У травні 1944 р. у Львові за одним столом опинилися двоє лідерів, чиї організації роками перебували у стані жорсткого конфлікту: Головнокомадувач УПА Роман Шухевич та лідер ОУН під проводом Андрія Мельника - О.Ольжич . Зустріч, що могла змінити хід української історії, відбулася у квартирі відомого професора Максима Музики. А посередником виступив Лев Шанковський, якому Р. Шухевич доручив знайти О.Ольжича у підпільному Львові. Р. Шухевич («Тур») прийшов на зустріч не лише для того, щоб обговорити питання великої політики. Вже з порогу він прямо попередив О.Ольжича: - Олеже, гестапо знає, де Ви. У нас є дані, що за Вами стежать. Переходьте до нас у ліс, ми забезпечимо вам повну охорону, Ви будете мати зв'язок зі світом і будете в безпеці. О.Ольжич виявив сталеву витримку. Він відповів, що як голова Проводу ОУН на українських землях, не може «втікати в ліс», поки його люди залишаються в містах під ударом. Він вважав свій арешт майже неминучим, але хотів до останнього виконувати політичну місію. Р. Шухевич говорив дуже прямо і по-військовому, тоді як О.Ольжич тримався як дипломат і мислитель. Проте обоє швидко перейшли на рівень стратегічного планування. Шухевич і Ольжич погодилися, що опір московським окупантам, які наступають з півночі, має бути єдиним. - Ситуація така, що ми більше не можемо дозволити собі розкоші ворогувати далі, - стверджував Р. Шухевич. О.Ольжич визнав УПА як загальнонаціональну армію, а не лише партійну структуру бандерівців. Домовилися про взаємний ненапад і обмін інформацією між розвідками ОУН та ОУН(б). Цей епізод в історії національно-визвольного руху засвідчує важливий висновок: вміння українських націоналістів розставляти пріоритети. Шухевич і Ольжич мали кардинально різні погляди на тактику, але однакове розуміння стратегічного ворога. Зустріч на квартирі професора Музики - це приклад того, як «єдність» із гасла перетворюється на інструмент виживання і боротьби за українську державність. За кілька днів після цієї зустрічі О. Ольжича заарештували нацисти. Його смерть у німецькому концтаборі «Заксенхаузен» стала величезною втратою передусім для інтелектуального потенціалу нації. Проте «дух замирення», закладений у травні 1944-го, дозволив УПА чинити опір тоталітарній машині СССР ще понад десятиліття. (Детальніше про цю подію можна прочитати у 8-му томі «Літопису УПА» (мемуари Л. Шанковського).@nationalizm