Зустріч П. Мадяра з міським головою Берегова, - це, без сумніву, демонстрація намірів Будапешта нагадати Україні про т. з. «історичні землі» Закарпаття. Невідомо, коли хтось із офіційних представників держави зустрінеться із П. Мадяром. Але було б правильно, щоб цього разу зустріч відбулася на Верецькому перевалі. Це добра нагода нагадати П. Мадяру, що в березні 1939 року угорська армія із благословення Адольфа Гітлера здійснила широкомасштабний наступ на Карпатську Україну. У боях та після окупації Хуста тисячі українських добровольців - січовиків та діячів ОУН - опинилися в угорському полоні. Угорські жандарми та військові (гонведи) формували колони з полонених і конвоювали їх через села Воловецького району (Нижні Ворота, Верб’яж) до лінії кордону на Верецькому перевалі. Цю дорогу справедливо назвали «маршем смерті». 17 березня 1939 року угорські підрозділи офіційно передали полонених галичан (громадян Польщі) польській прикордонній службі. Знаючи про вороже ставлення польської влади до українського національно-визвольного руху, угорське командування фактично прирекло цих людей на смерть. Хоча на самому перевалі українців розстрілювали поляки, угорські війська проводили масові страти січовиків в інших населених пунктах: У Хусті угорські окупанти розстріляли понад 200 українців. У Ясінях зафіксовано розстріли січовиків угорськими гонведами разом із цивільними особами. У селі Кам'яниця групу бійців «Карпатської Січі» розстріляли перед камерою. За всі військові злочини Мадяр, як європейський політик, мав би вибачитися і більше ніколи не згадувати про «історичні землі». До речі, якщо у зустрічі з Мадяром візьме участь президент України В. Зеленський, то на таку зустріч також доцільно запросити президента Польщі К. Навроцького. Йому ця лекція також буде корисною.@nationalizm