпра - то от як раз ця ділянка Случа визначена як у "доброму" екологічному стані.Але зупинюсь на звітах. Обидва їх рознесли і Міндовкілля, і Житомирська ОДА. І через формальні порушення законодавства, і через відсутність нормальної оцінки впливу на Смарагдову мережу.Що ще цікаво - в самих звітах в додатках є дослідження по флорі та фауні, і надані відповідні рекомендації по мінімізації впливу.Але які вони? "для збереження раритетних оселищ необхідно мінімізувати затоплення заплави танизьких берегів".Цікаво, а як можна зробити водосховище аби не затоплювати заплаву і низькі береги? Я от не дуже розумію.Інше ще цікавіше - "При розташуванні греблі на порогах річки Случ існує ризик затоплення частини його території зайнятої раритетними оселищами занесеними до 4 резолюції Бернської конвенції."При цьому у звіті прямо вказано що ГЕС буде саме на порогах, "ширина річки в даному створі становить близько 120 м, розташований на місціприродних перекатів з скельних порід, що розподіляє русло на декілька рукавів. Скельнаоснова гідротехнічних споруд забезпечить надійність та стійкість гідротехнічних споруд табудівлі МГЕС"Ну тобто звіт протирічать сам собі. Напевно розраховували що ніхто не прочитає)Чесно, не має бажання лазити по сайту Городницької ОТГ і дивитись чи затвердили вони ДПТ щодо будівництва ГЕС. Тут є підписники з Звягельщини які це перевірять без мене. Але якщо таки затвердили - то можна сміливо піднімати питання скасування ДПТ в судовому порядку.П.С. Плани з знищення Случа далеко не нові, в свій час місцеві активісти спільно з МБО "Екологія-Право-Людина" та іншими змогли зберегти річку. Зараз все по новому колу (

Колеги зробили підбірку по судовим рішення на виконання законопроєкту №12089 про захист "добросовісного" набувача.Можна почитати в ТГ каналі UNCG https://t.me/ngo_uncgЗвісно діч,і не забуваємо "героїв" які це активно пролобіювали на найвищому рівні.Це власники Monobank, MacPaw, Нової Пошти, SoftServe,Ajax System, Федерація роботодавців України та інші бізнес-асоціації.Завдяки ним дерибани під забудову де-факто узаконені.Але одне рішення просто шокує!Одеса. Зелена зона, недалеко від моря і центра.З 2008 тривають суди, ухвалою в 2021 році накладений арешт! Але в 2024 їх реєструють під іншим кадастровими номерами."В обґрунтування заявленого позову прокурор посилається на перебування у провадженні судів з 2008 року чисельних судових спорів щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 5110137500:41:004:0016, 5110137500:41:004:0017, 5110137500:41:004:0013. Незважаючи на накладення ухвалою Одеського апеляційного суду від 29.10.2021 у справі №522/4273/20 арешту на вказані земельні ділянки, у січні 2024 року було здійснено їх поділ та об`єднання, присвоєно їм нові кадастрові номери, внаслідок чого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ділянки були зареєстровані як нові об`єкти речових прав. При цьому, у березні 2024 року внаслідок укладання договорів купівлі-продажу, спірні земельні ділянки були зареєстровані за новим власником - ТОВ «Виноград-21»."Далі власник розповідає що він "добросовісний" і тому треба розглядати справу по 12089.Прокуратура і Одеська міська рада кажуть "ви серьозно?? фірма купили ділянки під арештом, і добросовісна"? "16.05.2025 до суду від Одеської міської ради надійшли пояснення на позовну заяву, у яких позивачем, зокрема, також наголошено, що у даному випадку ТОВ «Виноград-21» не може вважатися добросовісним набувачем, оскільки відповідач не міг не знати про правовий статус майна перед його придбанням"Так, добросовісна - каже суд."Враховуючи положення ч. 5 ст. 12 ЦК України, господарський суд доходить висновку, що добросовісність поведінки ТОВ «Виноград-21» презюмується допоки протилежне не буде встановлено судом за результатами вирішення спору по суті. Таким чином, наразі недобросовісність поведінки ТОВ «Виноград-21», про яку стверджують прокурор та позивач, є обставиною, оцінка якій може бути надана судом лише у відповідному рішенні суду"І рішення - прокуратура має покласти кошти на депозит аби продовжуватись судитись.Просто абсурд і нівелювання років роботи правоохоронців в інтересах забудовників.

​​Держлісагенство та ДП «Ліси України» планують масштабне збільшення обсягів рубок українських лісів!🪓 Для цього вони хочуть максимально спростити процедури призначення рубок, прибравши незалежний контроль і нівелювавши можливість впливу громадськості.Їм не подобається, що зараз для проведення більшості рубок потрібно отримати погодження від Міндовкілля або обласних військових адміністрацій.І які далеко не завжди погоджують усі плани лісівників — навпаки, примушують їх дотримуватись правил призначення рубок, враховувати наявність червонокнижних видів, потребу збереження мертвої деревини та біорізноманіття.Під загрозою перебувають передусім «неексплуатаційні» ліси — ті, в яких державою наразі обмежені планові рубки. Це ліси Карпат, важкодоступні ліси на болотах та крутих схилах, ліси в межах природно-заповідного фонду, приміські та захисні ліси.📜 На жаль, це не просто озвучені плани. У Верховній Раді вже зареєстровано законопроєкт №13227-1, яким пропонують скасувати процедуру оцінки впливу на довкілля для рубок лісу!🎥 Про все це розповіли у черговому відео з циклу «Похорона природи».👀 ДИВИТИСЬ ТУТ

​​Вчора у прямій трансляції на FB розповів трохи про надра. І в процесі помітив одну цікаву річ.Не передбачену законодавством - але корисну і для природи і для бізнесу)Бо на ті ділянки, які Держгеонадра має право виставити на аукціон під видобуток без жодних погоджень Міндовкілля - воно все рівно радиться з міністерством)Називається це "листи щодо підготовки Держгеонадрами проведення аукціону... та з метою уникнення порушень природоохоронного законодавства". Далі міністерство звертається до ДАЛРУ, ДАВР, ОВА і проводять аналіз по воді-ПЗФ-лісу.Фактично - майже так само як для ділянок, які потребують формального погодження Міндовкілля.І якщо зауважень особливих нема - то ділянка виставляється на аукціон, і вся ця переписка викладається в описі лота.Але що відбувається у випадку, коли такі є критичні зауваження? Точно не знаю - але в офіційній таблиці Держгеонадра на такі ділянки фігурує фраза "надрокористувач надіслав лист аби залишити заяву без розгляду".Тому припускаю, що просто дзвонять надрокористувачу і кажуть - у вас там проблема, напишіть лист "лишити без розгляду")Якщо підсумувати - в рамках "дерегуляції" скасували потребу погодження Міндовкілля на певні види ділянок надр. Але т.як життя показало що таке погодження все таки необхідно - то якесь квазіпогодження все рівно роблять))) І це почалось не вчора, а трохи більше року тому.Певен що як раз внаслідок скандалів по Буші і Маковому Болоту, і завдяки втручанню в ці питання прокуратури. Тому всі причетні можуть записати собі "плюсик" - бо їх активність допомогла вирішити не лише конкретні проблеми з видобутком корисних копалин там де це заборонено, але й попередити їх виникнення у майбутньому.Все як має бути)

​​Позавчора Міністерство економіки похвалилося, що ділянку державних земель площею 3969 гектарів на Кіровоградщині ТОВ «Земельний банк» передав у суборенду на 14 років через торги в системі «Прозорро.Продажі».Так, це важливо — наводити лад із незаконним використанням державних орних земель. Ми це підтримуємо.🌿Але не можна при цьому повністю ігнорувати природоохоронну складову! Бо на цій ділянці з кадастровим номером 3525884900:02:000:9104, крім ріллі, наявні й добре збережені степові ділянки, заплави малих річок і круті схили.Жодної згадки про природоохоронні обмеження та про неможливість використання частини цих земель як орних у матеріалах торгів немає. Землевпорядники всюди просто написали: «рілля». На всі 3969 гектарів❗️І це не поодинокий випадок. Просто зараз у системі «Прозорро.Продажі» тривають торги з продажу «Земельним банком» лісів, лук, боліт.🔹Наприклад, ділянка з номером 3221081000:02:002:1645 у Бучанському районі Київщини майже повністю вкрита лісом — на супутниковому знімку видно навіть рядки його висадки!🔹А ділянка з номером 2121287200:01:001:0013 у Берегівському районі Закарпаття взагалі накладається на землі ДП «Ліси України»!🤔Виходить, однією рукою держава роздає державні землі під знищення, а іншою — витрачає кошти на створення нових лісів і розповідає міжнародним партнерам, як ми бережемо природу?Минулого року ми попереджали про ці ризики й пропонували Міндовкіллю, Держлісагентству, «Земельному банку» та ДП «Ліси України» проаналізувати всі такі ділянки. І чітко виокремити: окремо — ріллю, окремо — природні території, важливі для збереження біорізноманіття та запобігання змінам клімату.Але нас проігнорували. Можливо, хоч тепер чиновники звернуть увагу. Що думаєте?

Набридло вже писати про рубку в пралісах під полониною Руна. А вам думаю набридло про це читати) Обіцяю на днях буде цікаве з ЄС)Але т.як лісова галузь замість того аби визнати помилки і думати як запобігти таким ситуаціям в майбутньому вирішила поширювати інформацію в стилі "то всьо брехня і фейки, ніяких пралісів там не було" - то мушу реагувати. Перше. На скріні з новини WWF який я додаю видно що питання рубки в пралісі стосується лише квартала 3 виділа 1.Бо саме цей виділ має офіційний статус пралісу. А сусідній з ним 3-2 - статус охоронної зони пралісу. Саме через них йде та сумнозвісна дорога.Тому аргументи що в інших кварталах та виділах колись були рубки жодним чином не впливають саме на статус цих ділянок. Та більше того - аби зрозуміти що там були рубки не треба було витягувати фотографії якоїсь книги 90-их років, це ж видно в існуючих матеріалах лісовпорядкування. По аналогії, якщо застосувати логіку лісівників - якщо навколо наприклад Софії Київської, яка має статус пам'ятника архітектури, є сучасні будинки то можна спокійно знести її частину і прокласти дорогу)Друге. Те що на думку лісівників, "у ДП "Перечинське ЛГ" були підстави відмовити у висновку" це якбитологія якась. Я наприклад вважаю що у Міндовкілля були підстави не погоджувати жодні матеріали лісовпорядкування ДП "Ліси України" через, ну наприклад, не повне врахування даних про Червону книгу. І що з того? Нічого - бо є юридичний факт погодження висновку про належність до пралісів який тягне за собою автоматично накладення обмежень на рубки.Все.Третє. Я добре пригадую як лісівники розповідали що ніякого НПП "Гуцульщина" не існує, то все землі Кутського лісгоспу. І робили там рубки всупереч прямим вимогам законодавства. Чим завершилось? Величезними збитками і підозрами. Могли б навчитись на власних помилках, але ніт.

Вчора на науково-технічній раді національного природного парку "Подільські Товтри" серед одних з питань було питання "Детального плану території земельних ділянок площею 6,8264га та 6,7159 га за межами населеного пункту с.Врублівці .... щодо зміни цільового призначення земельної ділянки із земель "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" (код КВЦПЗ 01.01), на "для індивідуального садівництва" (код КВЦПЗ 01.05)"https://my.eco.gov.ua/SEO-InfoDoc?docNumber=13-02-13559-25Є велика підозра що ніхто "садівництвом" там займатись не буде і насправді це під будівництво якихось баз відпочинку чи інших рекреаційних об'єктів. Тим більше дорога є, а поруч якийсь дитячий табір відпочинку.Територія собою являє колишні пасовища які почали заростати чагарниками та деревами на частині ділянок і були розорані на іншій.Окей, я розумію що туризм треба розвивати і підтримую це. І побудувати базу відпочинку замість ріллі - варіант значно кращий ніж її будувати там шляхом вирубки лісуАле по перше мова йде не тільки за ріллю, але й за природні території, хоча і не самі цінні з точки зору збереження біорізноманіття.По друге це господарська зона національного парку "Подільські Товтри".І ці господарські зони можна сміливо називати "сірими".Бо законі режим цих зон прописаний сильно загально "На території... господарської зони забороняється будь-яка діяльність, яка призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища та зниження рекреаційної цінності території національного природного парку."Призводить будівництво чи оранка природної території до погіршення стану довкілля? Очевидно що так.Але замість єдиного правозастосування по факту режим цієї зони визначається позицією адміністрацією установи ПЗФ та позицією місцевих правоохоронців.Наприклад Карпатському національному парку і місцевим правоохоронцям повністю байдуже що відбувається в межах цієї зони - і всі ці нові готелі-котеджі на колишніх пасовищах в Яремче і околицях будуються як раз в межах національного парку!Так само байдуже Мезинському парку - він не бачить жодної проблеми, що у них розорюються пасовища та корчуюються самосійки в межах національного парку. А от той же "Деснянсько-Старогутський" навпаки, на оранку лук в господарській зоні викликав поліцію і нараховував збитки."Подільські Товтри" теж пробують щось робити, але з такою площею і конфігурацією тут теж не сильно виходить. Наче у нас не унітарна держава, а федеративна, де в кожній області своє законодавство) В результаті у нас йде втрата природних територій навіть в межах ПЗФ. В той же час як усюди ми звітуємось як там класно оберігаємо природу))Як це вирішити? По хорошому треба політична воля - повиключати з меж природно-заповідного фонду населені пункти, житлову забудову, кар'єри, ріллю та інші неприродні території.Ті з них які були незаконно розорані\забудовані в останні роки - ренатуралізувати.І встановити нормальний чіткий режим використання господарської зони.Але ніхто на це не піде - бо тоді отримаємо мінус 300-400 000 га заповідних територій. Які хоч заповідні лише на папері, але ж так допомагають звітуватись на міжнародному рівні))

​​Рік тому я вже писав, як можна наперед вирішити проблеми, коли держава продає дозвіл на використання надр - а потім виявляється що там видобувати не можна.https://t.me/natureprotectionukraine/331Буша, Макове болото, Старовижівський заказник.Є межі вже розвіданих родовищ, і ділянки в цих межах Держгеонадра можуть виставляти на аукціон БЕЗ погодження Міндовкілля. Ці родовища можна проаналізувати на предмет наявності природоохоронних та інших обмежень, визначити умовно кажучи "стрьомні" ділянки - по яким точно будуть проблеми якщо їх виставити на аукціон. І ті, по яким скоріше за все ніяких критичних зауважень не буде - купуйте, проводьте ОВД, добувайте!Почати можна з того ж торфу чи піску - копалини широкопоширені, але під видобуток йдуть великі площі і відповідно великі скандали.В результаті б бізнес який заходив на аукціон розумів, що потім у нього не станеться раптом сюрприза у вигляді відмови у висновку ОВД чи екологічних обмежень висновком ОВД на половину родовища! А чиновники не ламали б голову що їм тепер робити з цим. А правоохоронці потім не ходили б по судам і не вели б справи. Зробити це все можна цивілізовано і офіційно у форматі, наприклад, робочої групи. Яких при тому ж Міндовкіллі є купа, по самим різним питанням. З участю громадськості. Бо громадськість зараз має ресурси у вигляді вільного часу фахівців, яких не мають зараз органи державної влади.Але ніт. Нинішнє керівництво Держгеонадра, так само як і попередники відмовило у доступі, бо це страшне - розповісти межі родовища торфу! А Міндовкілля зіграло роль "поштової скриньки", просто переславши на Держгеонадра.При цьому якщо бізнес укладе угоду з підпорядкованим Держгеонадра "Геоінформом", заплатить їм гроші за послугу "передпроектного моніторингу" - то бласка, ніяких секретів))Що ж, якщо вирішити проблеми нікому нецікаво на центральному рівні - то може зацікавить когось на рівні обласних адміністрацій...