Місто живе випадковими закоханостями та випадковими коханцями.Незграбні погляди переходять у ще більш незграбні дотики і зовсім незграбні ранки, незручність яких, щоправда, замаскована поспіхом, швидкими обіцянками передзвонити, поспіхом випитою кавою і метушливими зборами у своє рутинне велике життя.Життя, яке девальвує любов і прихильність. Життя, в якому не до ніжності, не до зізнань, не до запаморочення.Запаморочення табуйовані та переслідуються найсуворішими законами — законами амбіцій.Забута слабкість і насолода запаморочень за найневигіднішим курсом обміняна на ... та загалом на черепки. На непотрібну гордість, товсту куленепробивну шкіру, почуття сили і швидкості і ще на ось цей поспіх.За них не купиш ні щастя, ні тепла, ні почуття дому, ні турботу, ні кохання.Правду кажучи, місто живе дефолтом. Ця система зустрічей і прощань, що знецінила кохання, породила ціле покоління банкрутів, аферистів та міняйл.Люди з повними кишенями, але порожніми серцями, ставлять усе на зеро, продають і купують за безцінь передчуття, обіцянки почуттів, тонуть у кредитах невиправданих обіцянок, очікувань та нереалізованих поривів.Люди, які витрачають останні заощадження свого тепла на тижні незграбних поглядів, незручних дотиків, незручних зустрічей, незручних ранків.